РусУкр

Інвестиції в АПК як запорука продовольчої безпеки

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Актуальність проблеми продовольчої безпеки не знижується ні зі зміною світової політичної системи, ні з науково-технічним прогресом світової цивілізації, а залишається одним з основних викликів сучасності. Останнім часом ця проблема доповнилася ще й міграційною кризою.

Інвестиції в АПК як запорука продовольчої безпеки

Напередодні Всесвітнього дня продовольства AGROPORT за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у Києві традиційно зібрав круглий стіл для обговорення нинішніх тенденцій у сфері агропромислового комплексу (АПК). Цього разу форум відбувся під девізом: «Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку та розвиток сільського господарства», інформують Економічні Відомості.

За статистикою, у 2015 р. мігрантом став кожен сьомий житель планети. Найуразливішими є мешканці сільської місцевості, понад 75% селян залежить від сільського господарства чи іншої діяльності в сільській місцевості. «Сталий розвиток сільських територій є одним з основних чинників зниження рівня трудової міграції. Це передбачає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, створення додаткових виробничих ланцюгів, поліпшення соціальних умов у сільській місцевості, дбайливе поводження з природними ресурсами», – заявив генеральний менеджер AGROPORT Ukraine Дмитро Титаренко.

За його словами, інвестиції в розвиток сільських територій дасть змогу в середньостроковій перспективі подолати міграційні потоки, а також сприяти відновленню економічного розвитку регіонів.

Координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков нагадав, що міграційні потоки діляться на три складові. По-перше, це міграція, пов’язана з наявністю збройних конфліктів у певному регіоні, що також актуально й для України, з огляду на конфлікт на Донбасі. По-друге, трудова міграція. «Міграція здійснюється як із сільських зон до міських, так і з різних територій України, зокрема західної, до країн ЄС, до країн з більшим економічним розвитком та більшим рівнем заробітної плати», – зазначив він.

Є ще третій тип міграції, який поки що не загрожує Україні, утім, його теж потрібно брати до уваги, – це кліматична міграція. У ФАО переконані, міграція може стати добрим способом поширення нових знань, навичок або робочої сили, що сприятиме прискоренню економічного зростання в різних регіонах України чи навіть у новій країні, за умови, що така міграція буде добровільною, а не вимушеною.

Тому організація починає впроваджувати серйозні проекти, спрямовані на вирішення або спрощення проблем людей, які змушені мігрувати. «Наша програма спрямована на те, щоб люди, які змушені були змінити місце проживання, могли повністю використати свій потенціал на новому місці. Щоб зайнятість у сільському господарстві відволікала їх від насущних проблем. Адже розвиток сільських територій здебільшого пов’язаний із сільським господарством», – зазначив координатор програм ФАО з реагування в надзвичайних ситуаціях в Україні Фаррух Тоїров.

За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), протягом наступних сорока років світове виробництво сільськогосподарської продукції має збільшитися на 70%. Його формуватимуть чотири основних чинники, два з яких є результатом демографічного тиску (зростання населення та урбанізація), а ще два – наслідками економічного розвитку (збільшення доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, та підвищення попиту на біологічне паливо).

Ще одне питання, яке порушили учасники круглого столу, – це інфраструктура продовольчого ринку в Україні, яка наразі не може похвалитися високим розвитком. Ця умова ускладнює майже весь робочий процес. Найпроблематичніші – банківська та логістична системи. Саме ці елементи інфраструктури АПК мають забезпечувати вільне просування сільськогосподарської сировини та продовольства в державі та за його межами, проте, як показав досвід минулих років, реформи в цих сферах впроваджуються досить повільно.

«АПК є основним напрямом у Східному регіоні, а саме в Харківській області. Цьому сприяє як географічне положення, так і родючі ґрунти. Великою перевагою є наявність потужного наукового потенціалу. Проте є проблеми, що значно впливають на розвиток сільського господарства. Такі як: логістика, оновлення технічного обладнання, земельна реформа тощо. Пріоритетне завдання на сьогодні – це реформувати АПК України та залучати інвестиції в розвиток нашого регіону й України загалом», – заявив директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександр Нездюр.

З ним солідарна його колега зі Львова Наталя Хмиз. «Львівщина приваблива для мешканців усієї України з погляду міграції, як у сільськогосподарському, так і в географічному, культурному та інших напрямах. Однак є велика проблема із сезонною трудовою міграцією за кордон. Цьому сприяють очевидні чинники: близькість до кордонів, безвізовий режим та різниця в заробітній платі. Ці всі проблеми ми розуміємо, але конкретних шляхів вирішення на сьогодні немає. Єдиний варіант, ми вважаємо, – це підтримка розвитку аграрних бізнесів», – сказала вона.

Зі свого боку, заступник Херсонської облдержадміністрації Євген Рищук розповів про переваги ведення бізнесу у своєму регіоні. «Херсонська область перша в Україні запровадила органічне землеробство. Як кажуть, Крим дивиться на Україну через Херсон. Ми намагаємося створити сприятливі умови для життя в нашому регіоні. Є програма підтримки молоді із сільських районів проживання. Ця програма спрямована на надання можливості здобути безкоштовно вищу аграрну освіту. Є багато переваг та умов для ведення бізнесу. До речі, у нас чудове авіасполучення з широкою картою покриття, як Україною, так і за кордон. Перші показники нашої роботи – це регулярні візити потенційних інвесторів до нашого регіону, адже інвестувати в нас є куди!» – заявив він.

У цьому контексті учасники форуму були одностайні в тому, що одним із найважливіших чинників досягнення сталого розвитку є приватно-державне партнерство. Держава має забезпечити формування соціального діалогу. Тільки за співробітництва держави та бізнесу є можливим швидке й ефективне проведення структурних реформ, забезпечення економічного зростання, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності.

А заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева звернула увагу на те, як змінюється риторика в регіонах і «відмирають залишки радянської ментальності». «Глобально змінюється середовище в регіонах, з’являється прогресивне бачення розвитку», – заявила вона.

Не останню роль, на думку чиновника, у цьому відіграв процес децентралізації: «Це дуже серйозний крок. Ми потребували децентралізації і бачимо, як це працює, коли на місцевості є ініціативні лідери та беруть на себе цю інтегрувальну функцію». За словами Трофімцевої, на наступний рік заплановано не менше 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств. «Але не просто на підтримку фермерських господарств. Ми дуже хочемо підтримувати саме тих, хто буде кооперуватися та дивитися трохи далі, орієнтуватиметься на сталий розвиток бізнесу в плані вкладення в технології, захисту ґрунтів тощо. Тобто тих, хто буде трохи прогрессивніше», – підсумувала вона.

Тим часом сьогодні в Україні є потенціал стати житницею світу та позиціонувати себе одним з основних гравців у питанні глобальної продовольчої безпеки. Зокрема, сприятливий клімат і сприятливі погодні умови, безліч від природи родючих земель (32,5 млн га орних земель, з яких 19,4 млн – багатий чорнозем, що становить 1/3 запасів світу), добра (і недорога) робоча сила, продумана інфраструктура, близькість до найбільших ринків (як Європа, Африка та Близький Схід) – усі ці характеристики формують в Україні надзвичайний потенціал, що дасть їй змогу стати передовим експортером сільськогосподарської продукції у світі.

«Збільшити обсяги експорту можна завдяки інтенсивнішому використанню сучасної практики ведення сільського господарства, кращому управлінню, нарощуванню нових потужностей зберігання та поліпшенню логістики. Україна може збільшити виробництво пшениці та кормових зернових до 130-150 млн тонн на рік, що вдвічі більше, ніж її нинішній рівень виробництва. Залежно від наявних у державі ресурсів експорт зернових може зрости вдвічі-втричі, до 110-120 млн тонн на рік, що може зробити Україну першим експортером зернових на світовому ринку», – заявив президент AgroGeneration Джон Шморгун. Він нагадав, що у 2016-2017 рр. Україна посіла друге місце після США серед найбільших експортерів зерна.

«Цього року ми стали партнерами з ФАО з проекту, спрямованого на боротьбу з ерозією ґрунтів, відновлення стану лісосмуги. Ці проекти є одними з найважливіших для нас. 174 країни купують продукти, вироблені в Україні. Але потенціал як урожайності, так і експорту набагато більший за сьогоднішній. Для реалізації цих амбітних цілей Україні бракує інвестицій у такі сфери, як інфраструктура, новітні технології, соціальна сфера, охорона навколишнього середовища та диверсифікація бізнесу», – резюмував він.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Інвестиції в АПК як запорука продовольчої безпеки". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Российское гражданство и миллионные состояния: Появилась информация о скандальном психиатре Минобороны (7507)

Военных РФ взяли в окружение в Сирии: Москва уже обвинила американцев (3281)

"Свобода слова": В России нашли повешенным известного журналиста (3091)

Така-ая боль, такая-я-я бо-оль, Вейшнория - РФия – 5:0, - Олег Леусенко (2541)

Готова к компромиссу: "ДНР" предложили вернуть Дебальцево (2397)

Подальше от "русского мира": Нож Назарбаева в спину Путина, - Сергей Таран (2304)

Расчет Кремля не оправдался, - Аnti-colorados (2143)

Жестко-иерархическая российская государственная машина рассыпалась, - Авраам Шмулевич (2094)

"Не все страны могут быть истинно суверенными": Кремль отреагировал на слова Трампа о защите суверенитета Украины (1991)

Сенат словно плюёт в лицо имперским амбициям РФ, - Злой одессит (1903)

Кремль показал свое отношение к санкциям, - Боровой (1807)

Американцы уже решили вооружить украинцев: Почему об этом молчат (1806)

"Это была лучшая речь Президента за его карьеру", - Пономарь (1701)

Путін планує воєнні кроки проти Білорусі (1656)

Мифология тщеславия: 20 главных "побед" в истории России, - Олег Чеславский (1604)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал