РусУкр

Даніель Ларссон: «У Швеції образ України асоціюється з війною, хоча це не зовсім так»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

У Києві в відбувся щорічний Шведсько-український бізнес-форум. В рамках цього заходу нам вдалося поспілкуватися з регіональним менеджером Business Sweden та Шведської торгово-інвестиційної ради в Україні, Польщі й Румунії про стан та перспективи шведських інвестицій на теренах нашої держави.

Даніель Ларссон: «У Швеції образ України асоціюється з війною, хоча це не зовсім так»

Запитання: Інвестиції Швеції в Україну мізерні і складають менше $400 млн. за 2015 рік. Чому шведські компанії побоюються українського ринку?

Відповідь: У Швеції існує певний образ України, який асоціюється з війною, а також із політичною та економічною нестабільністю. Хоча таке сприйняття не зовсім відповідає дійсності. Ті ж військові дії відбуваються лише на сході країни. А в західних та центральних областях немає жодних передумов для побоювань щодо ведення бізнесу. Але проблема в тому, що шведи мають недостатньо інформації про сьогоднішні реалії в Україні. Ті шведські компанії, які вже представлені на українському ринку, мають тут труднощі з веденням бізнесу. Але вони сподіваються, що місцевий бізнес-клімат все-таки буде покращено і з’являться можливості для розширення їх діяльності.

З: Якщо говорити про шведські компанії, що вже працюють тут, які їхні найбільші проблеми?

В: Перше і найголовніше — загальний стан бізнес-клімату в Україні. І на це потрібно звернути особливу увагу українській владі. Далі — питання повернення податку на додану вартість для експортерів України, проблеми взаємодії з податковою службою, неможливість захистити свої права в українських судах. Всі перераховані пункти відбирають у наших інвесторів дуже багато часу й зусиль, звичайно, у збиток веденню тут бізнесу. Також проблемною є нестабільність української гривні, що негативно відображається на діяльності як експортерів, так і імпортерів. Ще один важливий момент — вкрай низька купівельна спроможність українців. І це тільки деякі чинники, так би мовити, «верхівка айсберга». Проте, всі шведські компанії, які працюють в Україні, поки залишаються тут і вірять у швидке поліпшення умов.

З: Як один із «мінусів» українського бізнес-клімату, Ви озвучили неможливість вести справи в наших судах. Можете підкріпити свої слова конкретними прикладами? Позови яких шведських компаній зараз знаходяться в суді, і в чому суперечка?

В: У Business Sweden є інформація про судові суперечки наших компаній, але ми не маємо права їх розголошувати. Лише самі компанії можуть розкрити подібну інформацію. Як, наприклад, вчинила мережа медичних лабораторій Synevo, що має шведські інвестиції, яка в лютому цього року виграла суд у податкової. Якщо говорити про проблему загалом, то процес в українських судах триває занадто довго у порівнянні з європейськими. І це не дає нашим бізнесменам розуміння, як діяти далі в умовах, що склалися. Що стосується кількості судових позовів шведських компаній, то вона невелика.

З: Від іноземних урядовців високого рангу (у тому числі, й шведських) часто можна почути, що бізнес-клімат при Порошенку став кращим, ніж був за правління Януковича. У чому ж саме він покращився? І поясніть, будь-ласка, такий парадокс: бізнес-клімат кращий, а інвестор все одно не йде до України…

В: По-перше, в Україні введено режим зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, що створює вельми сприятливі умови для шведських компаній, що тут працюють. До того ж, у рамках цієї зони ліквідовано багато технічних бар’єрів. По-друге, нинішній уряд більш відкритий і готовий зустрічатися з представниками іноземних ділових кіл, обговорювати актуальні питання співпраці. Теперішня влада озвучує та декларує бажання вести діалог з бізнесом.

З: Але зустрічатися і щось декларувати зовсім не означає робити та виконувати. І жодної великої шведської інвестиції не прийшло до України після Майдану. Ви ж не будете цього заперечувати?

В: Дійсно, буму прямих шведських інвестицій в Україні не спостерігається. Але процес становлення і ведення бізнесу займає не рік і не два, а набагато більше часу. Компанії дуже ретельно підходять до питання щодо рівня ризиків і лише після обліку всіх нюансів ухвалюють стратегічні рішення. Тому результат можливий, але трохи пізніше. Якщо ж говорити про торгівлю, то минулий рік став вельми показовим для Швеції та України. Приріст двосторонньої торгівлі склав 20%, а в першому кварталі 2016 року – 40%. Тому все залежатиме від макроекономічної ситуації, яка складеться в Україні найближчим часом, а також від роботи судової системи та загального розвитку країни.

З: Якими Ви бачите майбутнє шведських компаній в Україні у середньостроковій перспективі?

В: На сьогодні шведи вбачають перспективу в інформаційних технологіях (розробка програмного забезпечення), а також у енергетиці та біотехнологіях. Більше того, зараз шведські компанії розглядають питання повернення виробничих потужностей з Азії до Європи. І, виходячи з цього, Україна має очевидні переваги, бо вартість виробництва у Європейському Союзі значно вища, ніж в Україні. Тому шведи бачать перспективу при розміщенні виробничих потужностей на українській території, у порівнянні з витратами, які вони нестимуть, наприклад, у тій же Польщі. Але не буду приховувати, що, звичайно, перевага віддаватиметься країнам Євросоюзу — це простіше з точки зору законодавства і не викликає ніяких додаткових ризиків при веденні бізнесу.

З: Продовжуючи тему можливого перенесення шведських виробничих потужностей з країн Азії до Європи, які з них, гіпотетично, можуть з’явитися в Україні?

В: Щоб ухвалити таке рішення, компанії оцінюватимуть величезну кількість чинників (витрати на виробництво, вартість робочої сили, затребуваність продукції, ресурси, енергоносії, фінансові можливості, митні процедури, політичні ризики). Прикладом інвестування у виробництво в Україні, хоча й непов’язаним із перенесенням бізнесу з Азії, може слугувати шведська компанія «Українські лісопильні». Ця компанія займається повною переробкою деревини у місті Костопіль Рівненської області. Вона розпочала свою діяльність майже три роки тому і зараз вже закінчує впровадження повністю автоматичної лінії з переробки деревини.

З: А скільки взагалі шведських компаній на сьогодні зареєстровано у нашій країні (галузь, величина)? Які з них найуспішніші?

В: В Україні близько сотні наших компаній: з них — 15 великих, 15 — середніх, інші — малі. В основному це дочірні компанії, які продають тут товари або послуги (зокрема, у сфері IT, оскільки вона найменше залежна від нюансів бізнес-клімату). Деякі мають в Україні свої виробництва: підшипниковий завод SKF у Луцьку, виробник сухих сніданків Lantmännen AXA у Борисполі, завод пральних машин Electrolux в Івано-Франківську. Також концерн Tetra Pak займається виробництвом пакувальної тари для молочної продукції, соків та дитячого харчування, фірма «Чумак» виготовляє кетчупи і майонези у Херсонській області, а компанія Vindkraft успішно виробляє вітрову електроенергію.

З: Один із найбільших шведських концернів Scania представлений на нашому ринку вже 23 роки, але продаж важких вантажівок йде не надто активно. Чому так відбувається? І чи є тоді сенс залишатися в Україні?

В: Ця компанія існує вже 125 років на ринку Швеції. І в довгостроковій перспективі Scania бачить споживчий потенціал в Україні. А її невеликий рівень продажів пояснюється високою конкуренцією на українському ринку у цій сфері та недостатністю фінансових ресурсів українських покупців вантажівок.

З: Наскільки великі збитки шведського бізнесу від анексії Криму та військових дій на Донбасі?

В: Наші компанії втратили частку продажів у названих регіонах. Але тепер цей ринок «перекочував» до шведських компаній, які працюють у Російській Федерації. Що стосується збитків, то вони не настільки значні, бо виробничих потужностей у шведського бізнесу там не було.

З: Ви є регіональним менеджером Business Sweden не лише в Україні, але і в Польщі, Румунії. Наскільки успішна діяльність шведського бізнесу в цих країнах, на відміну від нашої?

В: Важко порівнювати, оскільки Польща й Румунія — члени Європейського Союзу. Але я бачу, що Україна йде тим же шляхом, який вже подолали поляки і румуни. Якщо розглядати Польщу, то вона є вельми цікавим і привабливим партнером для Швеції: близькість кордонів, сорокамільйонне населення країни, високе економічне зростання, тривала історія співпраці (починаючи з кінця 1980-х років).

З: Не секрет, що наш бізнес-клімат далекий від високих та прозорих європейських стандартів. А які переваги румунського і польського бізнес-клімату?

В: Останніх декілька років Румунія демонструє дуже високий прогрес у поліпшенні бізнес-клімату, а саме — в успішній боротьбі з корупцією. Що стосується Польщі, яка стала членом Євросоюзу в 2004 році, то на сьогоднішній момент там не існує ніяких бар’єрів для ведення бізнесу й торгівлі. Хоча і в Польщі є свої невеликі проблеми. Наприклад, тамтешня бюрократія залишається поки що головною перешкодою для підприємців з-за кордону.

З: Причиною малої присутності шведських компаній в Україні Ви назвали, серед інших чинників, економічну нестабільність. Але, наприклад, та ж Румунія (разом з Болгарією) — одна з економічно неблагополучних країн Євросоюзу, і не надто випереджає Україну за цим показником. Як там розвивається діяльність шведського бізнесу?

В: Маю визнати, що розвиток шведського бізнесу на румунській території відбувається не такими високими темпами, як хотілося б. Хоча, потенціал є. Але річ у тому, що в цій країні відсутнє економічне зростання, а місцевий ринок не є для Швеції пріоритетним. Крім того, загальна картина Румунії (як країни) для шведів не набагато краща, ніж України. Проте відзначу, що діяльність Business Swedenв Україні значно ширша й більша, ніж у Румунії. І, не дивлячись на те, що Україна не входить до складу Європейського Союзу, кількість шведських компаній в Україні майже така ж, як і в Румунії. Інакше кажучи, сьогоднішній інтерес шведських ділових кіл до України вищий, аніж до Румунії.

З: Бізнес — це завжди компроміс і достатньо високі ризики. На якого роду компроміси готові йти шведські компанії в Україні у питаннях бізнесу?

В: Принципи виходу на ринок будь-якої країни однакові, у тому числі це стосується й України. Тому завжди йде детальна оцінка всіх параметрів, які впливають на ухвалення рішень. А саме: привабливість з погляду прибутку або ризиків чи збитків, віддаленість країни за логістичними витратами і перспективність її економічного розвитку, час виходу на ринок. Але ніякого компромісу не може бути у порушенні етики ведення бізнесу. Шведи в цьому аспекті непохитні. Тому шведський бізнес такий успішний у всьому світі.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Даніель Ларссон: «У Швеції образ України асоціюється з війною, хоча це не зовсім так»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

София Ротару - "Престарелая пособница АТО" (3450)

В Киеве случилось ужасное ДТП, автомобиль влетел в остановку с людьми (ВИДЕО) (3051)

Путин готовится к новой войне. Военный эксперт рассказал о новом шансе украинцев (3028)

Украина соскочила с газовой иглы России, но осталась проблема, - Пономарев (ВИДЕО) (2888)

Известная российская актриса пополнила базу "Миротворца" (2873)

США приготовились к мощному удару по России (2681)

В РФ самолет разбросал посылки по аэродрому (ВИДЕО) (2585)

Реинкарнация зла: Путин вечен? Сеть в шоке от карикатуры начала XX века (2542)

Як змінилися настрої кримчан після анексії півострова (ІНФОГРАФІКА) (2518)

Боевики "ДНР" заблокировали поселок под Донецком (2371)

Признаки шизофрении: В Луганске думают, что вернутся в Украину, а Плотницкого объявили шпионом Киева, - Олена Степова (1995)

Руслана Лыжичко: На сцену с открытой раной (1866)

Саакашвили используют и ему врут, - Матвей Ганапольский (1793)

Ну что, ваши "Искандеры" уже насмеялись? - Аnti-colorados (1779)

В Польше сделали резонансное заявление о Смоленской катастрофе (1715)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал