РусУкр

Наташа Прах: «Розвороту Словенії щодо підтримки України немає»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Посол Словенії в Україні Наташа Прах в інтерв’ю «i» спростувала, що її держава передумала підтримувати нашу за допомогою санкцій проти Росії, а також українську статистику про скорочення словенських інвестицій в українську економіку.

Наташа Прах: «Розвороту Словенії щодо підтримки України немає»

З початку українсько-російського конфлікту Словенія була на боці України. Але з минулого року в ЗМІ з’явилися повідомлення, що ваша країна (зокрема, прем’єр і голова МЗС) тепер ратує за скасування антиросійських санкцій. Чому настрої словенського уряду змінилися?, інформують Економічні Відомості.

Можливо, така інформація є на російських сайтах, однак позиція Словенії щодо окупації Криму та актів агресії на Донбасі не змінювалася. Ми, як і раніше, виступаємо за санкції щодо РФ. Вони потрібні, поки не буде повною мірою виконано Мінські домовленості.

Тому я б хотіла звернути Вашу увагу на спільну декларацію, яку ухвалили під час офіційної зустрічі президентів Республіки Словенії та України 8 листопада 2016 р. в Любляні, у якій чітко йдеться, що Словенія підтримує суверенітет і непорушність кордонів України. Словенія й надалі підтримуватиме політику санкцій ЄС щодо Російської Федерації до повної імплементації Мінських домовленостей.

Проте деякі українські ЗМІ пишуть, що останнім часом погляди словенського уряду повернулися в бік Кремля, чого раніше не спостерігалося. Навіть більше, Словенія стала називати РФ своїм стратегічним партнером. Чому ваша країна вдається до політики подвійних стандартів? Що такого пообіцяла Москва?

Жодного політичного розвороту Словенії щодо підтримки України немає. Ми також не проводимо політику подвійних стандартів. Я б хотіла ще раз повернутися до недавнього візиту президента України Порошенка до Любляни та спільно ухваленої декларації. Вона, як і наша позиція, є досить чіткою: невизнання анексії Криму, підтримка суверенітету та територіальної цілісності України, санкції щодо РФ до повної імплементації Мінських домовленостей.

У світлі налагодження російсько-турецьких відносин готується відновлення проекту «Турецький потік», і є інформація, що Словенія не проти приєднатися до нього. З огляду на те, що великий газорозподільний комплекс планується на кордоні з Грецією, країни Центральної Європи дуже вигідно можуть влитися в цей проект…

Нещодавно я прочитала в одній з рейтингових словенських газет, що чільна роль РФ для Європи в енергетичному плані – це міф. Бо лише 6% енергоносіїв європейці отримують з Росії та споживають близько 27-30% російського газу. Наприклад, Словенія купує газ в Австрії, на терміналі Баумгартен. Взагалі, наша країна – за диверсифікацію шляхів і джерел одержання енергоносіїв.

Щодо «Турецького потоку» та інших проектів, якщо надійде позитивна оцінка в питанні забезпечення наших енергетичних потреб, звичайно, ми будемо зацікавлені в такій участі, якщо проект відповідатиме законодавству ЄС і словенським інтересам диверсифікації шляхів та джерел постачання.

Повертаючись до теми антиросійських санкцій та контрзаходів РФ, європейська економіка чимало постраждала від них, надто країни Прибалтики. Статистика свідчить, що товарообіг вашої країни з РФ упав на 40% за останні роки…

Вплив обмежувальних заходів ЄС щодо РФ, як і санкцій у відповідь, ми дуже не відчуваємо. Хоча, ніде правди діти, словенський експорт у Росію значно скоротився. Причиною цьому не тільки санкції, а кризова ситуація в російській економіці. Якщо виокремити з 38% спаду нашого торгового обороту з РФ саме санкційну частину збитків, то ця цифра складе не більш як 1%.

Майже три роки тому в інтерв’ю мені Ви сказали, що словенські інвестори не їдуть до України через високий рівень корупції та несприятливий інвестиційний клімат. За нашою статистикою, 2015 р. обсяг прямих словенських інвестицій в українську економіку склав $52,7 млн (на 18,8% менше, ніж 2014 р.). Тобто стало ще гірше, ніж було?

Словенська статистика дає протилежні дані: минулого року наші інвестиції в Україну збільшилися на €10 млн (після спаду 2014 р.) і спостерігається їхнє подальше зростання. Наших інвесторів дедалі більше в Україні, бо вони бачать, що у вашій країні проводяться успішні реформи. До того ж це для них цікавий ринок. І хочу наголосити, що всі словенські компанії, які працювали тут до агресії, – залишилися та розвиваються.

Можете сказати, які компанії працюють в Україні, у яких сферах економіки?

Це близько 70 компаній. Багато з них розвиваються у сфері екології, телекомунікацій, харчової продукції та IT (у сільському господарстві), системі очищення води, сміттєпереробці. Серед них активно розвивається інжинірингова компанія Riko, що спеціалізується на проектах у сфері технологічного обладнання, енергетики, екології, логістики та будівництва, а також Datalab Agro, що працює у сфері розроблення інноваційної IТ-продукції для сільського господарства.

А наскільки успішним є словенський досвід розроблення та впровадження AgroIT-рішень у сільському господарстві? Зміни та переваги, до яких може привести впровадження інструментів IT в сільському господарстві?

Такий досвід розвинений та успішний не тільки в Словенії, а й в інших європейських країнах. IT використовують для підвищення врожайності сільськогосподарської продукції. Зокрема, для раціонального використання добрив, кормів, якісного планування та навіть ухвалення управлінських рішень. До того ж ці IT-розробки корисні для держави. За допомогою IT-новацій вона зможе контролювати ситуацію в сільському господарстві. Тобто загалом IT-розробки сприяють підвищенню ефективності ведення аграрного бізнесу.

Розкажіть про державно-приватне партнерство в Словенії, що сприяє просуванню сільгоспстратегій.

У нашій країні це називається «задруга». Функціонує об’єднання фермерів, які об’єднуються з метою поліпшення обсягів виробленої продукції та продажу на внутрішньому і зовнішньому ринках. Однак хочу сказати, що сільське господарство не має значного відсотка у ВВП Словенії – не більш як 2%.

До речі, про ВВП. У Словенії зафіксовано його зростання минулого року на 2,3%. Чим це зумовлено?

Так, минулого року зростання реального ВВП становило 2,3%. Наприкінці 2015 р. прогнози економічного зростання на наступний рік були не такими втішними, проте вже в середині 2016 р. вони були скориговані в бік поліпшення. До кінця цього року ми очікуємо показник ВВП на рівні 2015 р., а 2017 р. – сподіваємося на 2,9%. Причиною зростання стало збільшення обсягів нашого експорту (зокрема в Україну), адже словенська економіка більш ніж на 80% є експортно-орієнтованою. Звичайно, більшість наших товарів реалізується в країнах ЄС. Також у Словенії проведено деякі структурні реформи, з метою, щоб країна стала конкурентоспроможнішою.

Які це реформи?

Насамперед реформування фінансового та банківського сектора. Відбулася процедура очищення від негативних активів, здійснено рекапіталізацію банків, що дало змогу банкам працювати в нормальному режимі, зокрема з бізнес-сектором. По-друге, стимульовано приплив приватних інвестицій у країну. І це дало поштовх розвитку нашої економіки.

 

Відбулися зміни в питанні дерегуляції, внесено певні корективи в пенсійну систему (зокрема, пенсії зростуть на 1,5%, починаючи з 1 січня 2017 р., водночас очікується підвищення пенсійного віку до 65 років), проведено низку соціальних реформ. Усе це сприяло оздоровленню словенської економіки. Та попереду нас ще чекає реформа системи охорони здоров’я, хоча й нинішня система доступна кожному словенському громадянину.

Prah1Якою є ситуація з постачанням українських товарів на словенський ринок? Що має попит?

Переважно це сільськогосподарські продукти (пшениця та інші зернові), сировина.

А яку продукцію словенського виробництва можна знайти в Україні?

У будь-якій аптеці є доволі словенських лікарських препаратів – KRKA, Lek. У магазинах електротехніки продаються товари нашого виробництва – ETI, Gorenje (один з 10 найбільших європейських виробників побутової техніки). Є магазини словенського взуття (наприклад, Alpina). Думаю, що зростання взаємного експорту є результатом проведених реформ та поліпшення макроекономічної ситуації в Україні, а також підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС і застосування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, унаслідок чого було ліквідовано багато торгових бар’єрів. Тому позитивна перспектива в цьому питанні є.

Проведення яких спільних заходів економічного характеру сприяєтиме активізації торгового співробітництва?

Складно сказати. Усе залежить від ситуації на ринку. Якщо є попит, то й закупівлі зростатимуть. Зі свого боку Словенія докладе до цього максимум зусиль. До того ж наша спільна договірно-правова база має все необхідне. Однак Україна теж має бути зацікавлена та виявляти себе активніше, щоб словенський бізнес дізнався більше про можливості українського ринку.

Наші відносини регулюються Спільною українсько-словенською комісією з торговельно-економічного співробітництва, останнє засідання якої було ще в жовтні 2013 р. З чим пов’язана пауза?

І Україна, і Словенія працюють в умовах ринкової економіки. І економічні відносини мають регулюватися на основі попиту та пропозиції, а держава має створити сприятливі умови для бізнесу. Коли ми говоримо про ринкову економіку, я не бачу сенсу в щорічному проведенні Міжурядової комісії. А проводити засідання тільки заради зустрічі як такої зовсім недоцільно.

Просто треба працювати на основі тих документів, що вже підписано. І компанії, що налагодили між собою бізнес-діалог, працюватимуть, незважаючи на те, чи проводиться Міжурядова комісія регулярно, чи ні. Я думаю, що наші країни вже досягли такого рівня відносин, коли нам не потрібні такі формальні зустрічі. Адже статистика говорить краще за всілякі такі засідання.

Проте, які з рішень попередньої Комісії працюють?

Майже всі: щодо сфери туризму, телекомунікацій, екології тощо. Якщо якийсь із пунктів рішень і не було реалізовано, ймовірніше, через відсутність інтересу бізнес-кіл. Однак на це Міжурядова комісія ніяк не може вплинути, адже ми живемо в епоху ринкових відносин.

Між іншим, про інтерес бізнесу. Як активізувались українські підприємці в Словенії, через те ж таки підписання нашої країни Угоди про асоціацію з ЄС?

За статистикою, українські інвестиції в нашу економіку зростають, хоча вони незначні – €1,7 млн за минулий рік. До того ж переважно це малий та середній бізнес. Великого українського капіталу в Словенії поки що немає.

А якщо говорити про інвестиції загалом, що є сприятливим ґрунтом для іноземного інвестування у вашій країні?

Почнемо з того, що Словенія – держава ЄС і країна, що входить до складу НАТО. До того ж ми є членом шенгенського простору та єврозони. А це вже вагомі аргументи. Більш того, у Словенії високі стандарти ведення бізнесу: чітко та прозоро працює правова система, тобто кожен капітал захищено в законодавчому плані.

Крім цього, наша країна займає вигідне географічне положення: вона розташована на шляху з Адріатичного моря до Середньої та Північної Європи. Тому наша держава є дуже привабливою як мікролокація в Центральній Європі. Також у нас є добре освічена робоча сила. А в країні – високий рівень життя. І, що важливо, Словенія входить до десятки найбезпечніших країн світу.

Щодо певних пільг для іноземних інвесторів, їх небагато. Хіба що регіональні. Деякі словенські регіони (на сході країни), щоб динамічніше розвиватися, можуть надавати інвесторам певні преференції: різні субсидії, зниження оподаткування. Але це вирішується в індивідуальному порядку. Взагалі, наше місцеве самоврядування має дуже високий рівень розвитку, і чимало питань належать до його безпосередньої компетенції.

У нашому інтерв’ю Ви згадали про те, що між Словенією та Україною розвивається туристична складова. А як у цьому аспекті справи з активізацією відносин у сфері авіаперевезень – відновленням прямого рейсу Київ-Любляна? Чи це проблемно?

Проблем немає – питання попиту та пропозиції. Утім, це вже комерційні нюанси. Якщо словенська авіакомпанія Adria та, наприклад, українська МАУ дійдуть висновку, що потік пасажирів на маршруті Київ-Любляна-Київ (чи з іншого українського міста) є достатнім і введення такого рейсу є фінансово рентабельним, тоді буде рішення про відновлення прямих польотів. Зі свого боку, наш уряд уживе всіх необхідних правових дій.

А чому б не ввести сезонні польоти?

Авіакомпанія Windrose вже вдавалася до такої практики минулого року – у зимовий період. Польоти здійснювалися з Харківського міжнародного аеропорту. З кінця грудня вони відновляться з Харкова та Києва.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Наташа Прах: «Розвороту Словенії щодо підтримки України немає»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com



  • Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад) Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад)

    Польские компании активно осваивают украинский рынок мяса. Вслед за концерном Duda, который не так давно к своим украинским активам добавил свинокомплекс «Заря» в Ровенской области, в сторону Украины смотрит Indykpol, специализирующийся на мясе птицы

  • Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад) Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад)

    В конце весны этого года автомобильный холдинг «Атлант-М» заплатил $250 тыс. известному шведскому маркетологу Томасу Гэду за ребрендинг компании. Скептики посчитали гонорар завышенным. Однако компания объявила, что оплатила только первый этап работ, в целом же гонорар гуру может быть увеличен.

  • Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад) Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад)

    Сегодня многие дают сто против одного, что президент Ющенко наложит вето на проект госбюджета-2007, принятый вчера во втором чтении Верховной Радой. Это станет началом нового этапа противостояния между главой государства и Кабмином. Но не уничтожит патовую политическую ситуацию. Выиграть от развития военных действий гипотетически может только Юлия Тимошенко

  • «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад) «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад)

    Вчера Газпромбанк, третий по величине российский банк после ВТБ и Сбербанка, объявил о намерении в 2007 г. приобрести один из украинских банков.


Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал