РусУкр

Марюс Януконіс: «Сьогодні ми не маємо фізичної можливості постачати безпосередньо газ до України»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Посол Литви в Україні Марюс Януконіс розповів «і» про наслідки вступу до єврозони, російські санкції та торгівлю енергоресурсами.

Марюс Януконіс: «Сьогодні ми не маємо фізичної можливості постачати безпосередньо газ до України»

Запитання: Від антиросійських санкцій ЄС найбільше постраждала Литва, а саме молочний її сектор (94% поставок). За словами голови Міністерства сільського господарства Литви Віргінії Балтрайтене, втрати становлять €165 млн, а виробники на межі банкрутства. Що зробила литовська влада для стабілізації становища?
, інформують Економічні Відомості.

Відповідь: Антиросійські санкції вплинули на роботу нашої переробної галузі сільгосппродукції, бо левова частка експорту йшла саме до РФ. Зростання ВВП країни трохи постраждало. Проте прогноз на 2016 р. – близько 2,1% (2015 р. – 1,7%). Однак про банкрутство, особливо великих підприємств, не йдеться, хоча збитки мали місце. Ніде правди діти, Росія була прибутковим ринком для Литви, однак уже знайдено альтернативи – країни Близького Сходу, США, Китай. Крім того, у нас є величезний ринок Євросоюзу. Та, на жаль, там не завжди можна отримати вигідну ціну.

З: Нещодавно єврокомісар від Литви Вітяніс Андрюкайтіс заявив, що ваша країна сподівається на часткове відкриття ринку РФ…

В: Російський ринок був і залишається привабливим не тільки для литовського бізнесу. Не було б санкцій, багато хто відновив би поставки до РФ. Санкції не вигідні жодній стороні, і нам би дуже хотілося жити без них. Однак поки що немає передумов їх зняти, і Литва виступає за їх продовження, а бізнес із розумінням ставиться до цієї позиції.

З: З 1 січня 2015 р. Литва перейшла на євро, хоча більшість населення була проти. Зараз ціни в країні зросли, литовці їздять за покупками до Польщі. А нещодавно відбулись акції протесту через те, що різко піднялися ціни на основні продукти («Революція цвітної капусти»). За декілька місяців до парламентських виборів це все ставить під удар діючий уряд. Чи не повториться січень 2009 р., коли люди стали закидувати будівлю Сейму камінням?

В: Поки що передумов для такого розвитку подій немає. Ринок Литви невеликий, а коли менше споживачів, вищі ціни. І після переходу на євро певне зростання сталося, особливо це позначилося на послугах (вони зросли на 20-30%).

Зате промтовари з Європи стали дешевшими. До того ж у нас піднявся рівень життя, особливо у великих містах. Там створено багато добре оплачуваних робочих місць, що підвищує купівельну спроможність певної верстви населення. Зазначу, що вже 6 років поспіль у Литві спостерігається зростання економіки, збільшується кількість робочих місць (особливо у сфері послуг, банківської та IT-галузі). Перехід на євро створив макроекономічну стабільність у країні, стабільність банківської системи й сприятливіші умови для бізнесу та взаєморозрахунків, оскільки основний наш торговий партнер – країни єврозони. Якщо говорити про зростання цін, то воно склало лише декілька відсотків на продукти першої необхідності.

З:  А наскільки зарплати порівнянні з цінами?

В: Середньомісячна заробітна плата в країні становить €600 (стільки отримує шкільний учитель), мінімальна – майже €300. А в столиці середня зарплата – близько €1000 та вища. Наприклад, оклад голови департаменту в міністерствах – €1500. Комунальні послуги складають у середньому €100-200. Звичайно, наш рівень зарплат нижчий, ніж у країнах т.зв. Старої Європи. Щодо пенсій (середня – близько €300), то їх переглядають з урахуванням зростання цін та інфляції, якої зараз у нас майже немає.

З: Депутат-консерватор вашого Сейму Рімантас Дагіс оприлюднив дані про те, що щодня країну покидає 111 литовців у пошуках роботи або кращої її оплати. Це так? Яка ситуація в Литві з безробіттям?

В: Зараз Литва має середні показники з безробіття серед країн ЄС. Проблема відтоку робочої сили зберігається, тому деякі галузі економіки можуть відчувати її брак. Однак уже третій рік поспіль збільшується кількість тих, хто повернувся назад до Литви. Проте поки що баланс негативний. Наш уряд розуміє ситуацію та робить деякі кроки щодо спрощення працевлаштування кваліфікованої робочої сили. До речі, нині дедалі більше українців звертаються до посольства Литви за робочими візами. Серед затребуваних професій – будівельники, далекобійники, суднобудівники. Також до нас на роботу їдуть громадяни Білорусі та РФ, однак це не масова тенденція.

З: Мажейкяйський НПЗ відомий ще за часів СРСР, як перше та єдине таке підприємство в Прибалтиці. У деяких ЗМІ пройшла інформація, що нинішні власники – PKN Orlen (Польща) – ведуть його до банкрутства. Який стан справ насправді?

В: Завод пережив різні етапи: його власниками були американці та російський ЮКОС. А з 2006 р. ним володіє польська компанія, яка чимало інвестувала в НПЗ, щоб виробляти бензин і дизпаливо за європейськими стандартами. Останні 2 роки завод функціонує стабільно та дає багато робочих місць. Більш того, Orlen Lietuva – один з найбільших платників податків у країні. А 2015 р. він завершив з рекордним прибутком $230 млн. Нафту завод отримує морським шляхом і зараз завантажений на 83%. Серед його клієнтів і ваша країна. Нафтопродукти залишаються основною категорією нашого експорту в Україну: у 2015 р. ми продали продукції Мажейкяйського НПЗ на €600 млн, а 2014 р. – майже на €1 млрд.

З: Останнім часом назріває конфлікт між Литвою та Білоруссю. Чому литовське керівництво настільки стурбоване і прагне заблокувати Островецьку АЕС у Білорусі, що в червні ваш прем’єр-міністр Альгірдас Буткявічюс навіть летить обговорювати це питання з головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером?

В: Білорусі ніхто не може заборонити будувати на своїй території, але Островецька АЕС зводиться поблизу нашого кордону (лише в 50 км від Вільнюса). І Литва порушує це питання з метою дотримання стандартів ядерної безпеки. Ми в постійному діалозі з владою Білорусі, однак отримуємо недостатньо інформації, тому й стурбовані. Нам потрібні прозорість, відкритість і гарантії високих стандартів ядерної безпеки згідно з нормами МАГАТЕ та конвенції Еспо. Ми діємо в рамках міжнародних договорів і сподіваємося, що Білорусь відповість на всі наші питання щодо будівництва та експлуатації своєї АЕС.

З: А якщо все-таки Білорусь не відповість ні вам, ні ЄК? Лукашенко – не Порошенко, і не дозволить нікому диктувати політику всередині його країни…

В: Із сусідніми країнами завжди виникають дискусії. Не думаю, що тема Островецької АЕС внесе серйозні корективи у відносини з білорусами. Наша двостороння торгівля та інвестиції динамічно розвиваються: Білорусь активно використовує Клайпедський порт для експорту своєї продукції. Проте ми продовжимо ставити питання на міжнародному рівні про безпеку цієї АЕС.

Yanukonis1

З: Колись у Литві працювала Ігналінська АЕС. Після рішення її закрити (з 2010 р.) виникла альтернативна ідея – будівництво Вісагінської АЕС. Яка її доля?

В: Будівництва наразі немає, оскільки не вирішено питання з інвесторами. Зараз ми завершуємо процес закриття Ігналінської АЕС (це було однією з умов вступу Литви до Євросоюзу) на європейські кошти. Щодо Вісагінської АЕС, проект обговорювався з Латвією, Естонією та Польщею: ішлося про можливий спільний консорціум з її будівництва й експлуатації. Японська компанія Hitachi також запропонувала свою участь. Наразі ведуться дискусії про потужність АЕС (кількість та типи реакторів), управління та розподіл акцій, а також технології. Для її первісного запуску буде потрібно €4-5 млрд. До того ж треба розуміти, яким буде ринок електроенергії на момент відкриття АЕС. До речі, ми вже створили такий ринок, і він добре діє. У 2015 р. Литва вперше відкрила з’єднання ліній електропередач із Польщею та Швецією, що дає нам можливість купувати і продавати електроенергію альтернативними напрямками.

З: Перед тим як піти з посади, голова Міністерства енергетики України Демчишин інформував, що Україна планує закуповувати в Литви в нинішньому сезоні дешевший австралійський СПГ замість російського газу. Радник Міненергетики Литви Мантас Дубаускас заявив, що ваша країна згодна стати транзитером. Неясно одне: як газ, фізично, з Клайпеди потрапить в Україну?

В: В останні роки ситуація на енергетичному ринку дуже змінилася: став динамічно розвиватися ринок СПГ, з’явилися термінали, нові постачальники. Для Литви стало знаковим, що з 2015 р. почав працювати перший у Балтійському морі СПГ-термінал. Однак на сьогодні ми не маємо фізичної можливості постачати безпосередньо газ до України його трубопроводами. Вона має з’явитися через 3-4 роки, коли ми збудуємо з’єднання з Польщею (газопроводу з поляками зараз у нас немає). До того ж Клайпедський СПГ-термінал поки що працює тільки з норвезьким газом Statoil. Може, колишній міністр Демчишин мав на увазі інші варіанти обміну СПГ. Але це потрібно уточнювати в профільних експертів.

З: Добре, візьмемо поставки в Україну норвезького СПГ. Теоретично сьогоднішня його доставка з Клайпеди буде нижчою за російську ціну ($180/1000 куб. м)? Є інформація, що кінцеву ціну СПГ з Клайпедського терміналу засекречено, а експерти називають цифру $560-570/1000 куб. м…

В: Литва купує газ за різними цінами, орієнтуючись на ринок. А ціни постійно змінюються, і все залежить від вартості нафти. До того ж зараз з’явилася велика кількість постачальників. Тому важко спрогнозувати вартість газу навіть через місяць. Можливо, раптом з’явиться якийсь постачальник з Австралії чи Катару, який запропонує привабливішу ціну. Наразі вартість норвезького газу – близько €340 за 1000 куб. м. Росія пропонує газ Литві по €370/1000 куб. м.

З: Якою бачите нашу співпрацю в транспортно-транзитній морській сфері? Можливості активізації співпраці між портами України та Клайпедським морським портом?

В: З Одеським морським портом Клайпеда співпрацює вже 20 років по лінії транспортування товарів. Також працюємо з морським торговим портом «Південний», портами Херсона та Скадовська. Українські порти зацікавлені в литовському досвіді управління. Порт Клайпеди й українські морські порти входять до транс’європейського транспортного коридору, що з’єднує Балтійське та Чорне моря. До того ж коридор має продовження в Туреччину, на Кавказ і в Центральну Азію. Тому ми прагнемо розвивати цей напрям. Між Клайпедою й Іллічівськом давно курсує поїзд контейнерних перевезень «Вікінг» (у проекті також задіяна Білорусь). І спільно з Україною багато зроблено щодо уніфікації тарифів, поліпшення митних процедур. Зараз працюємо над введенням електронного декларування документів. Та нам хочеться, щоб «Вікінг» перевозив більше товарів, бо на сьогодні він завантажений не повністю.

З: За даними українського Держстату, у 2015 р. литовські обсяги інвестицій в економіку України склали $153,3 млн (2014 р. – $188,2 млн). Через що вони впали? І чи спостерігається відтік ваших підприємців з України?

В: Безперечно, литовські інвестиції за останні 2 роки впали. Причиною є економічна ситуація в Україні та сильне падіння ВВП, що особливо відбилося на торгівлі. Також підприємці з Литви чекають поліпшення місцевого бізнес-середовища.

За нашою офіційною статистикою, в Україні близько $40 млн прямих литовських інвестицій. Однак ми знаємо, що їх насправді більше. Різниця в національних статистиках може бути, оскільки для підрахунку використовують різні методики.

Щодо відтоку наших підприємців, то масовості немає. Деякі, навпаки, навіть розвинули свій бізнес. В основному в Україні працюють середні та дрібні литовські фірми, а їхня кількість – близько 200. Найбільша інвестиція литовського капіталу становить декілька сотень мільйонів доларів. Це компанія «БТ Інвест» – власник мережі супермаркетів «Новус». Також «БТ Інвест» будує та продає житлові будинки в Україні – литовці викупили місцеву компанію «Столиця» з контрольним пакетом акцій.

З: Чи багато литовців мали бізнес у Криму й на нинішніх територіях ДНР-ЛНР? Обсяги фінансових втрат?

В: Точної статистики немає, однак збитки можна оцінити в декілька мільйонів доларів. Щодо Криму, нинішня європейська політика забороняє будь-які нові інвестиції в цьому регіоні. Але колишні бізнес-проекти на території Криму мають право на існування, крім тих, що пов’язані зі стратегічними галузями (такими як енергетика, транспорт). Наскільки мені відомо, більшість литовських компаній згорнули бізнес на окупованих українських територіях, бо умови роботи там ускладнилися. З тих, що залишилися в Криму, – та ж литовська компанія «БТ Інвест», що має супермаркети «Новус» у Севастополі. Про решту інформації немає.

З: А які сфери для інвестицій найбільше цікавлять литовців на українських територіях?

В: Ваша сільськогосподарська галузь вельми приваблива, і багато наших бізнесменів нею цікавляться. До того ж аграрна продукція – важлива частина українського імпорту в Литву. За статистикою, декілька литовських компаній купують на українському ринку зерно, соняшникову олію, кукурудзу. У Волинській області працює литовський завод з виробництва опалювальних котлів. На Чернігівщині – фабрика з виробництва картонної тари, в Одесі литовська компанія «Ханнер» уже декілька років будує будинки. Потенціал українського ринку великий, інтерес литовського бізнесу великий теж, однак через недостатні бізнес-умови в країні підприємці поки що тільки придивляються. Отож Україні треба більше реформ, щоб її потенціал став приносити користь самим українцям.

З: Що скажете про українських інвесторів на литовському ринку? Обсяги наших інвестицій у литовську економіку за 2015 р.? У що найбільше вкладають гроші українські бізнесмени?

В: Україна інвестувала в Литву понад €11 млн. Одна з інвестицій – кондитерська фабрика «Рошен» у Клайпеді, і її продукція має популярність у литовців. Відомо, що якась українська компанія інвестує в невелике виробництво пелет для опалювальних котлів, інша – виготовляє в Клайпеді питну воду за ультрасучасними технологіями. Таких прикладів набагато більше.

Ще українці купують нерухомість у Литві. Також спостерігається високе зростання туристичного потоку з України до Литви. У 2014 р. він становив 70%, а 2015 р. – 40%. Для зручності туристів цього літа до Вільнюса та курортної Паланги можна буде літати з трьох українських міст – Києва, Одеси і Львова.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Марюс Януконіс: «Сьогодні ми не маємо фізичної можливості постачати безпосередньо газ до України»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

"Наследники Золотой орды": Сеть поразило детское меню в украденном россиянами "Артеке" (ФОТО) (11396)

Кабмин анонсировал новый этап повышения пенсий: кто получит прибавки (8201)

Смена Захарченко: Четыре кандидата в главари ДНР (5169)

Бомба замедленного действия: Яд, которым травят украинцев (3753)

На фронте начался настоящий ад: Стали известны страшные детали (3472)

Три кошмара Путина, - Андрей Илларионов (3277)

Журналисты, кричавшие "Позор!" на пресс-конференции Путина, получили подарки и продвижение по службе (2866)

Российско-белорусский проект потерпел крах (2791)

"Понятно, почему наши женщины его так любят", - Олег Винник впечатлил сеть выступлением в эфире "Х-Фактора" (ВИДЕО) (2727)

Кремль открытым текстом предлагает Западу "крышу" от дальнейших терактов, - Пионтковский (2575)

"К нам едет ревизор": В Украине готовятся ввести новую систему проверки субсидиантов (2389)

"Страшное зрелище": жители Луганска едут к хунте навстречу "массовой резне", - Денис Казанский (ВИДЕО) (2263)

Верховная Рада и рашагейт: Утренние новости от Олега Пономаря (2078)

"Да здравствуют распятые снегири": Украине сыграло на руку то, что Россия ее недооценила, - Павел Казарин (2025)

Жуткое ДТП под Киевом: Семейную пару нашли обезглавленной, жена была беременной (ФОТО) (1975)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал