РусУкр

Ціни на електроенергію для підприємств підвищили. Приготуватися населенню?

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Новорічний подарунок від Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – підвищення оптових цін на електроенергію – пройшов майже непоміченим. Поки що населення безпосередньо це підвищення не стосується, хоча громадяни швидко відчують це через зростання цін на товари та послуги.

Ціни на електроенергію для підприємств підвищили. Приготуватися населенню?

Під Новий рік, 28 грудня 2017 р., влада піднесла країні подарунок – підвищення оптових цін на електроенергію на 16,2%. За різними оцінками, нові тарифи дадуть змогу Донбаській паливно-енергетичній компанії (ДПЕК) заробити 10 млрд грн, інформують Економічні Відомості.

Очікувалося, що НКРЕКП підвищить тарифи тільки на 10%, однак регулятор підняв ціни ще вище – на 16,2%. Це відразу призвело до підвищення тарифів на воду та електроенергію для населення в деяких населених пунктах, і це тільки початок.

Тарифи на електроенергію підвищуватимуть у 2 етапи. Спочатку оптово-ринкові ціни (ОРЦ) з 1 січня підвищилися на 9,5%, а з 1 квітня – ще на 6,1%.

Основною причиною зростання тарифів є скандальна формула формування паливної складової під час виробництва електроенергії, відома як «Роттердам плюс».

Згідно з цією методикою, ціна на енергетичне вугілля формується на основі біржової ціни в порту Роттердама (Нідерланди), плюс доставка з порту в Україну на теплові електростанції (ТЕС).

«У ціну вугілля включено вартість його транспортування з порту Роттердама, хоча насправді вугілля з Роттердама в Україну не завозили взагалі. Використання формули дозволяє додати до ціни кожної тонни вугілля близько $15, що становить близько 400 гривень. Просто так, з повітря, ні за що. Сьогодні кожен українець, який користується електрикою, переплачує монополісту Ахметову та допомагає йому збільшувати й без того непомірні статки. Та олігархові все одно мало. Його апетити зростають, тому НКРЕКП пішла на чергове підвищення цін», – зазначає журналіст Денис Казанський.

За деякими оцінками, до 80% вітчизняного видобутку вугілля перебуває під контролем структур Ріната Ахметова. Крім того, компанія ДПЕК постачає вугілля зі своїх шахт у Росії.

Водночас є схема, за якою теплова генерація компанії отримує надприбутки, продаючи об’єднаному енергоринку енергію значно дорожче, ніж потім контрольовані Ахметовим обленерго купують в енергоринку для подальшого розподілу та продажу кінцевим споживачам.

«Теплова генерація (ДПЕК володіє 80% ТЕС) продає електроенергію компанії «Енергоринок» за високою ціною, після чого ДПЕК відразу викуповує набагато дешевше. Отже, збиток осідає на державній компанії «Енергоринок». Цей збиток покривають споживачі та інші учасники ринку. Такий фокус працює вже понад рік, з осені 2016 р., коли формула «Роттердам+» набула чинності. Та ж компанія ДПЕК контролює 99% експорту електроенергії… Те, що компанія ДПЕК здійснює збиткові операції на фінальному етапі великого бізнес-процесу, можна пояснити тільки одним – у них надприбутки на початковому етапі великого бізнес-процесу – на спалюванні вугілля. Жоден незалежний трейдер не може конкурувати з ДПЕК та продавати собі в збиток», – зазначив колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

Хоча рішення НКРЕКП про підвищення оптових цін на електроенергію від 28 грудня стосується промислових і взагалі не побутових споживачів, проте, на думку Геруса, велика ймовірність того, що у 2018 р. тарифи радикально піднімуть і для населення.

«У 2017 р. ухвалили закон «Про ринок електроенергії». Згідно з цим законом, тарифи для населення та промисловості мають бути вирівняні. Після рішення НКРЕКП про підвищення тарифів для промисловості на 16,2% тарифи для населення треба буде підняти вже на 150%. Це вже після того, як один раз ліквідували перехресне субсидування та підвищили тарифи для населення на 280%. У пункті 3 прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону йдеться: «Регулятору до дати початку дії нового ринку електричної енергії забезпечити відсутність перехресного субсидування між різними категоріями споживачів». А Ахметов нам своє вугілля закладає вже на 160% дорожче, ніж це було 2015 року», – пояснив Герус.

Ахметов є «лише тільки» олігархом, правда, таким, що має гіпертрофований політичний вплив. Зовсім інша ситуація з Порошенком, який є не тільки олігархом, а також вищою посадовою особою, що накладає на нього певні обмеження з погляду збагачення.

Порошенко вже давно негласно є бізнес-партнером Ахметова. У ЗМІ неодноразово зявлялась інформація про те, що близькі до Порошенка бізнес-структури увійшли до складу акціонерів ДПЕК.

Порошенко ще спочатку домагався контролю над НКРЕКП, яка встановлює ціни, тарифи та правила гри в енергетичній і комунальній сферах. Комісію давно очолює Дмитро Вовк, колишній менеджер кондитерської компанії Roshen у Москві, а до цього – помічник віце-президента з корпоративних фінансів у компанії Інвестиційний капітал Україна (ICU), що належить голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, яку тісно пов’язують з Порошенком.

Порошенко причетний до того, що роботу НКРЕКП було паралізовано через зволікання з призначенням нових членів відповідно до регламенту. 7 грудня Верховна Рада змушена була ухвалити законопроект № 7342-1, що уповноважив главу держави самостійно призначати строком на три місяці членів комісії на вакантні посади. Наразі є чотири такі посади.

Формально це тимчасовий захід, спрямований на те, щоб запустити та легітимізувати роботу НКРЕКП. А реально це дає змогу Порошенку встановити персональний контроль над комісією, чим він скористався.

За словами Андрія Геруса, рішення НКРЕКП підвищити тарифи очікувано викликало різко негативну реакцію представників великої промисловості.

«Представник Арселор Міттал Кривий Ріг звернувся до Вовка з пропозицією не проводити такого підвищення, оскільки в нас для бізнесу електроенергія й так є неадекватно дорогою. До того ж враховуючи, що понад 50% енергії дає «Енергоатом», який постачає її за найнижчим у світі тарифом – 0,47 грн. Однак реакція голови регулятора є зворотною – підняти ще більше, ніж це анонсовано раніше, на 16,2%», – наголосив Герус.

За його даними, тарифи для малого та середнього бізнесу в Україні будуть вищими, ніж у більшості країн Європи, що зробить продукцію підприємців неконкурентоспроможною.

В умовах масової монополії тарифи, встановлені НКРЕКП, фактично є узаконеним додатковим податком. Підприємства і населення не можуть обрати послугу за співвідношенням ціна/якість, бо на ринку немає конкуренції, власне, і ринок відсутній як такий. Це стосується як газу, так і електроенергії.

«Нафтогаз» ще не розділено на окремі компанії, і далі посідає монопольне становище у видобутку та продажу газу. Монополію у вугільній промисловості та тепловій енергетиці зберігає компанія ДПЕК Ахметова. Тарифи на енергію для промисловості і населення встановлює не ринок, а підконтрольна владі НКРЕКП, керуючись формулами «Роттердам+».

У новій оптово-розрахунковій ціні (ОРЦ) зроблено збільшення тарифу для теплових станцій на 10%. У 2016 р. ДПЕК отримав виручки в 120 млрд грн без урахування газодобувних виробництв. За деякими оцінками, унаслідок зазначеного підвищення оптових цін Ахметов додатково отримає не менше 10 млрд грн, що заплатять громадяни та бізнес, який перенесе зростання витрат на кінцевого споживача, тобто знову-таки на громадян. Як наслідок, кожен житель України заплатить 250 грн на рік додатково до того, що платили минулого року.

Водночас теплова енергетика, насамперед, ДТЕК отримує невиправдано високий відсоток виручки порівняно з державною атомною енергетикою, що також є основою виробництва електроенергії в Україні, що видно з таких цифр.

З 2016 р. ДПЕК виробив 45,8 млрд кВт*год, тобто приблизно 30% усієї електроенергії, та отримав понад 100 млрд грн виручки. Державна компанія «Енергоатом» виробила 80,95 млрд кВт*год, тобто вдвічі більше за ДПЕК, але заробила 36 млрд грн, тобто втричі менше за ДПЕК. Загальний дисбаланс – майже вшестеро.

Фактично відбувається дотування ДПЕК за кошти інших виробників енергії, по суті, за кошти платників податків.

«Усупереч застереженням про кримінальну відповідальність, призначенці президента Порошенка підняли руки «за» і виконали свою місію. Отже, від нашого імені вони постановили скинутися Ахметову та його тіньовому партнеру з ініціалами ПОП. Сьогоднішнє рішення про підвищення тарифів на теплову енергетику виллється в додаткові 10 млрд грн ДПЕК у 2018 р. Задачка для новорічних канікул: скільки «чайових» осяде в кишенях людини з ініціалами ПОП? І скільки з них заллють на виборах-2019?» – запитує народний депутат Сергій Лещенко.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Ціни на електроенергію для підприємств підвищили. Приготуватися населенню?". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

От Беларуси на «Евровидение» поедет скандальный украинский певец (ВИДЕО) (5032)

ПриватБанк предупредил клиентов о новом способе мошенничества (4358)

В Днепре школьники довели до инсульта своего одноклассника-переселенца (ВИДЕО) (3641)

Мюллер объявил Трампу шах, а Путину мат, - Евгений Платон (3534)

Ай да Путин! Россия скупает гособлигации США с рекордной за 7 лет скоростью (3495)

Шок для Путина. В РФ рассказали о патовом положении Кремля (3491)

В Сирии разгромлена не только банда Вагнера, но и "силы специальных операций МО РФ" (3289)

"Третья сила" на Донбассе нанесла новый удар по "ДНР" (3271)

Путинская Россия: как умирают города Сибири ради секса олигархов — Frankfurter Allgemeine Zeitung (3061)

Село на Киевщине оказалось на грани катастрофы: везде останки мертвой курятины (ФОТО, ВИДЕО) (2888)

Разговор Порошенко и Путина: Сделано громкое предположение (2816)

Российский "атаман"совершил сенсационное открытие в области генеалогии Путина и Лаврова (ВИДЕО) (2626)

Кошмарная история: Похороненная заживо женщина 11 дней кричала из гроба (2438)

Орехи помогут украинцам заработать на старость, - журналистка (2313)

В московском детском саду насмерть замерзла девочка (2231)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал