РусУкр

Небезпечні відходи: як відбувається збирання та утилізація в ЄС

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Згодом Україна має перейти на європейський принцип розширеної відповідальності за весь життєвий цикл продукції, що містить небезпечні матеріали. А нині перероблення або хоча б збирання батарейок, ртутних термометрів та подібних речей відбувається більше за ініціативою окремих підприємств або організацій.

Небезпечні відходи: як відбувається збирання та утилізація в ЄС

Перевірка Міністерством екології та природних ресурсів підприємств, що надавали послуги вивезення та утилізації ртутьвмісних відходів, засвідчила, що за фактом багато хто з них виявилися фейковими. Насправді в більшості проінспектованих підприємств не виявили ліній із перероблення та утилізації цих небезпечних відходів. У відповідь відомство анулювало ліцензії недобросовісних переробників, інформують Економічні Відомості.

На сьогодні, за даними Мінприроди, ліцензію на поводження з небезпечними відходами, зокрема й з відпрацьованими люмінесцентними лампами, мають 111 підприємств (до 2017 р. – 297 підприємств). З них мають виробничі лінії з утилізації, оброблення, знешкодження – 8. (Повний перелік підприємств тут).

Однак перевірку ліцензіатів ще не завершено, пояснює у відповіді на наш запит директор Департаменту екологічної безпеки Мінприроди Сергій Лук’янчук. Наступного року Мінприроди перевірить тих, хто ще не пройшов контроль на відповідність умовам ліцензії.

Одне з небагатьох підприємств-утилізаторів ртутьвмісних відходів (лампи, термометри) розташовано у Львові та належить міському КП «Боднарівка». Унікальну для України шведську лінію запустили тільки рік тому. Втім, незважаючи на нечисленність таких підприємств, завод періодично простоює.

Чому так, нам пояснив начальник ділянки КП Олександр Картузов: «Ми не проходимо за тендерами. Наша ціна вища, ніж у конкурентів, які за фактом демпінгують. Дуже багато, я б сказав, більшість ліцензіатів, збирають лампи, але не переробляють. Вони не мають ліній з перероблення, тому й ціна відповідна – без урахування витрат на виробничу частину. Наша технологія дозволяє здійснювати повний цикл перероблення ламп. На жаль, мало хто замислюється, що відбувається з лампами та градусником потім».

Правозахисниця Алла Войцеховська розповіла, під час видачі ліцензії перевірку на відповідність умовам ліцензійної діяльності підприємства ніхто не перевіряв.

Наразі в Україні можливість здати на перероблення мають тільки юридичні особи. У фізосіб це залишається питанням особистої відповідальності. З’являються точкові громадські ініціативи – як акції зі збирання ламп. Так, у Харкові місцеві активісти періодично проводять акцію «Нам не до лампочки!», під час якої організатори приймають лампи в обмін на макулатуру: 1 лампа = 2-3 кг паперу. За кілька годин роботи пункту приймання активісти збирають декілька сотень ламп. Потім їх передають на підприємство, де ці лампи утилізують.

Львів’янам у цьому сенсі пощастило більше – двічі на тиждень уже протягом двох років містом їздить екобус, що збирає у мешканців енергозберігальні лампи та термометри абсолютно безкоштовно. Далі все це везуть на завод при КП «Боднарівка», де їх утилізують. Сюди ж звозять і відпрацьовані пальчикові батарейки. Які на сьогодні не переробляють в Україні, їх тільки збирають і накопичують силами волонтерів. У подальших планах львівського КП – відправити батарейки на перероблення до Польщі.

Небезпечні відходи: як відбувається збирання та утилізація в ЄСУ Польщі питання з небезпечними відходами вирішили. Їх збирають у населення безкоштовно. Відпрацьовану лампу можна принести до будь-якого пункту приймання електровідходів у вигляді морського контейнера. Так, наприклад, у Любліні таких контейнерів понад десять. Здійснює прийом та перероблення таких відходів Польська корпорація ресайклінгу. Сюди приносять електроприлади б/у: телевізори, магнітофони, холодильники, пральні машини, пилососи, ПК, радіоприймачі, акумулятори.

Далі все це звозять до головного офісу, де електровідходи розбирають на частини залежно від матеріалу: залізо, пластик, гума – усе сортують. Батарейки типу АА відвозять на переробне підприємство до Кельце, Варшави. Наразі дотація держави на перероблення тонни батарейок становить 1500 злотих (близько 12 тис. грн).

Для збирання батарейок Корпорація активно залучає навчальні заклади. Наприклад, школи за кращі результати Корпорація нагороджує подарунками. Від дрібничок – ручок та кольорового паперу – до інтерактивної дошки та комп’ютера.

За таким самим «заохочувальним» принципом працюють колеги з Латвії. Минулої весни учні школи, які зібрали найбільше електровідходів, поїхали на день до розважального парку в інший кінець країни, розповів нам Гунтіс Пузуліс, еколог латвійського галузевого підприємства BAO в Латвії, що спеціалізується на переробленні та утилізації небезпечних відходів.

Підприємство збирає електровідходи, як і польські колеги, за допомогою «морських» контейнерів. Їх можна побачити в різних районах Риги. Щоправда, успішним проект був не відразу, зізнаються у BAO. Люди не реагували на проект, допомогла проста хитрість: щойно на контейнерах з’явився заклик «Принеси безкоштовно» великими літерами, вони почали заповнюватися.

В Україні сьогодні люмінесцентні лампи можуть здати на перероблення тільки юридичні особи. Батарейки не переробляють, і поки що їх тільки збирають. Та й то завдяки волонтерським проектам. За даними екоактивістів акції «Нам не до лампочки!», в Україні в такий спосіб вдається зібрати лише 1% із тієї кількості батарейок, які ввозять на наш ринок.

Представник Корпорації Вітольд Чемперек розповів нам, що бізнес у Польщі працює за принципом розширеної відповідальності: коли виробник є відповідальним за свій продукт не тільки на етапі від заводу до споживача, а й далі – від споживача до перероблення.

Цей принцип передбачено до впровадження і в Україні. Принаймні це закладено в нещодавно ухваленій Національній стратегії з управління відходами. Угода про Асоціацію передбачає транспозицію основних компонентів європейської Директиви 2008/98/ЄC «Про відходи». Наразі в межах проекту Twinning «Впровадження системи управління відходами електронного та електричного обладнання (WEEE) в Україні» після спільної роботи українських та європейських експертів розроблено законопроект «Про батарейки, батареї та акумулятори» (текст можна прочитати тут).

У країнах ЄС управління небезпечними відходами регламентується відповідними Директивами, частину з яких Україна зобов’язалась імплементувати ще три роки тому. Однак відповідні закони почали ухвалювати тільки цього року.

Автор: Анна Давидова

В даний момент Ви читаєте матеріал "Небезпечні відходи: як відбувається збирання та утилізація в ЄС". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

Сначала боевиков расстрелял спецназ, а потом их разбомбили в магазине, - (4970)

Небо палає: Мережі під враженням від фото української артилерії під час бою в зоні АТО (ФОТО) (4046)

Подготовка снайперов в ВСУ в начале АТО была хуже, чем перед Второй Мировой войной (3070)

Наглый обман: украинский переговорщик в Минске четко ответил Лаврову (3024)

Первым будет "Львов": Польша приняла неожиданное решение (2637)

Сил наступать нет: Путин фиксирует новую позицию по Крыму и Донбассу, - Орешкин (2565)

Газпром смирился с решением Стокгольмского арбитража (2285)

США, МВФ и Газпром: Утренние новости от Олега Пономаря (2171)

В Польше пошли на неожиданный шаг в отношении Украины (2141)

Сенсационная находка: обнаружены гигантские скелеты (2074)

Китайцы продолжают латентную оккупацию России, - Злой одессит (1981)

Существование Украины - испытание для России: одиозный депутат Госдумы сделал хамское заявление (1974)

Дочь Путина ликвидировала свой фонд (1897)

Перспективный «груз 200»: На Донбасс прибыли «добровольцы» РФ без военной подготовки, - "ИС" (1897)

Банки Европы разочаровались в рубле (1788)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал