РусУкр

Закон про ЖКГ: усе повісять на мешканців

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Верховна Рада ухвалила нову редакцію закону «Про житлово-комунальні послуги». На мешканців поклали утримання будинкових лічильників та стан будинкових мереж, їх штрафуватимуть за борги та відключати від води, газу та електрики, вводять абонплату за послуги. Водночас постачальники послуг майже ні за що не відповідають, а притягнути їх до відповідальності за ненадані або неякісні послуги неможливо.

Закон про ЖКГ: усе повісять на мешканців

Віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко вважає, що новий закон забезпечить населення якісними комунальними послугами за справедливою ціною, інформують Економічні Відомості.

Однак, за словами директора Інституту міста Олександра Сергієнка, закон не передбачає революційних кроків та ефективних змін, і громадяни не отримають жодного захисту перед монополістами.

Пеня

Найрезонанснішою нормою нової редакції закону про житлово-комунальні послуги (ЖКП) є повернення з 2019 р. пені, яку скасували в 1996 р. через кризу та масову заборгованість із зарплат, пенсій та інших виплат. Зараз ситуація нічим не краща, до того ж ще й війна. Пеня становитиме 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, тобто 0,3% на місяць, або 3,6% на рік, але не більше 100%.

У разі заборгованості держави за субсидіями та пільгами пеню не нараховують. Також її не нараховують, якщо людина має заборгованість із виплати зарплати, що підтверджено документально.

Остання норма досить суперечлива. Хто дасть довідку про невиплату тіньової зарплати на базарі? Навіть якщо працевлаштування офіційне, роботодавець не даватиме такі довідки, бо тоді він підпадає під адміністративне або навіть кримінальне переслідування.

Водночас закон не симетричний. Зокрема, не визначено порядок, розмір, методики розрахунку та отримання споживачами компенсації, у разі відсутності послуг або надання неякісних послуг.

«Якщо монополіст недогрів опалювальні батареї, то споживач може вимагати тільки зменшення платежу. Якщо послуги надали не в повному обсязі, то постачальник має знизити плату та компенсувати незручності. І це має бути автоматичний механізм. А в законі так неявно сказано, що споживач має йти до суду», – наголошує Олександр Сергієнко.

Абонплата

Вводять плату за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначає Кабмін. Також вводять плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем, яка визначається договором між виконавцем і співвласниками, тобто є нерегульованою, чим неодмінно скористаються різного роду пройдисвіти з метою наживи. Щоправда, поки що незрозуміло, чи поширюється на абонплату субсидування.

Питання абонплати виникло ще навесні. Петро Порошенко та Володимир Гройсман тоді цим показово обурювалися, стверджуючи, що «без діалогу з людьми такі рішення не ухвалюють». Однак тепер за абонплату проголосувала більшість депутатів БПП без усіляких «діалогів з людьми».

Олександр Сергієнко вважає абонплату однією з найважливіших новацій нормативу. Він вважає, що введення абонплати призведе до зростання тарифів на послуги.

Відключення

Вводяться новації на тему відключення споживачів від комунальних послуг у разі заборгованості.

Відключення від води та опалення здійснюватиметься протягом 30 днів з моменту отримання споживачем попередження від виконавця послуг. Це не стосується послуг з постачання та розподілу електроенергії та природного газу – їхнє відключення передбачено іншими законами.

Для того щоб відновити постачання послуг, потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про реструктуризацію боргу.

Однак з реструктуризацією є проблема. Суть полягає в тому, щоб споживач визнав не тільки борг, а також визнав і сам факт надання послуг, наприклад, гарячої води, якої не було або вона була холодною. Це насильницьке нав’язування договірних правовідносин для того, щоб потім була можливість законно висувати претензії вже судовим порядком.

Загальнобудинковий облік

Досі засоби загальнобудинкового обліку встановлювали за кошт постачальників або місцевих органів влади. Тепер комерційний облік теж «вішають» на мешканців.

Розмір плати за встановлення комерційних (будинкових) лічильників визначатимуть окремо для кожної будівлі, залежатиме від кількості квартир і моделі лічильника. Очевидно, чим дорожчий лічильник і чим менше в будинку квартир, тим дорожче це коштуватиме для окремого домогосподарства. Суми можуть обчислюватися тисячами гривень.

«Загальнобудинкові лічильники стають комерційними. Встановлюються й обслуговуються за кошт споживача, тобто мешканців. Усі втрати всередині будинку розкидують на всіх мешканців. Виконавцем послуги з постачання тепла є теплопостачальна організація. Свої втрати та схеми вона включить до тарифу «до будинку». Всі інші втрати та крадіжки – до тарифу «всередині будинку», – говорить екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

Компенсації? Забудьте!

Формально закон передбачає право споживача на зменшення розміру плати за ЖКП, якщо послугу не надано, надано не в повному обсязі або якість її є незадовільною.

«Дуже важко довести, що надана послуга була неякісною. Як і раніше, потрібно складати акти, але куди з ними звертатися? Норму закону написано знущально. Припустимо, «Київенерго» не надав вам послугу, ви склали акт і надіслали цій же компанії. А вони, згідно з нормою закону, мають у п’ятиденний термін надати вам відповідь. Вони й дадуть відповідь у визначений термін. А далі що?» – заявляє Олексій Кучеренко.

На його думку, порядок має бути принципово іншим. «Всю ідеологію закону потрібно змінювати. Не споживач має доводити, що послуга неякісна, а монополіст має підписати в споживача акт приймання-передавання послуг. І якщо акт підписано, то споживач тоді платить. А якщо ні, то нехай монополіст з нами судиться», – заявляє Олексій Кучеренко.

Договори та вигодонабувачі

Проект договору або внесення змін до нього тепер може запропонувати будь-яка сторона? Утім, неможливо повірити, що «Київенерго» підпише той варіант договору, який надасть споживач! До того ж договір у нашій країні – це порожня формальність, і реально він нічого не гарантує.

Олексій Кучеренко звертає увагу, що законопроект у парламенті підтримали депутати, афілійовані з монополістами, і саме монополісти стануть головними вигодонабувачами у сфері ЖКП.

«У законі є чимало правильних норм, але важливо, у якому середовищі він використовуватиметься. На превеликий жаль, у нинішній системі координат, коли монополісти та олігархи прийшли до влади, усі монополії використовуватимуться проти споживача, і в цьому немає жодних сумнівів. Немає незалежного арбітра, немає захисту споживача, немає реальної можливості захиститися», – наголосив Кучеренко.

Посередники

До системи житлово-комунальних відносин заводять посередників, які дістали назву «виконавців». Це суб’єкти господарювання, що надають комунальну послугу за договором із споживачем. Без укладення договору комунальна послуга не буде вважатися такою.

Договір може бути укладений як з індивідуальним, так і з колективним споживачем. Колективний договір від імені всіх мешканців можна буде укладати і без створення ОСББ та обрання керівника. Мешканців може представляти «уповноважена особа».

Крім того, скасовується поняття «балансоутримувач». Замість нього з’явиться «управитель багатоквартирного будинку». Це може бути або фізична особа – підприємець, або юридична особа, яка за договором із співвласниками житла утримує та ремонтує багатоквартирний будинок і прилеглу територію.

Отже, між виробником і споживачем послуг будуть ще посередники – виконавець послуг та управитель будинку.

Якщо мешканці не виберуть свого представника, їм все одно доведеться укласти договори з кожним постачальником комунальної послуги.

«Насправді там жодного реформування в плані демонополізації немає. Ця реформа – лише спосіб завести додаткові корупційні схеми безпосередньо в сам процес обслуговування населення. Якщо раніше це все робилося на рівні ЖЕКів та місцевого самоврядування, то зараз це вже виведено на інший рівень, і я думаю, що найближчим часом це стане ще одним чинником турбулентності у внутрішньодержавних процесах. Ця реформа – це симбіоз колекторських схем і схем, що максимально наближають недобросовісних посередників до споживача. Насправді все, що ми побачимо, – це збільшення кількості посередників, які доїтимуть споживачів», – зазначає політолог Анатолій Луценко, директор GMT Group.

«Якщо в результаті ЖЕКи справді розформують, то треба розуміти, що під шумок прийде багато нечесних бізнесменів, які захочуть просто зірвати свій куш. Згадайте, що в нас було під час приватизації підприємств. Вони приходили, брали підприємства за копійки, виганяли трудові колективи та продавали продукцію на різання металобрухту», – застерігає директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Закон про ЖКГ: усе повісять на мешканців". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Грядет взрыв: Стало известно о недовольстве Путиным в РФ (4137)

Видеофакт: НЛО пронесся над Иерусалимом (ВИДЕО) (4035)

Популярный в Украине мобильный оператор принял решение по "Л/ДНР" (3418)

"Русский скандал" разрастается, - Экономика от Пророка (2854)

Что-то пошло не так: танкер с российским газом не доплыл до США, - Bloomberg (2820)

Кремль будет втихую унижать Донбасс, - Роман Цимбалюк (2627)

Из-за закона о реинтеграции Донбасса Путин экстренно собрал Совбез (2525)

Украина отреагировала на резонансное заявление Трампа о Минске (2505)

Песня украинской поп-группы вошла в десятку самых популярных песен в мире в декабре (2191)

Землю "накриває" магнітна буря (2156)

"Сегодня будет мясо": в России очередная резня с участием школьников (1950)

Немецкая газета Stern назвала самое страшное оружие РФ в Сирии (1919)

В переговорах по Донбассу появляется новый игрок, - военный эксперт (1905)

Экс-министр экономики поведал, насколько "дорогой" аннексированный Крым россиянам (1883)

Перемены в украинской армии (1860)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал