РусУкр

Павло Розенко: «Наразі не існує економічних передумов підвищувати тарифи на газ, електроенергію та послуги ЖКГ»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Павло Розенко розповів «і» про перспективи підвищення соціальних стандартів.

Павло Розенко: «Наразі не існує економічних передумов підвищувати тарифи на газ, електроенергію та послуги ЖКГ»

Деякі політики й депутати відзначають, що державний бюджет на 2017 р., щодо соціальних питань, набагато кращий за минулий. Ваша думка?, інформують Економічні Відомості.

Згоден. Вважаю, що за останні 5 років – це один з найсоціальніших бюджетів. Я б навіть назвав його «соціальним бюджетом воюючої країни». Попри те, що економічна ситуація важка і війна ще не закінчилась, наявні чіткі показники, по яким можна говорити, що Україна стала на траєкторію зростання якості рівня життя громадян і підвищення соцстандартів. Базові речі в новому році – це збільшення «мінімалки» до 3200 грн. На такий крок виділено з бюджету 40 млрд.грн. Також у поточному році буде два етапи підвищення соцстандартів (з 1 травня і 1 грудня 2017 р.) – загалом на 10%.

Це багато чи мало?

У 2014 р., коли інфляція складала декілька десятків відсотків, соцстандарти взагалі не індексувалися. В поточному році ми закріпляємо ідеологію, що соцстандарти 2017 р. мають зростати більшими темпами, ніж інфляція 2017 р.

Ідеологія – це розмови, а реальність інша… Не здається Вам, що підвищення соцстандартів у 2017 р. аж на 10% (при збільшенні цін у 4 рази, порівняно з 2013 р.), виглядає як зневага й кепкування над населенням? Це «кинута кістка»…

Стоп. Якщо брати за основу базу 2013 р., ми чітко розуміємо, що наразі у країни немає фінансової можливості підвищити в два рази і більше пенсії та всі соцвиплати. Але ми це будемо робити поступово. Якщо говорити про минулий рік, то інфляція складала 12%, а ми збільшили соцстандарти на 17%. Так само буде і в 2017 р. Тобто, ми йдемо випереджаючими темпами інфляції.

Можливо… Але населення не відчуває цього, тому що при мінімальному піднятті соцстандартів одразу зростають цінники в магазинах і тарифи на комуналку.

Є інфляційний процес. І рівень інфляції обраховується по певним наборам продуктів харчування. Хочемо змінити формулу визначення розміру інфляції? Але тоді зміниться і база нарахувань соцстандартів. Тому не треба спекулювати на цій темі! Є певні товари й послуги, які зростають, інші – залишаються стабільними по цінах. По деяких відбувається і падіння цін. Очевидно, що 2016 р. з точки зору інфляційних процесів був кращим, ніж попередній. Це ж стосується й темпів підвищення заробітних плат, пенсій. Я переконаний, що в 2017 р. зростання цін буде нижчим, ніж в 2015-16 рр. А розміри збільшення зарплат стануть вищими, порівняно з 2016 р. Тобто, ситуація покращується.

Ваші розрахунки на папері не мають жодного стосунку до реалій сьогодення пересічного українця!

Реалії теж є різні…

Стопроцентно згодна! Особливо, якщо поглянути на е-декларації українських чиновників високого рангу одразу стає зрозумілим, що «ситий голодного не розуміє». І ніколи не зрозуміє.

Давайте, не будемо спекулювати… Сьогодні ми говоримо про збільшення мінімальних заробітних плат, фактично, вдвічі. До 3200 грн. Окрім цього, в нинішньому році зарплата бюджетників (вчителів, лікарів і т.д.) зросте приблизно на 30-50%. А ціни хіба зростуть на 30-50%? Ні, не зростуть.

Ціни вже зросли майже у 4 рази за останні три роки! І поступово продовжують зростати. А нинішнє підвищення курсу долара-євро, Ви не помітили?

Підвищення курсу на початку року – сезонні коливання. Порівняйте статистику коливань курсу національної валюти за останні 20 років. Кінець грудня-перша декада січня – постійне зростання долара і євро, та послаблення гривні. Потім ситуація вирівнюється. Тому не слід нестабільну січневу ситуацію розповсюджувати на увесь рік.

Час покаже… Сьогодні уряд хизується підвищенням рівня мінімальної зарплати. Проте, українці навіть не встигли отримати цей мізер, як і його влада одразу забирає: підвищивши вже у січні 2017 р. тарифи на проїзд у міському, приміському транспорті та згодом у поїздах, з лютого – тарифи на газ майже вдвічі, з березня – тарифи на електроенергію на 25%, також ціни на продукти…

Якщо приватні перевізники (власники маршрутних таксі) спекулюють на підвищенні розміру мінімальної заробітної плати – це питання до місцевої влади. Мер і адміністрація повинні контролювати, на якій підставі це відбувається. Я ж заявляю, що сьогодні немає жодних економічних передумов для підняття цін на проїзд у маршрутках. Водії маршруток хіба отримували мінімальну зарплатню 1600 грн.? І зараз треба їм негайно підвищити її до 3200? Ніколи не повірю в це.

Вони отримували не менше 10000-15000 грн. за місяць.

Отож. Тому, жодного підвищення тарифів для проїзду в маршрутках не існує. Хіба в Україні, у зв’язку з підвищенням мінімальних зарплат зросла вартість пального чи запчастин ? Ні. Тому, це типова спекуляція і шахрайство.

Що стосується тарифів на газ, вони виведені на економічно обґрунтований рівень (в залежності від ціни на газ, який Україна купує за кордоном). А ті, хто не в змозі їх сплачувати, отримують субсидії.

А чи вплине підвищення мінімалки до 3200 грн., на субсидії в цьому опалювальному сезоні?

Ні. І субсидії у зв’язку з цим переглядатимуть.

Чи вистачить коштів у бюджеті на субсидії, після чергового зростання тарифів ЖКГ протягом року і збільшення кількості субсидіантів до 9 млн. сімей?

Сьогодні немає жодних підстав говорити про збільшення в поточному році тарифів на ЖКГ або газ. Я певен, наразі не існує економічних передумов підвищувати ціни на газ, електроенергію та послуги ЖКГ. І субсидії обраховувалися, виходячи з 6800/м³ – це записано у проекті закону про бюджет. Якщо ж стануться значні курсові коливання або зросте ціна на газ, безумовно, уряд буде зобов’язаний зробити перерахунок числа субсидіантів і т.д. Тоді, ми виділимо додаткові кошти на субсидії. Але станом на кінець січня я не бачу ніяких мотивів для підняття цін на газ і ЖКГ-послуги протягом 2017 р. Не треба лякати людей! Коли прийде час, уряд не ховатиметься, а відкрито сповістить українців про підняття тарифів. Але на мою думку, нинішня ціна на газ вже відповідає європейській і економічно обґрунтована. Підвищувати далі її вже немає куди.

А чому уряд зважився на підвищення мінімальної зарплати саме до 3200 грн., а не до 5000 або 7000 грн., як пропонували в ДФС?

Будь-які рішення прораховуються урядом. Були різні варіанти. Перед тим, як прийняти рішення щодо зростання рівня мінімальної зарплати до 3200 грн., над цим питанням півроку працювали спеціальні робочі групи. Тому що на кожен крок мають прораховуватися перспективи. Скажу більше: навіть цифру 3200 грн. дуже нервово сприйняв «реальний сектор економіки». Не кажучи вже про 5000 і 7000 грн.

Але давайте говорити про те, що є. Уряд знайшов ресурс для мінімалки у 3200 грн. І цей стандарт може бути забезпечений держбюджетом України. До то ж, така сума не стане обтяжливою для бізнесу. Якщо ми побачимо, що варіант з мінімалкою у 3200 грн. спрацював – у майбутньому будемо вести розмову про індексацію мінімальних соцстандартів і подальшу індексацію мінімальної зарплати. Тобто, 3200 грн. – не та межа, де буде поставлено крапку і розмір мінімалки зростатиме й надалі.

Нинішнє підвищення мінімалки дозволить перекрити дефіцит бюджету Пенсійного фонду (ПФ)?

Безумовно, ні. Адже бюджет ПФ створювався не рік і не два. Він існує щонайменше останніх 15 років – з моменту початку функціонування солідарної системи і створення ПФ. Протягом усього цього часу розмір його дефіциту зростав і зараз складає 142 млрд.грн. Проте, підняття мінімалки до 3200 грн. матиме свій позитивний вплив на ПФ. Тому що при зростанні зарплат будуть збільшуватися і надходження до ПФ України.

В Міністерстві соціальної політики підрахували, що підвищення мінімалки понизить дефіцит ПФ на 17 млрд. грн. Звідки такі розрахунки?

Є різні оцінки. Я прогнозую, що в 2017 р. дефіцит ПФ зменшиться на 3-4 млрд.грн. Але це колосальний ресурс і ще один позитивний ефект від зростання рівня мінімальної зарплати. Тобто, питання реформи пенсійної системи можна вирішувати не лише за рахунок розмов про підвищення пенсійного віку – зростання й легалізація економіки, збільшення заробітних плат буде поступово зменшувати дефіцит ПФ.

Взагалі, дефіцит ПФ є у всіх країнах, це не є щось надзвичайне. Уряди більшості країн світу або їх місцеві бюджети постійно допомагають своїй пенсійній системі. Тому, зараз мова йде про те, щоб скоротити дефіцит українського ПФ до нормальних меж.

Ваш колега Андрій Рева заявив, що має намір підвищити мінімальні пенсії до 3500 грн. Це реально?

Я не чув про таку ідею. Проте, виступаю за необхідність збільшення розміру пенсій в Україні. Безумовно, слід проводити осучаснення пенсійних виплат, але постає дискусійне питання – де взяти ресурс для цього? І як тільки він з’явиться у ПФ України, ми одразу спрямуємо його на підвищення пенсій.

Тобто, наразі це фантазії?

Чому ж? Підвищення пенсій цілком реально. Адже у нас є колосальний потенціал легалізації тіньової економіки. Тому що на сьогодні, згідно різних даних, 50% працюючого населення не сплачує внески до ПФ або платить їх не з повної зарплатні. Тобто, частину зарплати люди отримують в конвертах. Це не нормальна ситуація. І саме тут лежить ключ для вирішення проблем ПФ. Адже ні підвищення пенсійного віку та страхового стажу, ні маніпуляції з формулами нарахування пенсій чи їх обмеження, не нададуть такий обсяг ресурсу, як реальна легалізація економіки.

Чи слід сподіватися, що мінімальна пенсія до кінця цього року зросте до 3500 грн.?

Наразі можна говорити, що сьогодні в законі про державний бюджет України зафіксовано: «Мінімальний розмір пенсії в кінці 2017 р. становитиме 1373 грн.». Ця цифра мене теж не задовольняє. І уряд буде робити все, щоб збільшити нинішній показник.

Ви відхрещуєтеся від обіцянок МВФ підвищити пенсійний вік. А в останній версії Меморандуму про співпрацю вказано, що Україна повинна поступово підвищити пенсійний вік до 63 років (щороку на 4 місяці) і робочий стаж до 25 років (з введенням мінімального страхового стажу 16 років) – з січня 2017 р. Також – скоротити кількість державних службовців і бюджетників. А до кінця січня Кабмін повинен прийняти рішення про монетизацію субсидій…

Поки немає нового Меморандуму з МВФ і немає погодженого тексту. Те, що оприлюднюють ЗМІ, можливо, це якісь робочі документи або пропозиції. Україна не брала на сьогодні на себе зобов’язань підвищувати пенсійний вік та страховий стаж. Пенсійний вік для чоловіків і жінок, згідно діючих законів, залишається на рівні 60 років. У 2011 р. була прийнята, на мій погляд, абсолютно незбалансована і неправильна пенсійна реформа Януковича-Азарова (підняття страхового стажу на 10 років). Тобто, зараз в Україні страховий стаж для чоловіків – 35 років, для жінок – 30. Все, вже піднімати ні стаж, ні пенсійний вік не можна – при нинішніх умовах і тривалості життя. Я переконаний, що це спільна позиція уряду, Верховної Ради (ВР) і Президента. Тому, очевидно, що підвищення пенсійного віку і страхового стажу не відбудеться.

А що скажете про монетизацію субсидій?

Перш ніж починати будь-який процес всередині держави, слід говорити для чого він. Зараз є різні трактування щодо напрямків монетизації. Монетизовувати розрахунки в ПЕК, за субсидії між підприємствами, установами і організаціями – треба неодмінно. І уряд наразі розробляє цю схему. Якщо розглядати монетизацію субсидій для конкретної людини – тут виникає безліч питань, з огляду на те, що технологічно це зробити надто важко. Практично, неможливо. Особливо, коли ми говоримо про те, що у 2017 р. до системи субсидій може бути залучено близько 8 млн. українців. Тому, завдання держави – реформувати систему, а не шукати варіанти, як зробити людям гірше. Якщо монетизація субсидій буде геніальною реформою лише на папері, а люди страждатимуть від цього, то кому потрібні така реформа?

Тобто Ви не є прихильником монетизації субсидій?

Система субсидій була розроблена для захисту людини, аби надати їй простий сервіс соціального захисту. На мій погляд, в сьогоднішніх умовах (попри скарги, черги і вайлуватість місцевих органів влади) – система субсидій в Україні працює нормально. Робити монетизацію, щоб все стало набагато важче і складніше? Не слід.

Якщо мені хтось покаже систему монетизації, котра буде простою для людини – будь-ласка. Усілякі «диванні експерти» і великі фахівці, які постійно знаходяться на екранах телевізорів, розказують про доцільність та геніальність монетизації субсидій. Проте, жоден з них не надав реально працюючу модель монетизації. І коли уряд починає проробляти таку модель, виникає надзвичайно багато питань. Починаючи з того, наприклад, як відкрити рахунок у банку людині, що живе в селі, аби нараховувати їй субсидіальні кошти. Тому уряд не піде на реформу заради реформи, щоб ускладнили людям життя. Українцям і так живеться непросто.

Досвід різних країн світу в системі соцполітики свідчить про те, що простих рішень немає. І на мій погляд, завжди слід вибирати рішення, які стануть сприятливими для людей. Бо соціальна політика спрямована не на глобальні інтереси держави, а на захист прав конкретної людини. До того ж, світовий досвід показує, що монетизовані субсидії обходяться для держави набагато дорожче, ніж не монетизовані.

Як Ви ставитеся до монетизації пільг? Колишній міністр фінансів Литви й екс-замміністра соціальної політики Рімантас Шаджюс висловлювався проти такої ідеї, і приводив приклад невдалого досвіду РФ…

Я є жорстким прибічником проведення грошової оцінки пільг і, можливо, їх монетизації (з використанням коштів з місцевого та держбюджетів). І це не російський досвід, а модель, яка застосовувалася в деяких європейських країнах. І вона запрацювала. Проте, в тому вигляді, в якому наразі є «радянські пільги», я б підтримав литовського колегу. Але ж ми говоримо про те, що такі пільги теж слід реформувати.

Чи подобається Вам регресивна шкала оподаткування, що панувала в США при президентстві Рональда Рейгана (більше легально отримуєш – менше платиш)? Можливе в Україні впровадження такий методи?

Я не є великим фахівцем у системі оподаткування. Але знаю одне: податки повинні сплачувати всі громадяни. І сьогодні в Україні одне з найменших навантажень, зокрема у Європі, на фонд оплати праці (ФОП). Рік тому ми зменшили вдвічі єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і ФОП в державі мав би зростати, тому що навантаження зменшилось.

В Україні невеликі податки, але їх повинні сплачувати всі. І історії про «сплячих підприємців» ми маємо забути як жахливий сон. Такого хаосу немає ніде у світі. Жодна країна, де 50% громадян не платить податки, не стала процвітаючою. Звісно, це непрості процеси, але ми до цього прийдемо. Тому зараз відбуваються болючі реформи, проте ми повинні усвідомити, що в Україні є податкова система – досить ліберальна. Але через наголошую: всі мають платити податки. Інакше ми ніколи не будемо мати процвітаючої країни і великих пенсій.

Чи буде проводитись реформа щодо виплат для безробітних?

Це непросте питання. Можливо треба говорити про те, що варто активно використовувати форму громадських робіт (коли безробітні залучаються до корисної громадської діяльності) і за це отримують у Службі зайнятості певні кошти. Тобто, мають бути вдосконалені принципи надання допомоги по безробіттю. Разом з тим, грошова допомога по безробіттю, як форма соцзахисту буде існувати й надалі. Ці гроші не з державного бюджету України. Це кошти громадянина, який страхує себе на випадок безробіття.

Окрім цього, треба перелаштовувати діяльність Служби зайнятості. З бюрократичної структури вона має перетворитися на активного гравця на ринку праці. Тобто, вона має стати жвавим посередником між роботодавцем і безробітним. Я не виключаю можливості доступу до коштів соціального страхування і недержавного сектору. Зокрема, компаній, які працюють на ринку праці. Проте, реформу Служби зайнятості не можна провести без зміни законодавства. Коли я був міністром соціальної політики, моя команда разом з міжнародними експертами розробила реформаторський законопроект на цю тему. Наразі, Міністерству соціальної політики треба його доопрацювати і передати у ВР на розгляд.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Павло Розенко: «Наразі не існує економічних передумов підвищувати тарифи на газ, електроенергію та послуги ЖКГ»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Космос: NASA показало загадочное фото с Марса (ФОТО) (5502)

У гробницях фараонів знайдено древній аналог соцмережі (4499)

Нашим военным помогает "третья сила": Видео уничтожения опорника боевиков (18+) (3500)

Путин ведет Россию в хитрой многоходовке, результат которой все более очевиден, - Аnti-colorados (3026)

Как уличные протесты чуть не стоили Путину жизни, - аналитик (2845)

На Юпітері виявили монстрів (ФОТО) (2762)

Стало известно, какая часть украинцев хочет союза с Россией, - опрос (2558)

Российская легенда: танк Т-14, или Армата - ржавеем, не сходя с конвейера! - Злой одессит (ФОТО) (2534)

Как c Донбассом: Радзиховский рассказал, как Путин еще раз потерял лицо (2530)

Стало известно, как обстоят дела с сексом в космосе (2341)

Хунта, не останавливайся. Невероятно, но факт! - Денис Пятигорец (ВИДЕО) (2324)

Героическая мифология России: Армия давно воюет только на словах, - Панфилов (2280)

Весь мир против! В РФ закатили истерику из-за декоммунизации в Польше (2237)

Наша боевая платформа "Ласка" показала себя, - Злой одессит (ВИДЕО) (2225)

Прозрение боевика ДНР: "Украина - единая страна, нужно остановить боевые действия" (ВИДЕО) (2221)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал