РусУкр

Повільно запрягають, проте швидко їдуть

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Міжнародна виставка Carbon Expo 2016 дає відповіді стосовно перспектив розвитку кліматичних фінансів.

Повільно запрягають, проте швидко їдуть

Вже традиційно, наприкінці весни світ кліматичних фінансів та фінансів довкілля концентрується у м. Кьольн (Німеччина), де з 24 по 27 травня збираються представники найбільш вагомих фінансових інституцій для обговорення актуальних тенденцій, визначення напрямків розвитку “зелених інвестицій” та відповідної складової ринку позикового капіталу, інформують Економічні Відомості.

Як і в минулі роки, під час відкриття можна було почути виступи очільників урядових установ різних країн світу та голови Рамкової Конвенції ООН з боротьби зі зміною клімату Крістіани Фігурес, які в один голос стверджували про важливість досягнутих домовленостей в рамках Паризької Кліматичної Угоди (далі Угода). Окрім цього наголошувалося на необхідності координації зусиль світової політичної та фінансової спільноти задля посилення боротьби з глобальним потеплінням і досягнення визначених на міжнародному рівні кліматичних цілей. По суті, це був бенефіс голови профільного підрозділу ООН, оскільки вже цього року її повноваження перейдуть до Патрісії Еспінози – теперішнього посла Мексики в Німеччині, яка повинна буде продовжити тріумфальну ходу ООН у боротьбі з глобальним потеплінням та забезпечення виконання закріплених в Паризькій Угоді цілей.

Якщо в попередні роки найбільшу увагу було приділено обговоренню необхідності запровадження ціни на викиди парникових газів як за рахунок ринкових механізмів, так і за допомогою вуглецевого податку, то цьогорічний захід був зосереджений на пошуку можливостей для поєднання інтересів підприємств-емітентів викидів та учасників фінансового ринку. Все це є необхідною передумовою для формування нової моделі залучення інвестиційних та кредитних ресурсів, створення інфраструктури для обліку отриманих скорочень викидів парникових газів та підготовки звітності, яка дасть можливість власникам капіталу не тільки побачити рівень ризику компанії, а й оцінити окремо взятий проект. Підприємства, у свою чергу, зможуть за рахунок отриманих додаткових фінанасових продуктів сформувати активи та покращити свої фінансові результати.

Поєднання технічних та фінансових питань — запорука успіху Carbon Expo

Цьогорічний захід став поєднанням декількох важливих напрямків роботи: розвиток ринку торгівлі дозволами на викиди парникових газів та ціноутворення на карбон (напрямок 1); стан кліматичних фінансів (напрямок 2); інновації та низьковуглецеві технології (напрямок 3). Якщо тематика новітніх технологій не є новою на форумі, то детальне обговорення  економічнихта фінансових аспектів боротьби зі зміною клімату привнесли багато цікавих меседжів учасникам .

Зокрема, дискусія в перший день конференції була зосереджена не просто на проблемах на шляху до підписання, наслідках та можливих варіантах досягнення цілей Паризької Угоди, а й на тому, яким чином запровадження ціни на карбон та передбачені ринкові фінансові інструменти допоможуть досягти країнам, різним секторам економіки, муніципалітетам поставлених цілей в межах Національно-визначених внесків (NDC – Nationally Determined Contributions) та загальної політики протидії зміні клімату.

На самому початку другого дня роботи конференції було висвітлено можливості на напрямки інновацій на фінансовому ринку, які зосереджені навколо ринку “зелених облігацій” та проектного цільового фінансування. В цьому випадку промовистою є фраза, яка належить голові підрозділу з питань кліматичних фінансів Bank of America Merrill Lynch Абіда Кармалі: “зелені облігації” є важливим інструментом для фінансування заходів, пов’язаних із скороченням викидів парникових газів, та полем для інновацій”.

Проте задля розвитку інструментів з інвестування та кредитування проектів, спрямованих на підвищення рівня енергоефективності, розвитку альтернативної енергетики та скорочення викидів парникових газів необхідно надати правильний ціновий імпульс учасникам ринку. Мова йде про забезпечення умов для функціонування механізму ціноутворення не тільки на вироблену відновлювану електроенергію, а й на карбон – один з результатів реалізації вищезгаданих проектів.

Можливості та обмеження податкових інструментів скорочення викидів парникових газів

В рамках “напрямку 1” другий день роботи конференції був позначений ще й активним обговоренням інновацій та необхідних заходів в рамках політики встановлення ціни на карбон. За словами головного аналітика Групи Світового банку в сфері кліматичних фінансів Олександра Косого, “немає єдиної універсальної відповіді на питання який з інструментів встановлення ціни на карбон є найбільш ефективним. Існують приклади позитивного та негативного використання як вуглецевого податку, так і системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів”. Все ж присутні сходилися на думці, що для залучення ресурсів фінансового ринку бажаним є використання останнього інструменту.

Один з воркшопів в межах другого робочого дня конференції був присвячений фіскальним методам встановлення та регулювання ціни на карбон. В даному випадку мова йшла не тільки про податкові інструменти, а й про існуючі механізми субсидіювання традиційних джерел енергії. На думку експертів, основним завданням повинно стати створення необхідних правових умов та політик для формування низьковуглецевої економіки та відповідних стратегій розвитку на різних рівнях фінансової системи.

Зокрема, зазначалося, що на сьогоднішній день, за інформацією Світового банку, 39 країн світу та 23 наднаціональних утворення використовують різноманітні інструменти для встановлення ціни на карбон (викиди парникових газів). Пряме оподаткування викидів парникових газів можна спостерігати в 15 країнах світу. Фактично, серед наявних фінансових інструментів карбоновий податок (податок на викиди парникових газів) можна вважати одним з найбільш ефективних, навіть попри той факт, що максимальний рівень скорочення викидів не можна гарантувати. В додаток до цього, для компаній сплачені податки – це витрати, які не дають жодних позитивних наслідків для неї.

При застосуванні податкових важелів впливу на ціну карбону держава акумулює та перерозподіляє кошти отриманих податків. Зважаючи на неефективність державного управління інноваціями в країні та значну корупційну складову, можна поставити під сумнів використання цільових коштів  за призначенням.

При впровадженні ринкової системи торгівлі викидами держава не втрачає фіскальної (регулюючої) функції та може впливати на ринок шляхом об’єму безкоштовних квот, або встановлення коридору цін на квоти, що торгуються.

Ще однією проблемою в частині оподаткування викидів парникових газів (прямого та непрямого) є їх відносно низька частка як по відношенню до загальних податкових надходжень бюджету держави, так і по відношення до ВВП відповідних країн (див. рис. 1).

Рис. 1. Частка екологічного оподаткування по відношенню до ВВП відповідних країн, %.

carbon1

Саме через незначні обсяги акумульованих ресурсів даний інструмент має обмежений характер впливу і можливості із фінансування проектів, пов’язаних зі скороченням викидів парникових газів (потреби у фінансуванні сягають сотні трильйонів доларів).

Ринкові фінансові інструменти як відповідь ринку на існування екологічних ризиків

Очевидно, що тільки за рахунок фіскальних інструментів досягти поставленої мети і зупинити темпи потепління на планеті в межах 2 градусів Цельсію (по можливості 1,5 градуси Цельсію) не видається можливим. Зокрема, за різними розрахунками, потреби у фінансових ресурсах будуть коливатися від 75 (The Bank of America) до 95 (OECD) трлн. доларів. Саме тому в центрі уваги інших воркшопів другого дня були питання розвитку та особливостей функціонування ринків торгівлі дозволами (обов’язкових та добровільних) на викиди парникових газів, а також існуючих можливостей із сертифікації результатів відповідних проектів в галузі опустелювання та знеліснення, функціонування міжнародної системи обміну результатами провадження проектів зі скорочення викидів парникових газів.

Ринковий механізм регулювання рівня викидів парникових газів в економіці (система торгівлі дозволами на викиди) дає можливість розглядати викиди не тільки як витрати (у випадку з карбоновим податком емітенти парникових газів несуть витрати зі сплати даного виду обов’язкових платежів на користь держави), а й як актив, який було сформовано в результаті верифікації результатів проектів зі скорочення викидів парникових газів. Саме цей актив є привабливим не тільки для інших емітентів даного виду газів, а й для представників фінансового ринку, які розглядають його як привабливий об’єкт для інвестування та надання кредитів. Навіть попри відносно низьку ціну на такі дозволи (на європейському ринку ціна на EUA (European Union Allowances) коливається біля позначки у 5 Євро) найбільші світові банки та компанії прогнозують її зростання до 2020 року в діапазоні 35-85 Євро за один сертифікат (тонна в еквівалентів двоокису вуглецю).

Наскільки значним може бути такий вплив, можна побачити на прикладі одного з лідерів ринку електроенергетики Німеччини компанії RWE (див. рис. 1).

Таблиця 1. Обсяги викидів парникових газів компанією RWE та безкоштовний розподіл дозволів в межах EU EST (Європейської системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів), 2011-2015 рр., млн. тон в еквіваленті СО2.

2011 2012 2013 2014 2015
Обсяги викидів 161,1 179,8 163,9 155,2 150,8
Безкоштовне розміщення 117 121 7,4 5,8 5,6
Ціна на дозволи

(на кінець року), Євро за один сертифікат

7,89 7,05 4,3 6,8 8,3

Джерело: дані EEX (European Energy Exchange) https://www.eex.com/en/market-data/emission-allowances/spot-market/european-emission-allowances#!/2016/06/10

Офіційний сайт RWE http://www.rwe-kennzahlentool.de

Фактично, якщо у 2011 році компанія отримувала близько 70% дозволів безкоштовно, то вже з 2013 року обсяги вільного (безкоштовного) розміщення скоротилися до менше 5% від потреб. В умовах існування ціни менше 10 Євро за один сертифікат (дозвіл на тонну викидів) обсяги необхідних витрат для покриття потреб компанії за рахунок ринкових можливостей перевищили 1 млрд. Євро. В додаток до цього, у відповідності до прогнозів експертів, рівень цін може зрости в найближчі п’ять років і перебувати в діапазоні і за цих умов, витрати компанії за даною статтею стануть просто астрономічними.

У випадку ж невідповідності існуючих обмежень та наявних дозволів на викиди парникових газів компанія змушена була б сплатити штраф у розмірі 100 Євро за кожну тону викидів.

Чи ймовірне повторення кризи 2008 року вже на ринку карбону?

Найбільш цікавою і новою на цій конференції була тема в рамках другого робочого дня, яка стосувалася умов функціонування торговельних майданчиків та впливу на торговельну діяльність нової Директиви ЄС з питань функціонування ринків фінансових інструментів (MifiD II). Зокрема, за словами представників фінансових компаній, даний документ передбачає посилення вимог щодо наявності необхідного запасу капіталу для учасників операцій з купівлі-продажу на фінансовому ринку, які опосередковуються похідними фінансовими інструментами. У випадку з торгівлею дозволами на викиди парникових газів це є важливою передумовою з допуску до торгівлі та подальшого розвитку самого ринку карбону.

Окрім цього учасники ринку наголосили на існуванні прогалин та недоліків у трактуванні в європейському законодавстві терміну “хедж” та визначенні необхідних лімітів по торговельним позиціям. Також представники фінансових компаній з Великої Британії висловили припущення, що вступ в дію MifiD ІІ може стати ще однією вагомою причиною для виходу їх країнии з ЄС з метою збереження необхідних умов для збереження статусу Лондона як одного з центрів концентрації міжнародних капіталу.

Важливо, що головним призначенням Директиви MifiD є попередження повторення фінансової кризи, подібної до 2008 року, коли завдяки роздуттю ринку іпотеки в США та, як наслідок, швидкому розвитку фінансових інструментів типу ABS (Asset backed securities) було утворено фінансову бульбашку. Саме обвал даного сегменту ринку ледве не похоронив не тільки економіку США, а й інших країн світу.

Актуальним дане питання є тому, що серед вже існуючих фінансових інструментів на ринку карбону функціонують відповідні прототипи групи ABS. По суті, це лише питання часу, коли на ринку з’являються первинні активи з високим ступенем ризику і у фінансових установ буде привід приготувати нові “запальні коктейлі”, продаючи їх на ринку і формуючи нову “бульбашку”.

Через це підвищення вимог до учасників ринку щодо хеджування ризиків та введення відповідних обмежень в торгівлі повинні до певної міри відіграти роль запобіжника і відтермінувати початок наступної кризи.

Чи є світло в кінці тунелю?

Останній день роботи цьогорічного Carbon Expo окрім визначення перспектив для розвитку технологій, необхідних для скорочення викидів парникових газів (окремо обговорювалися можливості технологій CCS – Capture and Storage), був позначений жвавою дискусію з приводу впливу підписаної Кліматичної Угоди не тільки на розвиток технологій, а й на появу нових фінансових інструментів на ринку.

В цьому випадку, підписана Угода дала гарантії представникам фінансового ринку в наявності у довгостроковій перспективі попиту не тільки на первинний актив – дозволи на викиди парникових газів, а й на інвестиційні та кредитні ресурси, необхідні для реалізації відповідних проектів. Як наслідок, фінансовий ринок може розраховувати на поступове зростання ціни на такі дозволи-сертифікати разом зі створенням глобального ринку торгівлі дозволів на викиди парникових газів. В цьому сенсі важливим є створення вже у 2017 році національного ринку торгівлі дозволами на викиди парникових газів в Китаї – найбільшому світовому емітенті парникових газів. Саме Китай та США не взяли на себе зобов’язання в рамках Кіотського Протоколу скоротити визначену кількість викидів але підписали Паризьку Угоду.

Цікаво, що умовою вступу в дію Паризької Угоди було її підписання країнами, які сумарно відповідають за 55% світових викидів парникових газів, а три найбільші емітенти якраз досягають даного рівня: Китай – 30%, США – 15% і ЄС – 10%.

Підсумовуючи, можна сказати, що головний меседж заходу полягав у наявності бажання та можливостей у учасників фінансового ринку активно долучитися до боротьби зі зміною клімату, розпочати перебудову економічних відносин з урахуванням екологічних, соціальних та управлінських ризиків. Також стало зрозумілим, що процеси кредитування та інвестування будуть відбуватися не тільки на основі аналізу фінансових показників, а й з урахуванням принципів ESG (Environmental, Social and Governance). Через це компанії-емітенти викидів парникових газів повинні будуть уважно відноситись до оцінки екологічних, соціальних та управлінських ризиків у своїй діяльності. В іншому випадку, вони просто ризикують залишитися без інвестицій та кредитів на десятиріччя.

Фактично, мова йде про абсолютно новий підхід до ведення бізнесу, де питання зміни клімату, соціальних проблем та якості управління переходять із сфери “добровільної” корпоративної відповідальності до обов’язкових елементів оцінки їх діяльності, які можуть бути або джерелом ризиків (збитків) або ж створювати додаткові активи і покращувати загальний фінансовий результат їх діяльності.

Сущенко Олександр

к.е.н., доцент, Університет Віадріна (Франкфурт, Одер, Німеччина); директор Centre and School for ESG Economics; заступник голови ESG Bildung Verein (Берлін, Німеччина)

Гонта Андрій

Директор ТОВ “BFSE” Green Trade House. 

Любящева Олена

FCCA, незалежний експерт

В даний момент Ви читаєте матеріал "Повільно запрягають, проте швидко їдуть". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

На черном рынке курс доллара пересек отметку в 28 грн (4083)

"Язык начал отниматься": постпред Украины при ООН рассказал о реакции России на выступление Климкина (3399)

Даже на том свете - за Путина: в Сети разгорается новый скандал (2712)

"Мы начинаем то, что никогда не делали": "Укрзализныця" подготовила сюрприз для украинцев в 2018 году (2639)

Синоптики предупреждают о сюрпризах погоды (2155)

Пхеньян не блефует, - лидер «друзей КНДР» в Госдуме (1925)

Голландец пытался дать взятку пограничникам в аэропорту "Борисполь" (1868)

Болельщики напали на Роналду после финала КЧМ (ВИДЕО) (1847)

"Похоронная ипотека": соцсети взорвались от очередной идеи Кремля (1813)

Запрещенная в Украине певица стала любимым рэпером Путина (1749)

Путин понял, что Донбасс не стоит потраченных усилий, - экс-посол США в Украине (1747)

Оккупанты выбрали название для Керченского моста (1668)

Новости Украины: в Киеве начался марш "За импичмент" (онлайн-трансляция) (1597)

Письмо Саакашвили президенту стало неожиданностью для его сторонников, - Гриценко (1489)

Главарь «ДНР» Захарченко грозится запретить работу миссии ОБСЕ на Донбассе (1435)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал