РусУкр

МЕРТ придумало, як стимулювати експорт

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Орієнтація на ринок ЄС, а також співпраця з Індією та Китаєм зможе повністю компенсувати припинення торговельних відносин з Росією.

МЕРТ придумало, як стимулювати експорт

28 березня Мінекономрозвитку і торгівлі (МЕРТ) презентувало проект експортної стратегії України (ЕСУ). Розробники дали їй назву «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України 2017-2021 роки». У документі визначено вектор розвитку та реалізації торгового потенціалу країни на найближчі п’ять років. Його автори сподіваються, що надалі це сприятиме збільшенню експорту, а також формуванню сильної й ефективної економіки України, інформують Економічні Відомості.

Представляючи документ, перший віце-прем’єр, міністр економрозвитку і торгівлі Степан Кубів зазначив: «ЕСУ – це свого роду суспільний контракт між бізнесом і владою, який формулює взаємні очікування, окреслює сфери відповідальності та визначає спільні цілі та завдання у сфері експорту. Це потужний інструмент для посилення позиції українських експортерів на світових ринках».

За його словами, ЕСУ буде операційною програма дій з розвитку торгівлі, що змінюватиметься відповідно до змін ринкової кон’юнктури. «Документ має бути практичним і мати характер операційної програми, яка змінюється та коригується в ситуації конкретного часу. Вона має включати мінімізацію корупції та прозорі фінанси – те, що ми маємо сьогодні робити», – сказав він.

МЕРТ придумало, як стимулювати експорт

Заступник міністра економрозвитку і торгівлі, торговий представник Наталія Микольська наголосила, що презентована ЕСУ – це перший документ за 25 років, що стосується комплексного бачення України та її місця в міжнародній торгівлі. «Важливо знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговими потоками, роботою митниці та логістикою. Це нам потрібно, щоб стати конкурентоспроможними, щоб продавати українське на зовнішніх ринках і створити запит на українське у світі! Експорт не функціонує сам по собі. Це складна взаємодія багатьох сфер і галузей. Наша ідея – оптимістично, оптимізовано та оперативно структурувати та стратегічно запустити складну матрицю експорту», – заявила вона.

Згідно з проведеним аналізом, показники торгівлі в Україні демонструють значні коливання, що спровоковані низкою зовнішніх і внутрішніх чинників. Ця нестабільність посилюється тим фактом, що українська економіка характеризується високим рівнем інтегрованості у світову економіку та залежністю українських виробників від цін на зовнішніх ринках.

Так, протягом останніх років зовнішньоторговельний баланс України демонстрував позитивні тенденції. У 2015 р. його профіцит уперше з 2004 р. досяг свого вищого рівня – $3,8 млрд (у 2004 р. – $6,9 млрд). Однак уже 2016 року можна було спостерігати скорочення профіциту торгового балансу до рівня $337,3 млн.

Одним із головних чинників, що вплинув на такий стан зовнішньої торгівлі України, автори ЕСУ називають зменшення попиту на українську продукцію та несприятливу цінову кон’юнктуру на міжнародних ринках в умовах значної залежності вітчизняних підприємств від зовнішніх ринків збуту. Свій вплив мало погіршення фінансового стану вітчизняних підприємств і відсутність доступу до кредитних ресурсів, і, як наслідок, обмеження можливостей забезпечення власного виробництва необхідною кількістю сировини та матеріалів для можливого нарощування експорту. А також обмеження експорту українських товарів на ринок Росії та транзиту через її територію до третіх країн. І, нарешті, збільшення собівартості вітчизняної продукції, а також продовження військового конфлікту на Донбасі та окупація Кримського півострова.

На експорт товарів припадає приблизно 81% загального експорту України, значну частину якого складають традиційні товари: продукція сільського господарства та металургії, мінеральні продукти та продукція машинобудування. Частка АПК та харчової промисловості становила 42% загального обсягу експорту товарів у 2016 р. Водночас частка металургійної продукції зменшилася до 22,9% унаслідок падіння цін на сталь і погіршення економічних зв’язків з Росією, яка була найбільшим імпортером продукції цієї галузі.

Проте в останні роки спостерігалася тенденція диверсифікації українського експорту через поступове зменшення орієнтованості України на ринки країн СНД. Хоча ці ринки залишаються традиційними для українських експортерів (у 2016 р. частка експорту до країн СНД склала 16,6%), з’являються нові ринки, головним серед яких є ринок країн ЄС. Сукупна частина ринку ЄС в обсязі українського експорту збільшилася з 27,3% у 2008 р. до 37,1% у 2016 р., зокрема, завдяки отриманим преференціям згідно з Угодою про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Популярними напрямками стають ринки Індії та Єгипту – у 2016 р. на них припало 11% загального експорту українських товарів.

МЕРТ придумало, як стимулювати експорт

У презентованому проекті ЕСУ позначено 75 ринків, торговий потенціал яких не повністю використовують українські підприємства. Зокрема, США, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія, Канада, Китай. Згідно з проведеними розрахунками, у 2015 р. обсяги торгівлі могли бути більшими на $6 млрд.

Автори ЕСУ зазначають, що рівень розвитку послуг з підтримки бізнесу та торгівлі не відповідає вимогам і потребам підприємств. Є прогалини в наданні послуг, пов’язаних з доступом до фінансових ресурсів, сертифікацією, транспортуванням, брендингом і просуванням української продукції. Ситуація ускладнюється також відсутністю інформаційної підтримки щодо можливостей виходу на перспективні зовнішні ринки. «Тому Україна потребує скоординованої мережі інституцій, які надаватимуть необхідну допомогу та підтримку експортерам», – ідеться в документі.

За словами президента Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Олександра Соколовського, у нинішніх умовах бізнес майже не розвивається. «Бізнес виживає. Оборотних коштів катастрофічно бракує. Нам дуже складно, проте ми готові йти вперед», – сказав бізнесмен.

Він переконаний, що головною проблемою для українського експорту є не так низька додана вартість продукції, як факт, що Україна стає основним експортером трудових ресурсів. «На жаль, якщо раніше була сировина, сьогодні у нас експорт номер один – це люди. Люди їдуть. Минулого року, за моїми підрахунками, понад 700 тис. людей залишило Україну. У Польщі ставлять чіткі завдання – по 1 млн робочих віз видавати цього року. А торік – 750 тис. віз. Я вже не кажу про інші країни. Лідер – Польща, але є й Угорщина, Чехія та інші країни Європи. І це величезний ризик, що невдовзі ні з ким буде все це виконувати», – підсумував він.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха, зараз першочерговим є запуск Експортно-кредитного агентства, закон про який ухвалено ще минулого року. Також є питання щодо страхування експортно-імпортних операцій. «Головним є супровід цієї стратегії конкретним, чітким планом дій. Також для її успішної реалізації потрібно вирішити основні проблеми національних товаровиробників: забезпечення доступу до кредитів за адекватними ставками, створення сприятливого клімату для залучення інвестицій на модернізацію виробництв тощо», – говорить він.

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, проте, зазначив, що наявність стратегії – це вже позитивний момент. «Це можливість використовувати синергію влади, бізнесу, ділових асоціацій і разом ефективніше працювати над нарощуванням експорту. Важливо, що фокус стратегії спрямовано на малий і середній бізнес. У ЄС 32-35% таких підприємств працює на експорт. У нас це всього до 10%», – говорить він.

МЕРТ придумало, як стимулювати експорт

З ним солідарна головний виконавчий директор Фонду Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон. «WNISEF розуміє всю складність викликів, які Україна має подолати, щоб реалізувати економічні можливості через глибоку інтеграцію у світовий економічний простір. Саме тому Фонд запропонував розробити та запровадити дієві інструменти залучення інвестицій і просування експорту. ЕСУ поліпшить умови для експортної діяльності, сприятиме розвитку виробництва, збереженню наявних та створенню нових робочих місць», – заявила вона.

У документі також визначено перспективні сектори розвитку. Зокрема, харчова промисловість, інформаційні та комутаційні технології, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден, виробництво запасних частин і комплектуючих виробів для аерокосмічної та авіаційної промисловості, машинобудування, креативні послуги (представлені послугами реклами та зв’язку з громадськістю, ремісництво, дизайн, кіноіндустрія, індустрія моди, видавництво, візуальні та інші мистецтва), а також туризм.

Згідно з ЕСУ, з метою підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світових ринках будуть здійснені такі заходи: створення Організації з підтримки та просування експорту, Ради з міжнародної торгівлі при Кабміні, Експортно-кредитного агентства, мережі підтримки торгівлі, єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримки українських експортерів, торгових представництв у складі дипломатичних місій. Одночасно планується проведення заходів щодо підвищення рівня інформованості експортерів про доступні послуги з підтримки торгівлі, зокрема, допомогу в організації та участі в міжнародних виставках і ярмарках, торгових місіях.

Зі свого боку, для стимулювання та розвитку підприємництва будуть проводити інформаційно-просвітницькі кампанії, підтримуватимуть створення інкубаторів та бізнес-акселераторів, впроваджуватимуть навчальні програми, розроблятимуть загальнонаціональну базу даних можливостей працевлаштування, здійснюватимуть заходи, спрямовані на активізацію внутрішньої мобільності робочої сили та забезпечення відповідної освіти та навичок потребам ринку.

За словами Наталії Микольської, надалі стратегія передбачає розроблення секторальних і крос-секторальних планів дій щодо розвитку експорту. «Я знаю, що багато з вас втомилися. Я знаю, що багато з вас втратили віру. Ми всі втомилися читати та слухати стратегії, читати невиконані плани дій. Але експорт – це командна гра. Ви краще за мене знаєте, що сам уряд не експортує. Але бізнес не може грати на глобальному полі без підтримки уряду. Тому, як сказав Ілон Маск, життя не має складатися з одного лише вирішення проблем. Потрібно щось, до чого ви маєте пристрасть, заради чого варто жити. Досить шукати «зраду». Попрацювати сьогодні, далі – подолати стереотипи і, не шукаючи коротких шляхів, йти вперед», – підсумувала торговий представник.

В даний момент Ви читаєте матеріал "МЕРТ придумало, як стимулювати експорт". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

Что ждет Украину, если растают ледники (5036)

Под стенами российского посольства в Киеве появилась "пропасть" (ФОТО) (3533)

Подозреваемый в перевозке на Донбасс "Бука": Это сделали уроды из Москвы (3343)

Ведущий новостей на РосТВ опозорился в прямом эфире (ВИДЕО) (3206)

Завершением президентства Путина станет захват России Чечней (2968)

Суд ООН: Украина поставит вопрос о принудительных мерах в отношении РФ (2961)

Сафонову запретили въезд в Украину: реакция российского актера (2742)

Новости Украины: стало известно об очень неожиданном решении Трампа по Украине (2710)

На севере Италии очевидцы засняли зеленый НЛО (2598)

Фортуна отвернулась от Кремля, - Пионтковский (2538)

Кремль превратил день памяти и великой скорби в шовинистический праздник диктатора Путина (ВИДЕО) (2510)

Московские хотелки очень поменялись, - журналист (2490)

Видеохит: девушка разбила 11 авто из-за кота (ВИДЕО) (2404)

Российской пропаганде на ТВ скоро придет конец, - Ганапольский (2372)

Будущее компаний: наемные работники и директора останутся в прошлом (2302)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал