РусУкр
Микола Точицький: «Бізнесменам не буває невигідно, інакше вони б цим не займалися»

Микола Точицький: «Бізнесменам не буває невигідно, інакше вони б цим не займалися»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Представник України при Європейському Союзі, Посол в Королівстві Бельгія Микола Точицький розповів «і» про перспективи доступу українських підприємств на ринок ЄС, газові ігри з Росією та про безвізовий режим.

Микола Точицький: «Бізнесменам не буває невигідно, інакше вони б цим не займалися»

З початку цього року на повну силу запрацювала ЗВТ між Україною та ЄС, яка повинна була відкрити для українських товаровиробників безпрецедентний доступ до європейського ринку. Та не пройшло й кілька місяців, як ЄС почав барикадуватися від України різними обмеженнями. На це скаржаться навіть відомі великі українські підприємці. Є думка, що наших виробників у ЄС не надто раді бачити, недивлячись, на нещодавні торгові поступки з боку Брюсселю…

Я б не був таким категоричним. Коли покупець приходить до магазину, він буде брати кращий товар. Тому, не слід орієнтуватися виключно на те, чи дали нам квоти Європейський Союз та Європейська Комісія, чи ні. У нас є достатньо двосторонніх механізмів. Як позитивний приклад, можна відзначити вихід виноробних компаній Одеського регіону на ринок Бельгії.

Представництво України при ЄС на постійній основі надає консультативну і технічну підтримку українським експортерам з питань виходу на європейський ринок. До того ж, якщо держава-член ЄС зацікавлена в тому, аби українська продукція вийшла на її ринок, вона буде підтримувати цю ідею. Звісно, це тривалий процес і конкуренцію, особливо не членів ЄС, мало хто любить. Але ж не українці придумали поняття «здорова конкуренція»! Якщо ми будемо достатньо конкурентоздатними, обов’язково займемо свою нішу на європейському ринку. Для цього у нас є всі можливості, і ми можемо їх розвивати. Але нам слід зробити ще багато речей — я маю на увазі приватизацію, у т.ч. землі.

Я згодна, що покупець буде обирати найякісніший товар. Але багатьом нашим бізнесменам невигідно й дорого поставляти товари до ЄС (той же мед), коли вичерпано всі безмитні квоти…

Це занадто тонка матерія, аби я дав Вам однозначну відповідь. На Українсько-бельгійському бізнес-форумі, який відбувся у Києві 21 вересня цього року, пролунав такий меседж: «Бізнесменам не буває невигідно. Інакше, вони б цим не займалися».

Чи складають українські товари, наразі, конкуренцію виробникам країн ЄС на європейських ринках, в т.ч. за державними контрактами?

Сьогодні наша головна співпраця з ЄС сконцентрована у галузях машинобудування, сільського господарства та послуг. Також не секрет, що деякі товари для європейського ринку, наприклад, одяг, виробляються в Україні. Отож, наша легка промисловість вже заявила про себе у Європі. Не виключаю, що льон (особливо, в обробленому вигляді) теж знайде свого європейського покупця. Користується попитом і наша соняшникова олія, яка вже сьогодні конкурує з деякими виробниками у Європі, бо не містить ГМО.

Щодо контрактів на державному рівні, то Україна може складати і складає конкуренцію європейським виробникам у галузі літакобудування. Не слід забувати, що до цього часу у світі немає аналогів українському транспортному літаку «Мрія», зконструйованому на Київському авіаційному заводі «Авіант». Наскільки мені відомо, продукція нашого військово-промислового комплексу цікавить бельгійців (наприклад, БТРи, які можуть переоснащуватися під стандарти та вимоги бельгійської армії).

Якщо не помиляюсь, між нашими Міністерствами оборони ще у 2002 р. підписано Угоду про співробітництво у військовій сфері…

І не лише це. На нещодавньому Варшавському саміті домовлено про поглиблення співпраці у військовій галузі. Передбачається активізація роботи з багатьох напрямків: від стратегії реформування до співпраці у галузі військового машинобудування. Також, на серйозному державному рівні ми можемо плідно працювати у сфері IT.

Як я розумію, реальну конкуренцію європейським виробникам Україна зможе скласти не у найближчій перспективі…

Чому ж? В липні цього року Єврокомісар Отінгер запропонував нашій державі приєднатися до нової ініціативи ЄС «Цифрове співтовариство». Йдеться про поширення на країни-сусіди ЄС передового технічного досвіду і практик європейських країн у таких сферах цифрових технологій як електронне урядування, е-комерція, модернізація інфраструктури електронних телекомунікацій, захист даних, сприяння інноваціям в цифрові технології, ліквідація регуляторних бар’єрів та зниження затрат для бізнесу і споживачів, які прагнуть ширше використовувати нові досягнення цифрової телекомунікації. Це дуже перспективно, і Україна зацікавлена в цьому. Наприклад, одним з потенційних здобутків участі України в цій ініціативі може стати зниження тарифів на роумінг мобільного зв’язку між Україною та ЄС.

Наразі працює спільна група експертів ЄК, держав-членів ЄС та країн Східного партнерства (включаючи Україну), яка розробляє необхідні кроки для інтегрування до єдиного цифрового ринку ЄС під егідою «Цифрового співтовариства». 18 жовтня цього року у Брюсселі відбудеться міністерська зустріч країн ЄС та країн-учасниць «Східного партнерства», на якій буде надано «зелене світло» ініціативі «Цифрового співтовариства». Україну на цьому заході представлятиме Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Звичайно, для успішної участі нашої держави в цій ініціативі, необхідно вирішити комплекс питань: реалізувати державну стратегію підтримки розвитку цифрових технологій в економіці України, адаптувати національне законодавство до стандартів та норм ЄС у цифровій економіці, просувати «в ногу» з європейськими країнами такі новації як електронне урядування, сектор е-комерції тощо.

Які основні проблеми заважають нарощуванню товарообігу Україна-ЄС?

Це технічні, фіто-санітарні питання. Але я хочу сказати, що за останні півроку нашою стороною багато чого виконано. Більше того, все це зроблено попри наявність подекуди застарілого технічного оснащення на підприємствах.

Tochitsky1

Ще при президентстві Януковича, ЄС проявляв інтерес до модернізації української ГТС. Залишилася практична зацікавленість в цьому питанні з європейського боку, за перспективи, що після 2019 р. «Газпром» припинить транзит газу по Україні? Є у європейських енергокорпорацій інтерес до участі в наших активах (ГТС, газосховищах, електрогенеруючих і розподільних компаніях, нафтопереробних заводах)?

Правильніше було б адресувати це питання тим, хто працює в даній сфері. Для нас важливо дотримуватися європейських правил, зокрема в контексті реформування ринку газу. Нещодавно прийнято закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг», який відповідає умовами ІІІ енергопакету. Крім того, в першому читанні ухвалено проект закону «Про ринок електричної енергії». Саме проведення реформ енергосектору в Україні надалі сприятиме створенню прозорих умов для участі європейців у всіх енергетичних проектах. Думаю, тоді європейські ділові кола охочіше виявлятимуть інтерес до наших пропозицій.

Чи будуть європейці щось приватизовувати? Відповідь проста. 21 вересня цього року, у ході Українсько-бельгійської міжурядової торгівельної комісії та Українсько-бельгійського бізнес-форуму, відбулася презентація наших можливостей (в т.ч. приватизаційних об’єктів) представникам бельгійської сторони. І вони виявили свою зацікавленість в приватизаційному процесі.

Тобто, Ви не можете сказати, що конкретна європейська компанія цікавиться якимось нашим енергооб’єктом?

Можу сказати, що на сьогодні вже є компанії, великі європейські оператори, які зацікавилися нашою ГТС, висловили інтерес стати партнерами у транзиті газу територією України. ЄК також готова допомагати Україні в переговорах з європейськими операторами щодо управління вітчизняною ГТС. Це, зокрема, відзначив віце-президент ЄК з питань Енергетичного союзу Марош Шефчовіч під час свого візиту до України 2 вересня.

Проте, я можу навести конкретні приклади з іншої сфери. У травні цього року зафіксовано інвестицію більш ніж у €6 млн. на започаткування функціонування в Одесі потужностей бельгійської фірми Puratos (виробництво інгредієнтів для хлібопекарної та кондитерської галузі, зокрема, виробництва шоколаду). Найближчим часом, думаю, буде озвучена не менша інвестиція бельгійців у меблеву фабрику в Бориславі (Львівська область). Все це реальні приклади, і переважна більшість даної продукції йде на експорт.

Чому ЄК ніяк не визначиться з долею проекту «Північний потік-2», не дивлячись на позитивний відгук юристів? Адже, кулуарно питання вирішено, і проекту бути. Про це неодноразово заявляли головні фігуранти проекту, в т.ч. голова «Газпрому» Олексій Міллер. А Польща й Німеччина на Мюнхенській конференції з безпеки, навіть, «зчепилися» з цього приводу. І Президент Дуда заявив, що стосунки його країни з Німеччиною напружені через «ПП-2»… Чому ЄК зволікає з відповіддю, яка і так зрозуміла?

ЄК має чітку позицію з цього приводу — проект «Північний потік-2» повинен повністю відповідати законодавству ЄС, зокрема положенням ІІІ енергопакету, а також законодавству ЄС у сфері захисту навколишнього середовища, конкуренції і правил з державних закупівель. Транспортування російського газу повинно відповідати стратегії ЄС з диверсифікації маршрутів та джерел газопостачань. «ПП-2» наразі не відповідає цій політиці. Навпаки, якщо трубопровід буде збудовано, це не тільки збільшить залежність Європи від єдиного постачальника, але й збільшить залежність Європи від одного маршруту. Та не слід забувати, що ЄС складається з держав-членів. Деякі з них з зацікавлені у реалізації проекту «ПП-2» і не беруть до уваги рекомендацій ЄК. Своє рішення мотивують суто бізнесовими інтересами та вважають, що не створюють ризику для інших держав-членів ЄС.

Якщо «ПП-2» буде збудовано, це негативно вплине на конфігурацію європейського газового ринку, оскільки не лише не надасть доступ до нових джерел постачань або нових постачальників, а й збільшить постачальні спроможності Росії до ЄС. А відтак, жодної диверсифікації не відбудеться, тому що РФ диктуватиме умови ЄС.

А для нашого північного сусіда, це не просто бізнес, а шлях маніпуляції, впливу та здійснення тиску на політичній арені. І наша держава це добре розуміє. Якщо сьогодні ми купуємо газ у Словаччини й Угорщини дешевше, ніж у росіян — це чергове підтвердження, що до бізнесу дана ситуація немає жодного стосунку. Якби росіяни вважали «газову тему» бізнесом, то і ціни б ставили нам відповідні. Високі ціни пропонуються свідомо, аби змусити Україну стати боржником і платити по рахунках.

Якщо окремі держави-члени ЄС вважають, що це лише бізнес-проект, то я не виключаю, що на певному етапі їхнє населення й уряди відчують той самий тиск щодо цінової політики, який зараз має Україна. Саме тому, ми диверсифікувалися і робимо реверс.

Взагалі, дану ситуацію можна порівняти з війною на сході України або ж анексією Криму. Багато хто в Європі переконаний, що ці події відбуваються далеко, і всі проблеми можуть бути вирішені за рахунок нашої держави. Мабуть, європейський бізнес не розуміє і не думає, що їхні країни можуть опинитися в такій же ситуації, в якій зараз є Україна. Бо ніхто ж не думав, коли обговорювалися ситуація з Придністров’ям чи Грузією, що така ж проблема зачепить і Україну. Але це вже політична дипломатія…

І фінальне запитання, яким дуже переймаються українці. Адже останніх 2 роки високі чини розказують нам казки про безвізовий режим, постійно відсуваючи дату його введення. Навесні обіцяли, що безвіз з ЄС запрацює вже з літа. Відтепер, обіцянки перенесені на осінь… Буде продовження історії? Чи, нарешті, хепі-енд?

Стовідсоткової відповіді не дам, але не тому, що не хочу. Справа в тому, що надання безвізового режиму (не тільки Україні, а й всім іншим третім країнам поза Шенгенською зоною) пов’язується із запровадженням т.зв. посиленого механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму. Тобто, якщо держава-член повідомляє, що третя країна порушує міграційне законодавство (у такій країні відбулась суттєва зміна безпекової ситуації або вона не дотримується критеріїв візової лібералізації), ЄС має право розглянути це питання на своєму засіданні та позбавити безвізового режиму (внесення змін до директиви № 97). Наразі цей механізм має бути ухвалений в ЄП та Раді ЄС. Хочу підкреслити, що він формується не лише для України, а й для Грузії і навіть тих, хто вже отримав такий режим (наприклад, Молдови). На даному етапі триває обговорення, яка з інституцій ЄС зможе застосувати цей механізм.

26 вересня Комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) підтримав внесення України до переліку країн, з якими ЄС запроваджує безвізовий режим, а також початок міжінституційного тріалогу. Наступний крок — Рада ЄС має сформувати свою переговорну позицію. Сподіваюся, що найближчим часом держави-члени ЄС підтримають позицію Єврокомісії та Європарламенту щодо виконання нашою державою всіх критеріїв ПДВЛ та дадуть «зелене світло» для відкриття процедури міжінституційніх переговорів стосовно лібералізації ЄС візового режиму для України.

Після успішного завершення цього тріалогу відповідна законодавча пропозиція буде внесена на розгляд пленарної сесії ЄП, а також остаточно схвалена Радою ЄС. Після цього, ми вже зможемо їздити до ЄС без віз. Але лише за біометричними паспортами. Одразу хочу наголосити, що безвізовий режим — не для роботи і не для проживання в країнах ЄС. Він буде введений суто для подорожей українців, з максимальним терміном перебування 90 діб (протягом 180 діб).

А що робити громадянам, у яких звичайний паспорт з багаторічною шенген-візою?

Вони продовжуватимуть їздити за цим паспортом до закінчення терміну дії візи, а потім повинні будуть отримати біометричний.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Микола Точицький: «Бізнесменам не буває невигідно, інакше вони б цим не займалися»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com



  • Губернаторы делят бюджет (10 лет назад) Губернаторы делят бюджет (10 лет назад)

    В четверг Верховная Рада рассмотрит проект бюджета-2007 во втором чтении. Опрошенные «i» губернаторы считают, что для решения всех региональных проблем предусмотренных проектом средств недостаточно. Впрочем, некоторым все же удается пролоббировать интересы своих областей. Особо отличилась киевский губернатор Вера Ульянченко, чей регион не был обделен и на этапе первого чтения

  • Виктор Янукович агитирует за НАТО (10 лет назад) Виктор Янукович агитирует за НАТО (10 лет назад)

    Сегодня премьерминистр Виктор Янукович встретится в Вашингтоне с сопредседателем комитета по международным делам Палаты представителей США Томом Лантосом, торговым представителем США Сьюзан Шваб, лидером республиканского большинства сената США Биллом Фристом и президентом Всемирного банка Полом Вулфовицем. После встречи с господином Вулфовицем глава украинского правительства отбудет в Нью-Йорк.

  • Конституционный суд ожидает представления по политреформе (10 лет назад) Конституционный суд ожидает представления по политреформе (10 лет назад)

    В Конституционном суде (КС) нет представлений парламентских фракций «Наша Украина» и БЮТ относительно соответствия пунк- тов политреформы нормам Основ- ного закона. Об этом «і» сообщили в пресс-службе КС.

  • Патриарх Филарет: «Московский патриархат слаб в открытой дискуссии» (10 лет назад) Патриарх Филарет: «Московский патриархат слаб в открытой дискуссии» (10 лет назад)

    Патриарх Филарет считает, что православную церковь в Украине разъединяют не религиозные разногласия, а политика. Об этом патриарх рассказал в эксклюзивном интервью «i»:


Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал