РусУкр

Чи працює система гарантування вкладів

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Однією із головних функцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який працює із 2001-го року, є повернення і компенсація втрачених заощаджень вкладникам збанкрутілих банків. Однак, через масову ліквідацію банків — за 2014-2017 рр. Нацбанк визнав неплатоспроможними понад 90 фінансових установ — ФГВФО і сам «зависнув у боргах».

Чи працює система гарантування вкладів

Загалом, механізм повернення вкладів налаштований так: усі банківські установи, які «під гарантією», сплачують ФГВФО певні внески, а у випадку закриття якогось із банків, Фонд гарантування вкладів відшкодовує його вкладникам кошти, що були на рахунках фінустанови. Правда, не більше 200 тис. грн, інформують Економічні Відомості.

Проте, як розказав «і» незалежний банківський експерт, кандидат економічних наук Вадим Сирота, сам обсяг надходжень сплачених коштів безпосередньо від банківських установ у ФГВФО є критично малим.

Іще одним джерелом наповнення ФГВФО є розпродаж Фондом майна ліквідованих банківських установ. Тут, із певної точки зору, найціннішими є кредитні портфелі, які мають під собою реальні застави у вигляді торгово-розважальних центрів, житлової нерухомості, заводів, автозаправок, магазинів тощо.

Тільки за минулий тиждень, згідно з інформацією самого ФГВФО, були реалізовані активи 36 банків, що перебувають в управлінні Фонду, на загальну суму 79,81 млн грн. Із них — 59,43 млн грн отримані на аукціоні з продажу прав вимоги за кредитами, 18,88 млн грн – на аукціоні з продажу основних засобів. Окрім цього, ФГВФО отримав іще 1,46 млн грн у результаті безпосереднього продажу майна, та 0,04 млн грн — від продажу інших активів – картин, монет тощо.

Однак, варто сказати, що експерти ринку оцінюють активи, які сьогодні розпродує ФГВФО, значно вище отриманих за них сум.  Хоч тут в коментарі «і» економічний експерт, екс-член Ради Національної асоціації банків України Віктор Лисицький зауважує: «У державі, яка знаходиться у стані війни, зрозуміло, що велика частка активів буде продаватися дешевше своєї ціни, тої, яку давали 5-10 років тому».

Попри те, тут є іще одна складова — певна схема, за якою досягаються такі ж певні домовленості. Так, наприклад, власник заводу може домовитися щодо того, щоб ФГВФО виставив на продаж його завод, що є заставою кредиту, за заниженою вартістю — реальна вартість, скажімо, 100 млн грн, виставляють за 50 млн грн, а потім через підставних осіб цей же завод і купити. «Мені називали приклади, коли минулі власники повертають таким чином задешево свою власність», — розповідає Лисицький.

Підтвердженням функціонування тут злочинних схем є і нещодавнє затримання співробітниками Генпрокуратури і СБУ однієї з уповноважених осіб ФГВФО. Як написав на своїй сторінці у Facebook генпрокурор Юрій Луценко, вона розробила злочинну схему вимагання та одержання хабарів від керівників банківських установ, до яких введено тимчасові адміністрації.

«$5 млн — ціна невтручання ліквідаторів та інших осіб Фонду, у порядок погашення банківськими установами зобов’язань перед кредиторами та реалізацію високоліквідних активів за заниженими цінами», — зазначив Луценко.

Такі випадки затримання при одержанні хабарів, величиною у мільйони доларів, тимчасових адміністраторів  (або ліквідаторів, треба отримати якісні пояснення від правоохоронних органів) від Фонду гарантування вкладів, за словами Вадима Сироти, аж ніяк не посилюють довіру до цієї установи.

Є питання, звісно, і до того: варто чи не варто взагалі було ліквідовувати таку велику кількість банківських установ і таким чином «підставляти» ФГВФО. «У мене є сумніви, що треба було такими широкими темпами завалювати одразу стільки банків. Думаю, зачистка не завжди була обґрунтована», — каже Віктор Лисицький.

Експерт не виключає того, що багато банків «повлітало» через те, що «влетів» сектор економіки. Причиною останнього вважає те, що уряд

Миколи Азарова «не хотів помічати, що гривня іде до девальвації».

«Що таке банк? Банк не створює додаткової вартості, страхова компанія також. Є фінансовий сектор. Він займається перерозподілом доданої вартості, яка створюється в реальному секторі економіки і, якщо реальний сектор економіки «посипався» — а у нас війна… розірвані зв’язки з Кримом… — якщо об’єктивні умови створення додаткової вартості значно погіршилися, то більш ніж вірогідно, що у фінансовому секторі можуть бути великі проблеми і не тому, що банки «розгільдяї»…. Чи могло бути по-іншому, якщо було 8 гривень за долар, а стало 26? Всі ж орієнтувалися на цей курс і ніхто не очікував такого «стрибка»», — роздумує Віктор Лисицький.

Виходом для деяких банків із числа тих, що «попали «під сокиру», вважає експерт, міг бути дозвіл займатися тільки суто розрахунковим обслуговуванням клієнтів. Без видачі кредитів і без того, щоб брати гроші на депозит.

Тим часом, ФГВФО для того, щоб компенсувати вкладникам ліквідованих банків їхні гроші, сам був змушений перетворитися на «боржника».

У лютому цього року Фонд гарантування вкладів повідомляв, що його борг перед Мінфіном становить 60 млрд. грн. А, буквально, на днях розповсюдив інформацію, що його борг перед Нацбанком складає ще 9,1 млрд грн. До того ж, погасити вчасно борг ФГВФО не має змоги.

«Ми готові заплатити частину боргу у вересні, а іншу частину заборгованості хочемо перенести на наступний рік: у нас буде погашення ОВДП і зможемо закрити борг. Зараз у нас ведуться переговори щодо реструктуризації заборгованості з Нацбанком», — повідомив ЗМІ директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін.

Він також зазначив, що ФГВФО хоче знизити вартість обслуговування боргу, але поки, за його словами, Нацбанк неохоче спілкується на цю тему. За інформацією ФГВФО, ці кредити залучені під 12,5% річних, терміни погашення — у червні і у вересні 2017 р.

Враховуючи таку ситуацію, Вадим Сирота вважає, що боргова залежність центрального органу системи гарантування вкладів досягла критичної межі, а джерелом покриття таких ризиків виступає прихована емісія.

«Імітуються облігації державної позики, котрі потрапляють на баланс Фонду гарантування. Надалі, залежно від потреб у виплаті коштів, відбувається їх монетизація Нацбанком. І найбільш делікатним у цьому є те, що такі переважно трирічні запозичення Фондом відбуваються досить недешево — під 12 % річних», — каже експерт.

Таким чином, за словами Вадима Сироти, у підсумку, наприкінці минулого року заборгованість центрального органу системи гарантування вкладів за такими нарахованими процентами складала 74 млрд. грн. «Можна спокійно брати в руки олівець та порівняти такі витрати на рівному місці з основними видатками цьогорічного бюджету», — іронізує експерт.

Тому питання довіри до Фонду гарантування вкладів, на думку Вадима Сироти, лежить не тільки в площині впевненості у поверненні депозитів — експерт визнає, що, крім напівкримінального «кейсу» з банком «Михайлівський», виплата коштів вкладникам збанкрутілих банків відбувалася без явних конфліктних ситуацій.

«Не треба забувати про інфляційні ризики від таких прихованих емісій, збільшення державного боргу та розбалансування системи державних фінансів також рано чи пізно відобразяться на кишені громадян України», — каже він.

Загалом же, Вадим Сирота вважає, що українська система гарантування вкладів виступає дотаційним проектом та джерелом ризиків для фінансової стабільності держави. Зазначимо, за роки свого існування ФГВФО компенсував українським вкладникам майже 87 млрд. грн.

Про те, що недоліки в роботі ФГВФО є, говорить і Віктор Лисицький. Попри те, вважає, що без Фонду гарантування вкладів нам ніяк. «Якщо не буде Фонду гарантування вкладів, який спирається на надійні джерела фінансування, то хто буде захищати пересічного вкладника? Якщо такого захисту не буде, то що буде взагалі з економікою?», — роздумує експерт. Подібні нашому Фонди функціонують по цілому світу.

На переконання Віктора Лисицького, Фонд гарантування вкладів «сидить» на дуже-дуже ризикованій ланці відносин фінансової системи банків і широких мас споживачів.

«В будь-якій економіці світу ця гілка відносин вона є надзвичайно відповідальною і прорахунки тут недопустимі. Можна повернути ракету на Марс, а не на Місяць — буде «шухеру» менше, ніж, якщо робити якісь помилки по відношенню до вкладника», — каже експерт.

Віктор Лисицький також зазначає, що попри всі збої, які мали місце у банківській системі України, сьогодні розпочалося зростання депозитів. Широкий споживач ризикує користуватися послугами банків і приносить туди свої гроші.

Вихід із ситуації, що склалася у ФГВФО, Віктор Лисицький бачить так: «Зараз треба робити емісію грошей, домовлятися із МВФ про додаткове субсидування Фонду гарантування вкладів, сказати широким масам вкладників: не переживайте, може, ви гроші свої отримаєте не завтра, але все таки отримаєте… Не вистачає, скажімо, 50 млрд грн, треба, щоб держава видала векселі-розписки всім, кому ліквідовані банки винні з урахуванням інфляції. Зробити так, щоб ці векселі можна було продавати-купувати. Скажімо, у людини є вексель на 100 тисяч грн, однак, їй потрібен зараз не вексель, а живі гроші, то вона може його продати, хай, за 80 тисяч грн людині, у якої є готівкові кошти і яка готова почекати до часу, коли вексель можна буде реалізувати і таким чином заробити на цьому».

Автор: Надія Михальчук

В даний момент Ви читаєте матеріал "Чи працює система гарантування вкладів". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

Стало известно, какую группу крови больше всего "любят" комары (7325)

Ударили по самому больному: в Газпроме запаниковали (6211)

Сеть рассмешил забавный анекдот про Беларусь и украинский безвиз (4035)

Стало відомо, яка група крові найбільше до смаку комарам (3741)

ФСБ стоїть на вухах: терористи знищили російських офіцерів (3619)

Хватит даже суток: Аналитик озвучил два сценария возвращения Донбасса (3553)

"Мы его не унижали": В США обрушились на Трампа из-за переговоров с Порошенко (3187)

Страха больше нет! Российский журналист раскрыл причину резкого обвала рейтинга Путина (2851)

Последние новости: Трамп удивил мир очередным жестким решением (2718)

Космос: ученые рассказали на сколько далеко Луна от Земли (2612)

Чего хотят американцы: О чем договорились Порошенко и Трамп, - Тарас Березовец (2591)

Важный "подарок" Трампа для Порошенко стал причиной нового дипломатического скандала (2193)

Карфаген должен быть разрушен. Неужели вы думаете, что после всего этого не произойдет демонтажа РФ? (2156)

Новый удар Трампа в спину Путина (1967)

"Сенсаційно": на Марсі знайшли «фундамент будинку» (ВІДЕО) (1934)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал