РусУкр

Чи готові банки до масового кредитування

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Дані Національного банку свідчать про позитивний тренд – банки почали нарощувати кредитування в національній валюті.

Чи готові банки до масового кредитування

У листопаді порівняно з жовтнем 2017 р. портфель гривневих кредитів хоча й не набагато, але збільшився – на 0,7%, до 553 млрд грн. У Нацбанку вважають, що таке збільшення відбулося здебільшого завдяки наданню кредитів населенню, інформують Економічні Відомості.

Не відстає й бізнес. Обсяги гривневих кредитів для підприємців на кінець листопада 2017 р. становили 457,3 млрд грн, що на 0,3% перевищує обсяги кредитів, виданих бізнесу за результатами жовтня того ж року та на 6,6% вище порівняно з тим, яким був цей показник на 1 січня 2017 р.

Чи свідчить це про те, що кредитування бізнесу та населення країни нашими банками вже вийшло на ґрунтовний тренд масованого збільшення цього показника? Чи стане 2018-й роком-відкриттям дешевих і довгих кредитів?

Як вважає в.о. голови правління Нацбанку Яків Смолій, за три квартали 2017 р. фінансові установи істотно збільшили обсяги залучених депозитів від населення та підприємств, тому банки вже готові до значно більшого, ніж нині, кредитування.

Однак головний банкір країни водночас пояснює: для здійснення цього потрібно внести відповідні зміни до Податкового кодексу. Мається на увазі оптимізація процедури реструктуризації виданих фінустановами кредитів.

Це цілком зрозуміло, адже всі законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів (серед них левова частка іпотечних кредитів), виданих банками з 2003 р., лежать «під сукном» у Верховній Раді. Вирішити таке важливе та водночас і слизьке питання заважають абсолютно протилежні точки зору – банки не хочуть реструктуризувати такі кредити за курсом долара (або іншої валюти) на дату надання, як цього вимагають позичальники. Останні ж не бажають того, що пропонують банки, – оплата позики за курсом долара до гривні на позначках 8-10 грн/$1 або ще більших.

Як заявила «і» керівник громадської організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, у Верховній Раді з’являлося й з’являється багато законопроектів на цю тематику, проте поки що їх не розглядають серйозно.

«Наприклад, є законопроект №6027-д від 31 липня 2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». У ньому автори виявляють себе, як зазвичай: начебто роблять значні поступки кредитоодержувачам. Так, наприклад, пропонують залишити чинною норму Цивільного кодексу, згідно з якою в разі застосування змінюваної процентної ставки в кредитному договорі має визначатися максимальний розмір цього показника. Тут можна сказати лише одне: яку ставку за кредитами не виставляй сьогодні для чесних валютних іпотечних позичальників, вона все одно буде дуже високою, і боржники також насилу будуть розраховуватися за своїми зобов’язаннями», – говорить вона.

Утім, банкіри часто стверджують, що вони готові вести конструктивні переговори з кожним окремим валютним іпотечним позичальником і взагалі кожним позичальником щодо реструктуризації боргів і без ухваленого закону, який би розписував усі ці моменти. Так, сьогодні нерідко фінустанови пропонують своїм кредитоодержувачам: перші погасять 25-30% усього боргу в процесі реструктуризації, а решту коштів банкам уже віддаватимуть боржники самі.

Сама собою така ідея є дуже вигідною, однак, за словами голови правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, як тільки кредитоодержувачі довідуються про цю пропозицію та готуються до такого виду погашень, дізнаються, що банк звернувся до суду. Останній же виніс заочне рішення – майно (закладену під кредит квартиру або будинок) фінустанова забирає поки що собі. Заочно, ви розумієте чому: у країні діє мораторій на стягнення валютних кредитів. І це питання так і зависає в повітрі». Справді, таке буває досить часто, і нерідко банки продають свої непогашені кредити колекторським компаніям, які потім самі вже починають вибивати гроші у валютних позичальників.

Громадські працівники в один голос заявляють, що банки можуть відновити масове кредитування і могли це зробити раніше, як, у принципі, і заявляв Яків Смолій. Юристи стверджують, що питання з валютними кредитами, по суті, не варте «виїденого яйця». Адже практично 80% усіх сум заборгованостей позичальники вже повернули з пенями та штрафами. Те саме, на їхню думку, і з іншими видами кредитів, наприклад, тим-таки юридичним особам. Юристи говорять про те, що 90% валютних іпотечних кредитів повернули з переплатою (за сумами з відсотками, штрафами та пенею) в 1,5-2 рази. Тобто взята в іпотеку квартира в підсумку коштувала позичальникові вдвічі дорожче початкової суми кредиту.

Михайло Стрельников стверджує, що в банків є гроші і з такої причини: за невелике прострочення платежів за кредитами для юросіб фінустанови встановлюють такі самі, як щодо фізосіб, високі суми штрафів та пені: «Я знаю сотні прикладів, коли банки на цих пенях та штрафах солідно наживалися, а фірми-боржники практично з цієї причини припиняли взагалі працювати».

Юрист також вважає, що банки могли б кредитувати вже давно (якби боролися з беззаконням усередині своїх структур) хоча б з тієї причини, що за 10-12 останніх років вищий і середній персонал розікрав $40 млрд. Цю цифру неодноразово називали й керівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. До того ж, як зазначає пан Стрельников, банки у 2017-му, та й у 2016 рр. мали добру ліквідність, на це їм також неодноразово вказував Нацбанк, маючи на увазі, що для початку кредитування вони цілком готові.

Що ж думають про це все банкіри? Чи згодні вони з доводами громадських організацій та юристів?

Як зазначив заступник голови правління, директор з корпоративного бізнесу банку «Кредит Дніпро» Віталій Палюра, відновлення кредитування бізнесу залежить від того, нормально почуватимуться фінансові установи чи ні: «Насамперед нам справді потрібен закон про захист прав кредитора. Адже плата за ризики є дуже суттєвою складовою у вартості банківських кредитів. А вона – така «токсична» частина – сьогодні перевищує 56%. Звичайно, це велика ноша, що змушує формувати під такі кредити резерви. Плюс до всього недобросовісні кредитоодержувачі також дуже гальмують відновлення масованого кредитування».

Банкіри говорять про чимало випадків, коли юридичні або фізичні особи для того, щоб не розраховуватися за своїми боргами, звертаються до нотаріусів, щоб ті забезпечили їм позасудові способи захисту за кредитами. У підсумку виходить, що такі нотаріуси надають документи про те, що кредитоодержувачі взагалі нічого ніколи не брали в банків у борг.

Справді, тут банкіри мають слушність. Є й зовсім хитромудр сміховинні випадки. Наприклад, нещодавно Рівненський міський суд дозволив заступнику голови СБУ Павлу Демчині не повертати «Родовід Банку» борг за кредитом у розмірі $31 тис. та 103 тис. грн. І цих прикладів чимало.

Хоча на це Тетяна Руденко теж справедливо відповідає, що банки самі винні в тому, що відбувається: адже чимало таких кредитів видавали, що називається, своїм людям, часто вже свідомо з натяком на те, що такі позичальники не повертатимуть борги.

Отже, вирішення питання щодо відновлення масового кредитування сьогодні лежить у площині широкого спілкування банкірів з громадськістю та владою щодо чесного рішення реструктуризації всіх виданих кредитів. Звичайно, включно з ухваленням відповідних нормативно-правових актів. У цих актах має бути захищено права не тільки кредиторів, а й позичальників.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Чи готові банки до масового кредитування". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

"Неожиданно": Назвали имя политика, которому больше всего доверяют украинцы (8509)

Последние новости: В Украине увеличат выплаты на ребенка (4745)

Юрий Бутусов: «ВСУ показали результат, достойный восхищения» (4685)

Россияне увидели в небе аномальное явление (ФОТО) (4402)

На Ивано-Франковщине выпал черный снег (ВИДЕО) (4015)

Берегите деньги: назвали новый способ обворовывания украинцев (3768)

"Других вариантов нет": Эксперт пояснил, когда Путин решит судьбу "Л/ДНР" (3137)

"Сенсационное признание": Заговор против интересов США и ложь об Украине (3071)

ДТП: в Киеве пьяный водитель влетел в АЗС (ФОТО) (2488)

Трудоустройство в Польше: украинских заробитчан ожидают более выгодные условия работы (2351)

Путин специально подставил “вагнеровцев” под американский обстрел,- Кох (2289)

В "ЛНР" пошли на провокацию, досталось мирным жителям (2250)

Российский политолог рассказал, почему Путин потерпел поражение в Украине (2048)

Портников о большом количестве "маленьких Януковичей" среди украинцев (1843)

Партия «Рух новых сил» провела автопробег к дому Юрия Луценко (ВИДЕО) (1822)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал