РусУкр

Металургія «тисне» на гривню

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Спричинене війною на сході та несприятливою кон’юнктурою зовнішніх ринків стали різке падіння обсягів виробництва в українській металургії призвело до істотного скорочення обсягів валютних надходжень у країну і відповідної девальвації гривні. І в найближчому майбутньому ця тенденція залишатиметься в силі.

Металургія «тисне» на гривню

22 липня на міжбанківському валютному ринку курс гривні щодо долара склав 24,81 грн за 1 долар, таким чином, після неабиякого підвищення в період з 19 жовтня минулого року по 19 січня нинішнього з 21,6 грн до 25,1 грн, залишившись майже незмінним упродовж приблизно шести місяців поспіль, інформують Економічні Відомості.

Тим часом згідно з останньою редакцією програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) Extended Fund Facility (EFF), що передбачає розширене кредитування України, до кінця 2015 р. курс долара мав становити не більше 23,5 грн за 1 долар, до кінця цього – не більше 24,4 грн і лише до кінця 2017 р. міг опуститися приблизно до того рівня, на якому перебуває зараз, але не нижче 24,9 грн. Відповідно до цього Державний бюджет на нинішній рік складено з огляду на середньорічний курс 24,1 грн за 1 долар і з допущенням його підвищення не більше ніж до 24,4 грн.

Однак, як видно, насправді девальвація гривні відбувалася набагато швидше, ніж це передбачали представники МВФ і влада України, і однією з головних причин цього став стан справ у найбільшому експортно орієнтованому сегменті вітчизняної економіки та, відповідно, основному джерелі валютних надходжень у країну – українському гірничо-металургійному комплексі (ГМК).

Виробництво металопродукції

Нагадаємо, що 2014 р. обсяг виплавки сталі в Україні порівняно з 2013 р. зменшився на 17%, до 26,171 млн т, а 2015 р. – ще на 16%, до 22,9 млн т. Отже, до початку нинішнього року, порівняно з більш-менш нормальними періодами, тобто – до глобальної кризи, коли обсяг випуску сталі в країні досягав 43 млн т на рік, і до війни, коли він усе ще становив 33 млн т, продуктивність вітчизняної металургії знизилася приблизно на 30-50%.

Утім, вже в першому півріччі цього року стан справ дещо поліпшився. Так, у січні-червні обсяг виплавки чавуну порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 17%, до 11,927 млн т, сталі – на 10%, до 12,417 млн т, а обсяг виробництва прокату – на 11%, до 10,850 млн т. До середини липня, за даними ВГО «Укрметалургпром», рівень завантаження виробничих потужностей у галузі виявився досить стерпним: з 35 доменних печей було задіяно 26, з 9 мартенівських – 7, з 21 конвертера – 18, з 16 електропечей – 6.

«Зараз обсяги випуску металопродукції порівняно з червнем приблизно на 10-15% збільшилися, а виробничі підсумки липня залежатимуть від рівня забезпечення метпідприємств основними видами сировини – коксом і залізорудною сировиною (ЗРС), а також від стабільності в роботі залізниці», – уточнюють у прес-службі «Укрметалургпрому».

Проте вже в серпні в галузі, найімовірніше, знову відбудеться спад. Так, вітчизняні металурги припускають, що лише обсяг виплавки чавуну залишиться на тому рівні, який може бути досягнуто в липні, а обсяги випуску сталі та прокату зменшаться на 4,5% і 5,3% відповідно.

Однак, згідно з прогнозом віце-президента ВГО «Укрметалургпром» Дмитра Бєлокурова, у кінцевому підсумку, цього року обсяги виробництва сталі можуть істотно зрости не тільки порівняно з 2015, а й порівняно з 2014 р. і досягти 29 млн т. Це може бути зумовлено насамперед деяким поліпшенням кон’юнктури зовнішніх ринків металопродукції. Хоча достатніх підстав для стабільного зростання попиту та цін поки що немає.

Кон’юнктура ринків

Наприкінці зими фахівці Всесвітньої асоціації сталі (World Steel Association, WSA) підбили підсумки господарсько-фінансової діяльності світової металургійної галузі у 2015 р. Вони були змушені констатувати, що в цей період – уперше з початку світової кризи, тобто з кінця 2008 р., – обсяги виробництва металопродукції у світі знову стали скорочуватися. Так, у 66 країнах, які подають відповідні дані до WSA, було виплавлено на 2,9% менше сталі, ніж роком раніше.

Утім, як припускали тоді топ-менеджери найбільших сталеливарних компаній світу і, зокрема, виконавчий віце-президент японської Nippon Steel & Sumitomo Metal Corp. Кацуїко Ота, факт зменшення обсягу виплавки сталі в Китаї може вказувати якраз на те, що скорочення попиту та зниження цін на металопродукцію вже досягло “дна”.

«Однак розраховувати на те, що ціни незабаром почнуть зростати і ринок увійде у фазу стійкого підйому, не слід. Адже навіть незначне підвищення цін, найімовірніше, викличе збільшення обсягів виробництва, а отже, ціни знову знизяться», – застерігав Ота.

Дійсно, згідно з даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», ще наприкінці весни – на початку літа ціни на металопродукцію і далі падали. Крім іншого, це було зумовлено традиційним скороченням попиту в ЄС в літній час, а також – у країнах Близького Сходу в період святкування Рамадану. Зокрема, ціни на заготовку в цих регіонах знизилися на $25-35, а на арматуру та катанку – на $35-65.

Тільки зараз, у липні, на світових ринках намітилася тенденція до деякого зростання цін. Звичайно, головною причиною цього стало пожвавлення попиту на металопродукцію на внутрішньому ринку Китаю. Як наслідок, ціни на заготовку та готовий прокат усередині країни збільшилися на $30 і $15-20. За цим пішло відповідне зростання цін на китайську металопродукцію й на зовнішніх ринках. Унаслідок чого загалом на ринку Південно-Східної Азії ціни на заготовку збільшилися на $25, а на арматуру та катанку – на $12-13.

«Основним чинником, що дав поштовх до подорожчання металопродукції на більшості регіональних ринків, став, звичайно, перехід до підвищення експортних цін у Китаї. Але, поряд з цим, поліпшення кон’юнктури було зумовлено також загальним спадом обсягів виробництва сталі у світі, з одного боку, та потребою споживачів поповнити збіднілі запаси, з іншого. Крім того, подальшому подорожчанню металопродукції сприятиме закінчення святкування Рамадану на Близькому Сході», – наголошує експерт ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Олег Гнітецький.

А проте цілком очевидно, усі причини зростання цін на сталь на світових ринках, що з’явилися зараз, є здебільшого ситуативними, а довгострокових чинників поліпшення кон’юнктури поки що немає. І це означає, що навіть якщо цього року вітчизняним металургам і вдасться збільшити обсяги виробництва металопродукції, то, ймовірно, не так істотно, як припускають в «Укрметалургпромі». А в більш віддаленій перспективі можливості для продовження їхнього зростання будуть такими обмеженими, яким глибоким буде загальний стан застою у світовій економіці.

Валютна виручка

Певна річ, зумовлений здебільшого війною на Донбасі, а також несприятливою кон’юнктурою зовнішніх ринків, різкий спад обсягів виробництва продукції у вітчизняному ГМК не міг не спричинити пропорційне зменшення обсягів її експорту та, відповідно, істотне скорочення обсягів валютних надходжень у країну.

За даними Державної фіскальної служби (ДФС), у 2015 р. частка валютних надходжень від експорту чорних металів у загальному обсязі валютної виручки країни зменшилася до 21,17%, а сам обсяг отриманих коштів – на 37,5%, до $8,8 млрд. Зокрема, обсяг експорту металопрокату скоротився на 15%, до 17,1 млн т, а обсяг отриманих коштів – на 39%, до $6,4 млрд.

У першому півріччі цього року, всупереч значному зростанню обсягів виробництва всіх видів металопродукції, частка валютних надходжень від експорту чорних металів у загальному обсязі валютних надходжень країни хоч і незначно, але зменшилася – до 20,13%, а обсяг отриманих коштів, навпаки, зазнав ще більш значного спаду – на 22,1%, до $3,35 млрд. Тобто за зростання обсягів виробництва металопродукції на 10-17% обсяг валютних надходжень у країну від її експорту скоротився на понад 22%.

І це вказує на те, що навіть якщо цього року, як і передбачає керівництво «Укрметалургпрому», вітчизняні металурги зможуть збільшити обсяги виплавки сталі на понад 25%, і навіть якщо ціни на металопродукцію, що зросли в липні на зовнішніх ринках, залишаться на нинішньому рівні, обсяг валютної виручки країни в кращому разі може виявитися приблизно таким, як і рік тому. Що, звісно, є малоймовірним.

Курс долара

Як констатують опитані ІА «Інтерфакс-Україна» вітчизняні банкіри, оскільки курс гривні залежить насамперед від бізнес-процесів в основних експортерів країни – металургів та аграріїв, а стан справ ані в українському ГМК, ані на зовнішніх ринках металопродукції не дає особливих приводів для оптимізму, після майже піврічної стабілізації він знову опиниться під тиском. Хоча, на їхню думку, Національний банк (НБУ) зможе утримати гривню від істотної девальвації.

«Певна річ, без великих валютних надходжень курс гривні не зможе залишатися на нинішньому рівні. За нинішньої економічної та політичної ситуації в Україні девальвація національної валюти є неминучою. А її зміцнення можливо тільки через різке посилення регулятивної політики НБУ. Як би не було, а Нацбанк прагнутиме утримати курс на рівні не більше 27 грн за 1 долар», – припускає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Інші експерти також погоджуються, що, по-перше, гривня девальвує до рівня 26-27 грн за 1 долар, а по-друге, НБУ не допустить її глибшого просідання. «Незважаючи на постійну політичну нестабільність і паузу в отриманні чергового кредитного траншу від МВФ, Нацбанк здатний утримати курс у межах 26-27 грн, задовольняючи пікові обсяги попиту через проведення валютних аукціонів», – упевнений голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.

«Традиційно під час значних курсових сплесків регулятор виходив на ринок і, продаючи валюту на аукціонах, зупиняв подальше зростання котирувань. Цілком імовірно, що так буде й надалі», – додає заступник голови правління банку Кредит Дніпро Сергій Волков.

Тим часом за відсутності достатнього обсягу валютних надходжень від експорту або принаймні достатнього обсягу кредитування НБУ, так чи інакше, доведеться для підтримки курсу гривні на відповідному рівні використовувати золотовалютні резерви країни (ЗВР). А їх, знову-таки, можна поповнити тільки через випереджаюче зростання обсягів експорту (за відсутності особливих надходжень за фінансовим рахунком платіжного балансу). Якщо вони, як останні два роки, скорочуватимуться, ЗВР також танутимуть, а національна валюта – девальвуватиме.

Автор Олена Герасимова

В даний момент Ви читаєте матеріал "Металургія «тисне» на гривню". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

На черном рынке курс доллара пересек отметку в 28 грн (9355)

5 украинских песен, которые вдруг стали российскими (6222)

"Язык начал отниматься": постпред Украины при ООН рассказал о реакции России на выступление Климкина (4360)

"Мы начинаем то, что никогда не делали": "Укрзализныця" подготовила сюрприз для украинцев в 2018 году (3256)

Даже на том свете - за Путина: в Сети разгорается новый скандал (3050)

В Украине объявлено штормовое предупреждение, - ГСЧС (2371)

Болельщики напали на Роналду после финала КЧМ (ВИДЕО) (2330)

Синоптики предупреждают о сюрпризах погоды (2286)

Голландец пытался дать взятку пограничникам в аэропорту "Борисполь" (2153)

Бомба замедленного действия: Яд, которым травят украинцев (2103)

Запрещенная в Украине певица стала любимым рэпером Путина (2084)

"Похоронная ипотека": соцсети взорвались от очередной идеи Кремля (2078)

Пхеньян не блефует, - лидер «друзей КНДР» в Госдуме (2071)

Путин понял, что Донбасс не стоит потраченных усилий, - экс-посол США в Украине (1990)

Новости Украины: в Киеве начался марш "За импичмент" (онлайн-трансляция) (1931)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал