РусУкр

Ринок капіталів потребує посилення ролі регулятора

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Реальний захист інвесторів та ефективна протидія зловживанням із цінними паперами є можливими за умови функціонування сильного та незалежного регулятора ринку в особі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Ринок капіталів потребує посилення ролі регулятора

У парламенті зареєстровано проект закону №6303. Документ містить норми, що дадуть змогу забезпечити чіткі та прозорі правила гри для всіх учасників ринку капіталів України, протидіяти зловживанням із цінними паперами, а також збільшити інвестиції в економіку через підвищення довіри до системи держрегулювання ринку капіталів у країні, інформують Економічні Відомості.

Зокрема, законопроект пропонує закріплення в законодавстві гарантій незалежності регулятора ринку – НКЦПФР, зокрема фінансової, а також удосконалення системи нагляду та контролю за діяльністю на ринку капіталів з урахуванням кращого світового досвіду. Незалежність регулятора гарантуватиметься стабільним та гарантованим фінансуванням, обсяг якого має визначатися на підставі необхідних витрат для нагляду за ринком. Крім того, забороною втручатися в діяльність регулятора політичним силам або посадовим особам. І нарешті, механізмом ухвалення рішень, що не потребують узгодження або реєстрації іншими держорганами.

За словами заступника керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Юлії Вітки, на українському фондовому ринку є проблеми із захистом прав інвесторів, і вирішувати їх потрібно комплексно. «За роки незалежності в Україні не відбулося жодного реального IPO на внутрішньому ринку, і зараз немає компаній, які в розумінні західних інвесторів є публічними та залучають ресурси через розміщення акцій або облігацій. У нас 90% усіх угод із цінними паперами відбуваються поза біржами, а ті 10%, що відбуваються на біржах, – це угоди, що не мають стосунку до інвестування в реальний сектор економіки», – заявила вона в межах круглого столу «Система захисту інвесторів як умова розвитку ринків капіталу в Україні».

За її словами, одним із рішень цієї проблеми є ухвалення законопроекту №6303. Експерт наголосила, що це не просто виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами України, а реальний інструмент для побудови прозорого, чесного й ефективного ринку, без махінацій із цінними паперами, що підривають репутацію України в очах українських і міжнародних інвесторів.

«Реформа ринків капіталу – частина масштабних змін, що відбуваються сьогодні в Україні. Ми розуміємо, що багатофункціональний і сильний регулятор – вимога часу. Без такого регулятора в Україну не прийде інвестор, а населення не довірятиме фінансовим інструментам і посередникам. Без розвиненого та регульованого ринку капіталу не буде проведена пенсійна реформа. Тому ми підтримуємо законопроект №6303 як такий, що створює рівні та прозорі правила гри, а отже, передумови для економічного зростання країни», – підсумувала Вітка.

За словами голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, законопроект спрямовано на зміну парадигми, у якій український фондовий ринок існував понад 20 років, однак не розвивався. «Ринки капіталів – це насамперед інвестори та компанії, які прагнуть залучити дешеві фінансові ресурси. Для них розроблено цей документ. Але поки що в нас фінансових посередників на ринку більше, ніж інвесторів, – це парадокс», – заявив він.

«Інвестори не є донорськими організаціями, вони не дають гроші безкоштовно, а приходять у країну, щоб заробляти гроші. До того ж їхнє фінансування здійснюється в іноземній валюті, а не в гривні. Тому для них також є важливими і курсова стабільність валют, і можливість репатріації капіталу», – сказав «i» керівний директор компанії Dragon Capital Андрій Дмитренко.

За його словами, найбільшою проблемою для західних інвесторів раніше вважали валютні обмеження, особливо з 2015 р., коли Нацбанк істотно звузив ці можливості, ввівши дуже жорсткий валютний контроль. «Тобто гроші можна було вкласти, а вивести їх було неможливо. Отже, неможливо було робити ефективне планування та інвестування. Ми почали бачити відтік іноземних інвесторів. Водночас ми бачимо багато позитивних рішень, що прийшли з Нацбанком, почалася біполяризація валютного контролю. Однак ми ще дуже далекі від тих умов, з якими інвестори звикли працювати на фондовому ринку, як було у 2006-2007 рр.», – зазначив експерт.

Крім того, на думку Дмитренка, не менш важливий момент у цьому питанні стосується стабільності списку компаній, у які можна інвестувати. «На жаль, негативну роль відіграли не тільки Нацбанк, а й Рада, яка почала ухвалювати закони, нібито спрямовані на те, щоб прибрати з ринку «сміттєві» цінні папери, щоб зробити ринок прозорішим. Та за фактом ми отримали ситуацію, коли значна частина фондового ринку, зокрема, ринку акцій, істотно звузилася», – резюмував він.

Народний депутат, член комітету Ради з питань фінполітики та банківської діяльності Павло Різаненко позитивно оцінює принципи незалежності та самостійності НКЦПФР, закладені в законопроекті. «У нас є два успішних приклади створення повноцінного держоргану – Нацбанк та НКРЕКП. І в обох випадках ефективності досягли завдяки наданню їм незалежності в ухваленні рішень та адекватному фінансуванні, що дає їм змогу залучати професійні кадри», – сказав він «i».

За словами парламентаря, питання підвищення захисту інвесторів є особливо актуальним в умовах довгоочікуваного впровадження II рівня системи пенсійного забезпечення – обов’язкового накопичувального рівня. «Питання з ухваленням законопроекту №6303 актуалізується з ухваленням урядового законопроекту про запуск пенсійної реформи з поправкою про запуск обов’язкової накопичувальної системи з 1 січня 2019 р. Саме тому питання реформування регулятора та ринку капіталів для парламенту стане першочерговим», – резюмував він.

Так, для забезпечення ефективності регулятора законопроект пропонує ввести 3 рівні нагляду за ринком: оцінювання – перевірки – розгляд справи. На кожному з цих рівнів діятимуть окремі уповноважені особи, які виконуватимуть свої функції незалежно один від одного. Основна мета оцінювання – запобігати вчиненню порушень і завчасно виявляти ризики. Наступний рівень, перевірки, спрямовано на виявлення ознак і документування фактів порушень законодавства. Регулятор повинен мати повноваження здійснювати перевірки, запитувати документи та пояснення не тільки в професійних учасників ринку (регульованих осіб), а й усіх осіб, яких можуть підозрювати в незаконних діях на ринку капіталів. На третьому рівні працюватиме Колегія уповноважених на розгляд справ, обрана за спеціальною процедурою, яка, зокрема, виноситиме рішення про застосування санкцій та/або заходів впливу, передбачених законодавством.

Саме завдяки зміні принципів фінансування регулятора, упевнена голова комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України Анна Бабич, «учасники ринку капіталів зможуть не просто розраховувати на надання якісних послуг, а вони матимуть право вимагати їхнього отримання, оскільки за їхні кошти й відбуватиметься фінансування регулятора».

Зі збільшенням повноважень на НКЦПФР буде покладено й додаткову відповідальність. Серед іншого, законопроект запроваджує механізм страхування професійної відповідальності голови, членів та службовців Комісії, а також відшкодування збитків, завданих через ухвалення регулятором неправомірного рішення, дій чи бездіяльності. Крім того, введено поняття «професійна таємниця» та встановлено заборону на її розголошення.

«Нам відомі випадки, що стосуються недбалого управління активами українців. І тому немає підстав не обговорювати питання надання Комісії права в такій ситуації діяти з відповідними повноваженнями», – заявив директор підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.

За його словами, дискусійним залишається питання, чи потрібна нам така концентрація повноважень. «Є питання, які необхідно розглянути з погляду можливості Комісії виконувати ці дії. Але все, що закладено в цьому законопроекті, воно має бути. Чи готова Україна з точки зору інфраструктури, учасників ринку, регуляції? У нас є все для того, щоб запровадити це вже сьогодні», – резюмував експерт.

Партнер юридичної фірми Esquires Артем Саприкін також підтримує законопроект. Водночас наголосив на потребі узгодження процедур реалізації нових повноважень НКЦПФР з процесуальним законодавством. «Регулятор має взяти стільки повноважень, скільки йому потрібно для регулювання ринку. Єдине питання – у створенні збалансованої системи стримувань і противаг», – зазначив Саприкін.

Крім впливу на український ринок капіталів, законопроект розширює можливості міжнародного співробітництва регулятора. Ідеться про надання повноважень для взаємодії в межах Меморандуму IOSCO – для можливості проводити транскордонні заходи та розслідування. Це дасть змогу зменшити як збитки приватних інвесторів, так і втрати держави, зокрема, від податкової оптимізації з використанням «сміттєвих» цінних паперів або інших «підозрілих» фінансових інструментів.

Коли регулятор не може реагувати на запити іноземних колег (не може надавати інформацію), іноземні регулятори розглядають цю країну як країну «підвищеного ризику» і не рекомендують своїм інвесторам інвестувати в неї. Сьогодні Україна є саме такою країною. А наявність у регулятора повноважень для міжнародної взаємодії є одним із важливих критеріїв, на який звертають увагу інвестори під час вибору юрисдикції для інвестування.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Ринок капіталів потребує посилення ролі регулятора". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

Про пенсионную реформу: Утренние новости от Олега Пономаря (6263)

ТОП-5 украинских исполнителей, чья музыка может "уложить на лопатки" иностранные группы (ВИДЕО) (5824)

Главный итог «русской весны» — замена Ахметова на Курченко, - Денис Казанский (5566)

Страшная трагедия во время футбольного матча: В Индонезии футболист убил вратаря прямо на поле (ВИДЕО) (5390)

Супервулкан проснулся: ученые рассказали про катастрофический сценарий (3117)

Разрушает семьи под прикрытием: В Украине действует опасная секта (ВИДЕО) (3066)

«Турецкий поток»: Кто о нём ещё помнит? - Злой одессит (2404)

Скоропостижно скончался культовый российский актер (2185)

Какова цена одного украинца, или Почему за украинцев воюют Россия и Венгрия, - Александр Савченко (2151)

Катастрофа МН-17: версия российской пропаганды названа самой фантастической (1981)

В скандале с горючим для Минобороны появился покровитель подозреваемых с двойной биографией (1948)

Загадочное ЧП: в Киеве возле метро погиб человек (1877)

Пришельцы поедают аборигенов: Как рыбы-чужеземцы уничтожают южные водоемы Украины (1736)

В Украину идет потепление (1577)

В Сирии погиб воевавший на Донбассе наемник из России (1538)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал