РусУкр

ПАТ чи ПрАТ?

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Новий правовий режим для акціонерних товариств суттєво змінить архітектуру фондового ринку та сприятиме залученню капіталу в українську економіку.

ПАТ чи ПрАТ?

Незабаром Верховна Рада розгляне в другому читанні проект закону про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів (№5592-д). Ухвалення документа має вирішити проблему тяжкого «публічного» статусу для акціонерних товариств (АТ). Їм нададуть право самим обирати – бути чи не бути публічними. Зміни стосуватимуться майже 15 тис. компаній. Ухвалення цього закону – виконання положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом (ЄС), інформують Економічні Відомості.

В Україні існування безлічі ПАТ зумовлено не тим, що компанії робили публічну пропозицію акцій, а тому, що «публічний» статус для багатьох АТ став «спадщиною» процесів масової приватизації – такі вимоги зазначено в спеціальному законодавстві. Наприклад, банки наразі не можуть бути у формі приватного акціонерного товариства (ПрАТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

АТ, у яких було понад сто акціонерів, законодавство вимагало застосовувати саме форму ПАТ (до ліквідації кількості акціонерів ПрАТ). Також багатьом ПрАТ дуже важко виконувати умови, що висувають до публічних компаній щодо включення акцій до біржових реєстрів, особливо щодо мінімальної частки акцій у вільному обігу та мінімальної кількості акціонерів.

Крім того, призначення незалежних директорів також є проблемним питанням для таких ПАТ, особливо якщо в них тільки один акціонер, який хоче залишити контроль за АТ в межах своєї сім’ї, або якщо цей акціонер – держава.

Однак з 1 січня 2018 р. такий застарілий підхід може бути змінено на інший, що використовують у світовій практиці.

Під час круглого столу «Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи», який днями відбувся в Києві, його учасники дійшли висновку, що тільки зміна парадигми, у питанні публічності АТ, від визначення за формою до визначення за суттю, та орієнтація на відкритість дадуть змогу українським компаніям залучати дешевий ресурс як акціонерний капітал.

За словами члена фінансового комітету Ради Павла Різаненка, чинна концепція розподілу АТ на публічні та приватні давно застаріла. «Тільки після того як, за результатами приватизації, відбулася консолідація пакетів акцій товариств, усі зрозуміли, що компанії стали публічними не тому, що прагнули відкрито залучати капітал через фондовий ринок, а зовсім випадково. Як наслідок, ми отримали тисячі відкритих акціонерних товариств (ВАТ), з яких одиниці були реальними публічними компаніями і які розглядали публічність як засіб залучення капіталу», – зазначив парламентар.

Одна з частин законопроекту – врегулювання цього питання. «Дехто скаже, що це – геноцид. Що такі компанії автоматично стануть приватними товариствами, а не публічними. Однак сконцентруємося на суті, а не формі. Можна що завгодно назвати ПАТ, та якщо мажоритарний акціонер або власник не бачить компанію публічною, не збирається піднімати капітал через публічні пропозиції своїх акцій, не хоче розкривати інформацію, то існування таких інструментів тільки створює ризики для необізнаних учасників ринку. Тому ідея в тому, щоб публічними компаніями залишилися тільки реальні публічні компанії», – підсумував він.

«З ухваленням закону критерієм поділу на публічні та приватні буде наявність або відсутність публічної пропозиції цінних паперів, тобто IPO. Під час доопрацювання документа до другого читання ми намагалися зняти всі питання щодо різних варіантів тлумачення цього поняття, і нам це вдалося», – заявив директор департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов.

За його словами, той факт, що донедавна акціонерні товариства ділили на публічні та приватні за кількістю акціонерів, – «абсолютна дурість». «Усі ми зіткнулися із ситуацією, коли було 99 акціонерів, один помирає, є спадкоємці, стає 101. У підсумку порушується законодавство, тому що в ньому понад сто акціонерів. Тому, з одного боку, ми намагаємося самим АТ обрати форму, з іншого – за допомогою критеріїв поділу закласти позицію про наявність або відсутність публічної пропозиції цінних паперів», – резюмував він.

За словами директора з управління Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), екс-члена НКЦПФР Оляни Гордієнко, документ багатьом видається як умова для перезапуску українського фондового ринку. «Законопроект чесно визнає проблему – існування в Україні великої кількості публічних компаній, які не є такими за своєю суттю. І їм пропонується вихід – шанс почати все з початку, проте вже за правилами, що діють на розвинених ринках», – зазначила вона.

Так, законопроект №5592-д передбачає автоматичний перехід усіх ПАТ, які не можуть або не зацікавлені виконувати високі вимоги до публічних компаній, на правовий режим існування приватних товариств без зміни типу товариства. Це приведе до зменшення адміністративного тиску на бізнес, який не зацікавлений у надмірній відкритості, проте змушений був виконувати всі вимоги до публічних компаній.

Так, з 1 січня 2018 р. будь-яке чинне на цю дату ПАТ, акції якого не включено до біржового реєстру і яке не зробило заявку про те, що воно здійснювало публічну пропозицію, автоматично переходить у правовий режим діяльності ПрАТ без потреби терміново скликати загальні збори акціонерів для ухвалення рішення про зміну типу товариства. Проте статут доведеться змінити після закінчення двох років з дня набрання чинності законом або раніше, якщо таке АТ ухвалить рішення про зміну розміру статутного капіталу, отримання нових ліцензій тощо.

«Україна має визначитися з новим правовим режимом публічних та приватних компаній. І це має відбутися не тільки на рівні новел у законодавстві. Дуже важливо, щоб було чітке та належне правозастосування нових норм, які введе законопроект. Учасники ринку мають бути впевнені, що всі грають за однаковими правилами гри», – зазначила старший юрист Проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Тетяна Грищенко.

За її словами, зміни архітектури ринку, що вводить законопроект №5592-д, позитивно оцінюють міжнародні експерти. «Законопроект допомагає Україні чітко визначитися з вимогами та стандартами, що мають застосовувати до публічних компаній. Таким компаніям має бути відкрито доступ до залучення акціонерного капіталу від некваліфікованих інвесторів, тобто «звичайних» фізичних та юридичних осіб. Приватним компаніям, які не матимуть бажання або змоги стати дійсно публічними, такий доступ буде обмежено», – додала вона.

Зі свого боку, корпоративний секретар MHP SE Анастасія Соботюк звернула увагу, що компанії, які виберуть собі шлях відкритості, через розміщення акцій серед широкого кола інвесторів, отримають необмежений доступ до дешевих фінансових ресурсів. «Що означає бути публічним? Це бути постійно відкритими перед тими, хто інвестує в компанію, в її акції або GDR. Чи приносить це певну вартість? Однозначно так. У вас з’являється доступ до великих грошей», – додала вона.

З перевагами публічності погоджується й колега з агрохолдингу «Астарта» Микола Ковальський. «Публічність має свою ціну, особливо якщо ми говоримо про правила ЄС. Однак воно того варте. Переваг від статусу публічності більше, ніж недоліків. Маючи налагоджені процеси збирання та підготовки інформації, абсолютно не складно розкривати інформацію чотири рази на рік замість одного. Чи дорого це? Для великих компаній – ні», – говорить він.

За словами Ковальського, закон має бути створений так, щоб іноземні інвестори хотіли вкладати гроші в розвиток. «Україна перебуває в такій ніші, куди капітал поки що не йде. Нам потрібно створити законодавчу базу, щоб сюди прийшли гроші, і тоді в країні речі змінюватимуться на краще», – підсумував він.

Для банків закладено високі вимоги до корпоративного управління, що залишаться й після їхнього переходу з ПАТ до ПрАТ. Зокрема, ідеться про обов’язок повного розкриття регулярної та особливої інформації, виплати дивідендів через депозитарну систему тощо. Водночас законопроект пропонує скасувати обмеження для банків існувати тільки у формі ПАТ, що, безумовно, полегшить життя багатьом банкам. Крім того, частина вимог до публічних компаній залишиться актуальною і для банків.

«Оскільки до банків є значний суспільний інтерес, стандарти розкриття інформації та корпоративного управління мають залишатися на тому самому рівні, що й для публічних компаній», – зазначив директор Департаменту ліцензування Національного банку Олександр Бевз. За його словами, «законопроект гармонізує банківське й акціонерне законодавство, усуваючи певні суперечності, а також є першим етапом істотного реформування регулювання корпоративного управління в банках».

«Завдяки наявним у тексті нормам щодо відкритості банків, ми дамо можливість відновити втрачену довіру до банків і до банківської системи загалом, яку протягом останніх років ми втратили. Механізми, закладені в законопроекті, дозволять це зробити, якщо банки ними скористаються», – додав перший заступник голови комітету Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко.

Експерти впевнені, що інтерес до залучення капіталу на внутрішньому ринку найближчим часом тільки зростатиме. «Компанії, які прагнуть уже сьогодні залучати дешеві фінансові ресурси, мають відповідати високим критеріям публічності – надійність і прозорість, дотримання найкращих практик та стандартів корпоративного управління тощо. Саме статус публічності товариства має стати еталоном його інвестиційної привабливості, насамперед для внутрішнього інвестора», – підсумував голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

В даний момент Ви читаєте матеріал "ПАТ чи ПрАТ?". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Читайте также

Рада "в ударі"

Рейтинг новостей

Мэр Доброполья сбежал в Россию (ВИДЕО) (3589)

В Одеській області група іноземців скоїла ритуальне вбивство (2777)

Либо человек понимает, в какую х...рню вляпались, введя уголовников и террористов в Украину. Либо не понимает, - Невзоров (2683)

Строптивый брат Путина, - Die Welt (2481)

Щур, який влаштував переполох в метро Нью-Йорка, підкорив Мережу (ВІДЕО) (2325)

У Росії погрожують школяреві, який у Німеччині розповів про Вермахт (2301)

Бомбануло: французский фрегат-невидимка взорвал росСМИ, - Злой одессит (2101)

В Киеве активисты разгромили «Спортлото» и «Лотомаркет» (ФОТО, ВИДЕО) (1936)

Решается судьба высшего руководства "ЛНР": старший брат прислал "Вагнер" (1928)

Центр Луганска захватили неизвестные (ВИДЕО) (1843)

Весьма ограниченный прогресс: В Reuters рассказали о провале важной программы Путина (1818)

Сейчас для Путина лучший момент, чтобы выйти из донбасской авантюры, - мнение (1754)

"Второго Путина быть не может": Россия рассматривает перспективы будущего без Владимира, источники говорят, что он подумывал об отставке, - ИноСМИ (1739)

Шокирующее заявление: шведские ученые рассказали, что на самом деле случилось на ЧАЭС (1685)

В Киеве открыли новый сквер (1575)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал