РусУкр

Метінвест переходить до оборони

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Через війну на Донбасі, а також несприятливу кон’юнктуру зовнішніх ринків запас міцності однієї з найбільш стійких гірничо-металургійних груп України – «Метінвест» – виявився вичерпаним. Останні півтора року вона скорочує обсяги виробництва, згортає інвестпрограми та реструктуризує борги.

Метінвест переходить до оборони

Наприкінці весни – на початку літа цього року материнська компанія Metinvest B.V. вітчизняної групи «Метінвест» Ріната Ахметова погодила з інвесторами та кредиторами основні умови реструктуризації своїх боргових зобов’язань за єврооблігаціями й кредитом передекспортного фінансування, а також домовилася з ними про введення мораторію на виплати за цими позиками до остаточного вирішення всіх формальних питань, інформують Економічні Відомості.

«По суті, компанія ще перебуває в стані технічного дефолту й залишатиметься в ньому доти, поки не буде підписана та не набере чинності угода про реструктуризацію цих боргів. Це може статися лише після того, як буде підготовлена вся необхідна документація, що буде зроблено приблизно до жовтня-грудня цього року», – уточнює генеральний директор ТОВ «Метінвест-холдинг» Юрій Риженков.

Ризики реструктуризації

Нагадаємо, до складу групи «Метінвест» входять ПАТ «Краснодонвугілля», частка якого в загальному обсязі видобутку коксівного вугілля в Україні становить 25%, та американська United Coal Company; найбільше в Європі ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ)», а також понад 50% статутного фонду ПАТ «Донецьккокс» і ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром» (ЄКХП); Північний, Інгулецький і Центральний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК), що виробляють понад 51% загального обсягу української залізорудної сировини (ЗРС); три з чотирьох найбільших у країні металургійних комбінатів – ПАТ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча» та ПАТ «Запоріжсталь», а також ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (ЄМЗ) і ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (ММЗ); і, нарешті, ВАТ «Харцизький трубний завод».

До початку війни та відокремлення частини Донбасу від України як «тимчасово не контрольованої території» (ТНКТ), або самопроголошених Донецької та Луганської Народних Республік (ДНР і ЛНР), саме наявність надмірної сировинної бази давала змогу «Метінвесту» не тільки щасливо переживати періоди несприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків сталі, а й купувати великі активи під час нинішньої глобальної кризи. Однак витрати, спричинені бойовими діями на південному сході країни, поряд із таким погіршенням ситуації на світовому ринку металопродукції, що спричинило й критичне падіння попиту на основні види металургійної сировини, призвели до того, що колишній запас міцності групи виявився вичерпаним.

Так, 8 квітня 2015 р., у своєму звіті про фінансові результати виробничої діяльності у 2014 р. «Метінвест» був змушений констатувати, що перебуває в стані дефолту з виплат «тіла» кредиту передекспортного фінансування за березень і квітень 2015 р. на загальну суму $113 млн. При цьому керівництво групи дало зрозуміти, що лише цими виплатами справа не вичерпується, і заявило про намір знайти комплексне рішення проблеми погашення власних боргових зобов’язань, тобто – реструктуризувати максимальний обсяг раніше взятих кредитів.

З цією метою «Метінвест» тоді ж, у квітні минулого року, ініціював внесення поправок в умови розміщення своїх єврооблігацій з термінами погашення у 2015, 2017 і 2018 роках, які припускали, зокрема, і вихід із стану дефолту щодо виплати тих самих $113 млн через її відстрочення до 31 січня 2016 р. Загалом ішлося про реструктуризацію боргових зобов’язань групи на загальну суму $1,153 млрд, що складала приблизно 30% всього обсягу її боргів.

У результаті 27 січня цього року координаційний комітет кредиторів за договорами щодо передекспортного фінансування та спеціальний комітет власників єврооблігацій “Метінвесту” погодилися на реструктуризацію його боргів у розмірі $1,125 млрд. Ця сума включала більшу частину того платежу, за яким група оголосила дефолт у квітні 2015 р. і який мала здійснити до кінця цього року, – $85,238 млн, а також платежі в розмірі $289,734 млн і $750 млн з термінами здійснення у 2017 та 2018 роках.

А вже 25 травня група погодила основні умови реструктуризації цих боргових зобов’язань. «Далеко не всі кредитори готові йти на поступки приватним компаніям через високі ризики інвестування в Україну, внаслідок яких обсяг страхових виплат досягає 45% від загальної суми наданих коштів. Тому також не всім компаніям-позичальникам вдається домогтися згоди кредиторів на реструктуризацію власних боргів. Якщо ж таких домовленостей і досягають, то на досить жорстких умовах», – пояснює виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Справді, з одного боку, основні умови реструктуризації боргових зобов’язань «Метінвесту» припускають відстрочення в їхньому погашенні на 2,5 року – до кінця 2018 р., а також продовження термінів їхнього погашення на 5,5 років – до кінця 2021 р. А з іншого – не тільки обмеження з виплати дивідендів та інших платежів акціонерам, посилення пакета ковенант і відмова від списання боргу, а й таке розширення пакета забезпечень на користь кредиторів, яке включає надання застави у вигляді пакетів акцій великих виробничих підприємств.

«Зараз становище групи таке, що без кредитних канікул вона обійтися не зможе, – наголошує Риженков. – Однак у разі поліпшення політичної ситуації в Україні та на світовому ринку металургійної сировини компанія, найімовірніше, почне виплачувати свої борги до встановлених термінів».

Як би там не було, цілком очевидно, що в справі погашення власних боргових зобов’язань «Метінвест» робить ставку саме на зникнення тих чинників, які зумовили їх появу. А отже, якщо ані ситуація в країні, ані кон’юнктура зовнішніх ринків не зміняться на краще або, навіть більше, хоча б одна з цих обставин посилиться, перед групою знову постане проблема дефолту, проте цього разу – набагато гостріше, і вирішити її без втрат їй навряд чи вдасться.

Згортання інвестдіяльності

По суті, переломним роком у розвитку групи став саме 2015-й. Якщо у 2013 р. вона отримала чистий прибуток у розмірі $392 млн, якщо навіть ще 2014 р. їй вдалося закінчити також із чистим прибутком, хоча майже в 2,5 раза меншого обсягу, – $159 млн, то якраз 2015 р. вона зазнала чистого збитку, що у 2,5 раза перевищує розмір прибутку 2013 р., – $1,003 млрд. Тому цілком природно, що, по-перше, «Метінвест» не зміг уникнути реструктуризації своїх боргів, а по-друге – істотного скорочення фінансування власних інвестпрограм. Так, у 2015 р. порівняно з 2014 р. обсяг капітальних інвестицій групи було урізано на 54% – до $285 млн.

«Загалом «Метінвест» продовжував реалізацію пакета інвестпроектів, передбаченого раніше прийнятою Технологічною стратегією. Утім, він був змушений радикально змінити пріоритети на користь т.зв. проектів підтримки, зберігши лише ті стратегічні проекти, які швидко окуповуються. Унаслідок чого здійснення деяких проектів було загальмовано, зупинено або заморожено», – уточнюють у прес-службі компанії.

Так, у вересні 2015 р. група завершила капітальний ремонт доменної печі (ДП) №4 на «Азовсталі». Заміну турбоповітродувки №3 на цьому ж меткомбінаті їй, через брак ліквідності в I кварталі 2015 р., вдалося здійснити лише через рік, у квітні 2016 р. І, нарешті, розпочате в серпні 2015 р. будівництво установки пиловугільного палива (ПВП) на ДП №4 їй, через обмеження у фінансуванні, довелося зупинити в IV кварталі 2015 р. та відновити лише в лютому цього року.

Поряд із цим у I кварталі 2015 р. «Метінвест» усе-таки, після зупинки у 2014 р., відновив будівництво комплексу із вдування ПВП на ДП №5 на ЄМЗ та завершив його в лютому цього року. Однак будівництво інфраструктури для нової повітророздільної установки (ПРУ) на тому ж заводі в серпні 2015 р. було заморожено. Крім того, група продовжила реконструкцію аглофабрики на ММК ім. Ілліча, замінивши фільтри на агломашинах №№1-3.

Також групі довелося через обмеження у фінансуванні в травні-червні 2015 р. перенести на цей рік запуск першої черги кар’єрної циклічно-потокової технології (ЦПТ) на Першотравневому кар’єрі Північного ГЗК. Водночас вона продовжила на цьому ж підприємстві реалізацію проекту із заміни газоочисток обпалювальної машини Lurgi 552-B, замінивши три з п’яти фільтрів, але модернізацію обпалювальної машини Lurgi 278-B з тієї ж причини було заморожено. Аналогічно в I кварталі 2015 р. група була змушена під час будівництва ЦПТ на ІнГЗК зупинити спорудження тракту «Західний», обмежившись лише роботами на тракті «Східний».

«Зараз для групи пріоритетом є партнерські проекти, які не потребують значних інвестицій. А загалом вона орієнтована на збільшення обсягів випуску найбільш маржинальної продукції, розширення асортименту та ринків збуту, що дало б змогу максимально збільшити розмір прибутку за мінімальних вкладень», – зазначає пан Риженков. Проте зараз уже цілком ясно, що час, який можна було використати для якісного зростання через модернізацію виробничих потужностей і освоєння випуску продукції з найбільш високою доданою вартістю, «Метінвест» згаяв. А тому 2015 року він уперше за всю історію свого існування опинився перед необхідністю перейти від стратегії неухильної та всебічної експансії до стратегії самозбереження.

Пожвавлення виробництва

Як би там не було, а в першому півріччі цього року загалом групі вдалося дещо збільшити обсяги виробництва й у сировинному, і в товарному сегменті, допустивши спад лише за окремими позиціями. Так, у цей період обсяг виробництва вугільного концентрату зменшився на 4%, до 1,58 млн т.

Зокрема, обсяг видобутку на шахтах холдингу «Краснодонвугілля» зріс на 202 тис. т завдяки вирішенню спричинених війною проблем з логістикою. Водночас обсяг видобутку на шахтах United Coal, навпаки, на 260 тис. т зменшився внаслідок скорочення внутрішнього споживання сировини та зростання обсягу видобутку на шахтах «Краснодонвугілля». Однак завдяки відновленню роботи АКХЗ обсяг виробництва коксу на 19%, або до 2,190 млн т, збільшився.

Поряд із цим загальний обсяг виробництва ЗРС залишився на рівні аналогічного періоду минулого року і склав 15,811 млн т. Водночас обсяг виробництва товарного концентрату збільшився на 3%, до 6,379 млн т, а обсяг виробництва товарних окатишів, навпаки, скоротився на 24%, до 3,060 млн т.

Водночас обсяг випуску чавуну зріс на 11%, до 4,28 млн т, що було зумовлено відновленням виробництва на деяких металургійних підприємствах групи після завершення активної фази бойових дій. Зокрема, виведено з простою ЄМЗ, а здійснюване з перебоями постачання сировини на «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча стабілізувалося. Відповідно, обсяг виробництва сталі на підприємствах групи збільшився на 8%, до 4,187 млн т.

Тим часом обсяг виробництва товарних напівфабрикатів скоротився на 8%, до 1,074 млн т, через зменшення обсягу виробництва квадратної заготовки на 169 тис. т унаслідок переорієнтації групи на випуск більш маржинальних видів готової продукції. А тому, також унаслідок деякого пожвавлення на зовнішніх ринках металопродукції та відновлення роботи ЄМЗ, обсяг виробництва готової продукції, навпаки, зріс на 13%, до 3,213 млн т.

Зокрема, обсяг виробництва плоского прокату зріс на 63 тис. т завдяки збільшенню обсягу виробництва листа на 253 тис. т на ММК ім. Ілліча, що компенсувало спад на 33 тис. т обсягу виробництва листа на «Азовсталі» та на 157 тис. т рулону на ММК ім. Ілліча. І, нарешті, обсяг виробництва довгого прокату зріс на 315 тис. т, знову-таки, унаслідок відновлення виробництва на ЄМЗ та його Макіївській філії, збільшення обсягів випуску на «Азовсталі» та Promet Steel.

Проте, з огляду на низьку базу порівняння, ці виробничі показники свідчать не так про зростання обсягів випуску продукції, як про початок подолання тенденції до їхнього скорочення. Зрозуміло, що в доступному для огляду майбутньому стелю цього зростання визначатиме те, наскільки несприятливою виявиться кон’юнктура зовнішніх ринків.

«Період пікових цін на сировину підійшов до кінця. І розраховувати на те, що найближчим часом ціни на ЗРС будуть досить високими, не доводиться. Наймовірніше, в наступні декілька років вони залишаться на тому самому рівні, що й зараз. А можливо, навіть опустяться ще нижче», – зазначає Юрій Риженков. І це означає, що протягом усього цього часу «Метінвест» буде позбавлений тепер уже не так свого головного козиря, як єдиної опори власного бізнесу.

«Поряд з цим на зовнішньому ринку металопродукції ситуацію як і раніше посилює експансія Китаю. Останнім часом його сталь з’являється навіть на тих ринках, на яких її раніше не було. Що, власне, і призвело до істотного зниження цін на неї наприкінці 2015 р.», – додає гендиректор «Метінвесту». І це означає, що й без того доволі неширокий діапазон конкурентних можливостей української металопродукції стане ще вужчим.

Усе це говорить про те, що минулого року розвиток групи «Метінвест» у межах тієї бізнес-стратегії, якої вона із самого початку дотримувалася, з її основною ставкою на розширення сировинної бази, підійшов до своєї межі, вийти за яку вона вже не встигне. Тож у доступному для огляду майбутньому оптимальним сценарієм для неї стане, щонайменше, збереження себе в тому форматі, у якому вона існувала досі, – без консервації або продажу профільних активів. У такому разі в неї залишиться шанс дочекатися сприятливіших часів і, зробивши ставку тепер уже на модернізацію виробничих потужностей, вийти на новий рівень.

Автор Олена Герасимова

В даний момент Ви читаєте матеріал "Метінвест переходить до оборони". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com


Аналітика




Рейтинг новостей

На черном рынке курс доллара пересек отметку в 28 грн (6470)

5 украинских песен, которые вдруг стали российскими (5199)

"Язык начал отниматься": постпред Украины при ООН рассказал о реакции России на выступление Климкина (3785)

"Мы начинаем то, что никогда не делали": "Укрзализныця" подготовила сюрприз для украинцев в 2018 году (2878)

Даже на том свете - за Путина: в Сети разгорается новый скандал (2845)

Синоптики предупреждают о сюрпризах погоды (2195)

Болельщики напали на Роналду после финала КЧМ (ВИДЕО) (2150)

Пхеньян не блефует, - лидер «друзей КНДР» в Госдуме (2006)

Голландец пытался дать взятку пограничникам в аэропорту "Борисполь" (1981)

"Похоронная ипотека": соцсети взорвались от очередной идеи Кремля (1931)

Запрещенная в Украине певица стала любимым рэпером Путина (1893)

Путин понял, что Донбасс не стоит потраченных усилий, - экс-посол США в Украине (1839)

Оккупанты выбрали название для Керченского моста (1728)

Новости Украины: в Киеве начался марш "За импичмент" (онлайн-трансляция) (1727)

Письмо Саакашвили президенту стало неожиданностью для его сторонников, - Гриценко (1596)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал