РусУкр
24.04.2018 г.
Итоги дня: Громкое решение ПАСЕ по Донбассу, катастрофа для России и шоу в лифте от Москаля
Будущие новшества Нацбанка по кассовому облуживанию: упрощение или усложнение?

23.04.2018 г.
Итоги дня: Очередная подножка от Венгрии, начало «холодной войны» и трещины Крымского моста
Европа и Азия познала вкус украинских яблок

20.04.2018 г.
Итоги дня: Серьезная претензия МВФ, магический твит Трампа и месть Кремля за санкции на Донбассе
Когда стоит ожидать хороших дорог

19.04.2018 г.
Итоги дня: Историческое решение Рады тень дефолта и шоппинг-моллы на вокзалах
Рост экономики на экспорте заробитчан?
Рада в шаге от обновления ЦИК

18.04.2018 г.
Итоги дня: Успехи украинской армии, жажда Донбасса и секретное письмо СБУ
Минюст зачищает рынок от «черных нотариусов»

17.04.2018 г.
Итоги дня: Революционное решение Порошенко, задняя Трампа и жуткое ДТП в Кривом роге
Всемирный банк: без реформ экономика не вырастет

16.04.2018 г.
Итоги дня: Своя атмосфера фейковых республик, тень новых санкций и летающая украинская гордость
Россия делает подножки Украине в деле экспорта зерна
Всі статті »
Чи забезпечить швидкісний інтернет швидкісне зростання економіки

Чи забезпечить швидкісний інтернет швидкісне зростання економіки

Економіка, 10.04.2018
 
Друк Відправити на пошту

 

 

Одним із першочергових завдань урядової Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр. є розвиток і забезпечення широкосмугового доступу до інтернету (ШСД) — побудова регіональної інтернет-мережі.

«Наша амбіція — за кілька років досягти понад 80% покриття ШСД на основі проектів державно-приватного партнерства», — зазначив на своїй сторінці у Facebook перший віце-прем’єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, інформують Економічні Відомості.

За його даними, зараз 33-35% сільського населення України взагалі не мають доступу до ШСД. Школи тільки на 47% підключені до ШСД, а медичні заклади — подекуди і на 1%.

Загалом же, у плані проникнення широкосмугового доступу до інтернету Україна суттєво відстає не тільки від країн Євросоюзу, де цифрові права громадян офіційно визнаються базовим правом кожного, а й від сусідніх Росії та Білорусі. Так, якщо єдиний показник проникнення ШСД в Україні, згідно з даними високопосадовців, — 12 абонентів на 100 осіб, то в Росії — це близько 19 абонентів, в Білорусі — 31.

Показники якості інтернет-з’єднання, якщо подивитися на дані ресурсу Speedtest.net, у порівнянні з іншими країнами, в України також не найкращі: 114-е місце за якістю мобільного інтернету та 45-е місце за якістю широкосмугового інтернету.

Тим часом, голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко прогнозує, що збільшення проникнення ШСД в Україні навіть на 10%, може додати 5% ВВП. Зазначимо, у розвинених країнах збільшення проникнення інтернету на 10% дає лишень більше 1% приросту ВВП.

У спільному дослідженні Міжнародного союзу електрозв’язку і Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова вказується також і на те, що подвоєння середньої швидкості ШСД в країні збільшує ВВП на 0,3%.

Але в будь-якому разі, будівництво високошвидкісних мереж ШСД безпосередньо впливає на розвиток національної економіки.

Про те, що реалізація національних програм зі скорочення цифрового розриву, є одним із найважливіших елементів, від якого залежить виконання планів соціально-економічного розвитку будь-якої держави з економікою, що розвивається, а найважливішим елементом таких програм є забезпечення населення можливістю ШСД до інтернету, також вказано у вищезазначеному дослідженні.

Тим часом, саму Концепцію розвитку цифрової економіки Степан Кубів визначає як фактично план швидкого, відносно дешевого та якісного досягнення ключових економічних цілей України. «Це перехід від сировинного типу економіки, яка споживає природні ресурси до високотехнологічних виробництв та ефективних процесів за допомогою ІТ-технологій», — зазначив він у соцмережі.

За словами урядовців, цифрова економіка, шлях до якої має прокласти прокладена мережа ШСД, передбачає максимальне застосування інноваційних технологій у всіх сферах життєдіяльності країни, починаючи з промисловості та фінансів і, закінчуючи освітою і медициною. Зокрема, йдеться про створення ринкових стимулів, мотивацій, попиту та формування потреб щодо використання цифрових технологій, продуктів та послуг з боку бізнесу та суспільства.

«Рухаючись у цьому напрямку, ми надаємо громадянам, бізнесу, промисловості та країні загалом нові можливості, щоб зростати швидше, дешевше, та з новою якістю — це головна мета розвитку цифрової економіки в Україні», — розказує прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

В свою чергу, Олександр Риженко вважає, що Україна зобов’язана розпочати масштабну цифровізацію всіх галузей економіки та базових сфер життєдіяльності, передусім освіти й медицини, максимально інвестуючи в розвиток цифрових інфраструктур, інновації та сучасні технології.

«Інакше ми ризикуємо відстати від провідних економік світу назавжди. Саме цифрова економіка є акселератором соціально-економічного життя суспільства у сучасному світі, саме вона здатна стрімко підвищити ВВП країни», — зазначив він у своєму блозі.

Голова Державного агентства з питань електронного урядування також вказує на успішний досвід Естонії, Ірландії, Швеції та Ізраїлю — тут, за його словами, безпосередній ефект від комплексного розвитку цифрової економіки становить 20% ВВП протягом п’яти років, а дохід від інвестиції (ROI) в цифрову трансформацію сягає 500%.

Найбільш яскравим прикладом того, як в Україні вже частково використовуються цифрові технології Олександр Риженко називає агропромислову сферу.

«Тут завдяки цифровим технологіям передові компанії збільшують свої ROI від 30% до 90%. Тому, лише уявіть, якого результату можна досягти, якщо забезпечити цифрову трансформацію всієї аграрної сфери. Те саме стосується гірничодобувної індустрії та машинобудування. Зробивши “цифровий стрибок”, Україна може стати місцем реалізації амбітних проектів цифрових трансформацій в інфраструктурі, індустріях, усіх сферах життя», — зазначає він.

Тим часом, на старті до такого «цифрового стрибка» Володимир Гройсман проявляє готовність навіть розглянути питання компенсації операторам і провайдерам за розвиток широкосмугового доступу до інтернету у регіонах.

«Вважаю, тут потрібно працювати спільно з бізнесом. У нас є країна з різним ступенем доступності або відсутності інфраструктури. Ми залучаємо всіх гравців на цьому ринку, визначаємо єдині критерії, і можемо сказати, що ми можемо створити фонд, який можемо наповнити грошима для компенсації частини вартості капітальних витрат на розвиток мережі. Держава може взяти на себе частину витрат на ці рішення», — заявив він.

У цьому питанні партнерами прем’єр-міністр бачить також і місцеві влади, які отримали додаткові кошти за рахунок децентралізації.

Попри це, із побудовою регіональної інтернет-мережі не все так просто. На заваді — дуже сильно зарегульоване, за визначенням навіть самого Володимира Гройсмана, українське законодавство про доступ до інфраструктури. «Наприклад, ті питання, які можна було б вирішити на урядовому рівні, законодавчо зарегульовані так, що на кожен чих потрібно приймати зміни в закон. Але цю ситуацію потрібно змінити, і ми зараз над цим працюємо», — зазначає очільник уряду. Він також наголошує і на проблемі доступу до об’єктів енергетичних компаній. Ця проблема, за його словами, також повинна бути вирішена в якомога більш стислі терміни.

Зазначимо, Закон України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» вступив в силу ще 4 червня минулого року, однак, 10 підзаконних актів, які мали були прийняті до цього моменту, іще й досі перекладаються у «довгий ящик».

Разом з тим, у асоціації «Телекомунікаційна палата України» заявляють про непоодинокі факти неправомірного стягнення плати за доступ до житлових будинків та їх приміщень допоміжного характеру з операторів та провайдерів телекомунікацій.

«Їм пропонують укладати договори, що суперечать вимогам законів «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», — кажуть тут.

Як приклад наводять Запоріжжя, де деякі компанії-управителі багатоквартирних будинків розіслали проекти договорів, в яких передбачається закріплення плати за доступ у 6 разів більше (понад 80 грн за одну точку підключеного обладнання), ніж це передбачено ст. 17 Закону про доступ, а також запроваджується новий додатковий вид плати за доступ всупереч ч.1-3, 9 ст.17 Закону про доступ, встановлюють кількісні обмеження у доступі до допоміжних приміщень, а якщо необхідність виникає понад встановлений ліміт, то ця послуга повинна бути оплачена провайдерами, операторами телекомунікацій, що суперечить ч.9 ст. 17 Закону про доступ.

Тим часом, Офіс ефективного регулювання (BRDO) у своєму дослідженні «Регулювання ринку фіксованого ШСД до мережі інтернет» звертає увагу іще і на те, що українське законодавство не містить визначення ШСД, а, отже, не визначені вимоги до мінімальної швидкості для широкосмугового доступу.

«В усьому світі є визначення широкосмугового інтернету за швидкістю: це постійна можливість підключення до інтернету зі швидкістю не менше, ніж —  кожна країна визначає нижню планку — в США – це 25 Мбіт/с, в Європі – 30 Мбіт/с, в Україні… зазначено лише в документі Національної комісії з питань зв’язку та інформації, що широкосмуговий доступ — це швидкий доступ, але наскільки — ніхто не знає», — говорить експерт BRDO Олександр Шелест.

Зазначимо, із 10 найбільших операторів ШСД в Україні мінімальну швидкість на рівні 10 Мбіт/с гарантують тільки двоє. Чотири оператори вказують у договорах з користувачами мінімальну швидкість доступу у номінальні 64 кбіт/с, ще чотири — не вказують її взагалі.

Трохи краще справи в мобільного зв’язку. В кінці січня відбувся конкурс на ліцензії зв’язку четвертого покоління (4G) в діапазоні 2600 МГц, що дозволяє передачу даних зі швидкістю 100 Мбіт/с. Три оператори загалом заплатили майже 2,5 млрд грн за відповідні частоти. Нещодавно вони вже почали тестову експлуатацію. Тобто, запуск відбувся значно раніше, ніж свого часу запуск 3G. Це пов’язано з тим, що тоді оператори одразу придбали обладнання, яке підтримує і 4G.

У той же час, паралельно до планів українських урядовців щодо ШСД, Євросоюз має свої плани — тут до 2020 року ставлять за мету забезпечити 100% населення можливістю під’єднання на швидкості не менше 30 Мбіт/с і 50% населення — на швидкості 100 Мбіт/с. Таким чином, у своїх планах Україна знову може опинитися на економічних задвірках і так і не дострибнути до розвинених країн у своєму «цифровому стрибку».


В даний момент Ви читаєте новину "Чи забезпечить швидкісний інтернет швидкісне зростання економіки". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Новини

Відео зльоту нового українського літака стало хітом (ВІДЕО) (1699)

Вказали на небезпечні моменти в майбутніх правилах прописки (1390)

"Унікальна розробка": Порошенко про успішні випробування нового ПТРК (ФОТО) (898)

В Україні стався масштабний збій з мобільним інтернетом Lifecell (724)

У Мінекономіки запропонували скасувати прописку в паспорті та розповіли, чим її замінити (577)

У Путіна звинуватили Україну в геноциді (491)

Цього літа в Києві з'явиться система велопрокату (321)

"Україна ніколи не поверне Крим": експерт назвав причину (265)

Ректора Одеського медуніверситету відсторонили через справу про корупцію (169)

Вчені знайшли позаземні чорні саркофаги у Єгипті (ВІДЕО) (146)

Атака на Україну - це атака на вільний, демократичний світ, - Клімкін про зустріч G7 у Торонто (96)

Київ знову залишаться без води: коли і на скільки (89)

Який сік позитивно впливає на чоловічу потенцію (75)

Новини сьогодні: Скільки років потрібно, щоб покрити Україну мережею автобанів за гроші від акцизу на паливо, - думка (57)

Новий LEXUS LS: досвід поколінь (53)



Хедж-фонды США бросают российский рубль на произвол судьбы, - Злой одессит (5937)

Стало известно об инциденте с солистом "Время и Стекло" (5435)

Дело труба: Московия переходит на бесплатный расходный материал, - Аnti-colorados (4377)

Крымский мост: все трещит по плану, - Злой одессит (3835)

Полторак прокомментировал необходимость новой волны мобилизации (2184)

Ученые рассказали, как омолодить сердце и сосуды на 20 лет (2149)

Кусок металла влетел в пенсионерку: в Киеве в трамвае произошло жуткое ЧП (ФОТО) (2086)

Армяне нанесли удар по политической модели Путина, - СМИ (1797)

Крымский мост не сдадут в срок. Российский журналист рассказал о его будущей судьбе (1766)

Відео зльоту нового українського літака стало хітом (ВІДЕО) (1704)

"Герой Моторола" и "бандеровцы": Эксперт указал на большую проблему с жителями оккупированного Донбасса (1655)

В Киеве появится гигантский памятник Илье Муромцу (ВИДЕО) (1650)

СБУ: Стратегический завод "Мотор Сич" хотели разрушить с помощью иностранцев (1630)

Лондон передал Москве ответы по "делу Скрипалей" (1539)

Что сейчас оккупанты делают с "Крымским мостом" (ФОТО, ВИДЕО) (1517)


Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал