РусУкр
22.11.2017 г.
Лукашенко выбирает Россию

21.11.2017 г.
Итоги дня: Путч в «ЛНР», эффектное наказание РФ от британцев и годовщина Революции достоинства
ТАСКОМБАНК для микробизнеса: просто, удобно, дистанционно
Интернет-магазины: дешевая альтернатива или злостные нарушители?

20.11.2017 г.
Итоги дня: «Терки» с Беларусью, ноты протестов и «невидимка» в Черном море
В предчувствии дефолта

17.11.2017 г.
Итоги дня: Хук от Норвегии для России и новая граница между Украиной и РФ
Рада в ударе

16.11.2017 г.
Итоги дня: «Перемоги» в Раде, масштабная спецоперация с бронетехникой и авиацией и «мелочные» перемены в Украине
Реинтеграция Донбасса переносится

15.11.2017 г.
Итоги дня: Усиление давления на РФ, вознаграждение для Украины и беларусские миротворцы на Донбассе
Запоздалый ответ на растущую инфляцию

14.11.2017 г.
Итоги дня: «Железная леди» против Путина, колоссальные запасы газа в Украине и «сюрприз» в оплате коммуналки
Госбюджет-2018: торги начались

13.11.2017 г.
Итоги дня: Очередной «выпад» Польши, «ручные губернаторы» и новые «безвизы» для украинцев
Всі статті »
Уляна Супрун: «Половина українців не лікується через брак коштів»

Уляна Супрун: «Половина українців не лікується через брак коштів»

Суспільство, 21.08.2017
 
Друк Відправити на пошту

 

 

В другій частині інтерв’ю в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла «і», чому українці зловживають самолікуванням та як це можна змінити.

Першу частину інтерв’ю читайте тут.

Рівень самолікування в Україні зашкалює. На Вашу думку: це свідоцтво недовіри до системи чи економії, традицій? Чи потрібно з цим боротися? Як?

За результатами дослідження «(Без) коштовна медицина» від «Пацієнтів України», майже 70% опитаних вдаються до самолікування, не звертаючись за допомогою до лікарів. Серед причин — високі ціни на медпослуги, недовіра до лікарів та низька культура лікування самих українців. Половина всіх українців вживали ліки за порадами знайомих чи рекомендаціями в інтернеті. 52% не лікується через брак коштів. І це, звісно, має наслідки.

Під час однієї з поїздок регіонами я відвідала опікове відділення лікарні. Лікарі нарікали, що самолікування опіків призводить до ускладнень та інфекцій. У відділені саме була жінка, яка звернулася по допомогу рівно через місяць після отримання опіку. Як результат, лікування ускладнилося та стало значно дорожчим. Я з нею поспілкувалася; причин запізнілого звернення було декілька. Це і страх перед великими витратами, і намагання вилікуватися самотужки, дослухаючись порад знайомих. Зараз пацієнт, коли потрапляє в лікарню, буквально не знає, на що йому розраховувати. І це має змінитись.

Що Ви пропонуєте?

У законопроекті №6327 ми заклали механізми, які мають захистити пацієнта. Важливим інструментом були співоплати, які мали забезпечити більший доступ до здоров’я, але, на жаль, їх вилучили з законопроекту. Проте, опитування свідчать, що 71% готові доплатити за послуги, за умов, якщо держава покриє 70% послуги, а їм доведеться доплатити 20-30%. Якщо пацієнти будуть доплачувати медичні послуги, то зможуть і вимагати якість. Та розумітимуть, що це їхній особистий вклад як громадянина, щоб система працювала.

Тому важливо повернути співоплати на етапі змін спеціалізованого лікування в 2019 р. Мають бути чіткі тарифи та прозорі механізми, щоб людина, переступаючи поріг лікарні, чітко знала, які медичні послуги для неї покриває держава і де не потрібно щось доплачувати, а які медичні послуги пацієнт покриває у співоплаті.

З 1 січня 2018 р. стартують зміни до первинної ланки. Пацієнти будуть укладати декларації з сімейними лікарями, яких самі оберуть. Тому лікарі будуть вмотивовані дбати про своїх пацієнтів. Поступово це сприятиме поверненню довіри між пацієнтом та лікарем, і ми сподіваємося на зниження практики самолікування.

Щось подібне до співоплати було запроваджено щодо ліків…

Так, в квітні поточного року стартувала урядова програма «Доступні ліки». Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом другого типу можуть отримати ліки в аптеках безкоштовно або з невеликою доплатою, якщо спершу підуть до лікаря та отримують рецепт. Це є правильний маршрут за ліками. Ця програми також сприяє зменшення практики самолікування.

Які цілі наразі стоять перед Міністерством охорони здоров’я України: зменшення захворюваності, смертності тощо? На скільки?

Глобальна мета змін в сфері охорони здоров’я — вийти в плюс. Вийти в плюс за рівнем народжуваності, якості та тривалості життя. Зараз українці в середньому живуть на 7-11 років менше за жителів ЄС. І це неприпустимо. Найвища смертність в Україні через серцево-судинні захворювання — 65%. Дуже багато пацієнтів в Україні відмовляють собі у лікуванні через нестачу коштів, не купують необхідні ліки, які виписують лікарі. Це все призводить до тяжких наслідків.

Коли ми працювали над програмою «Доступні ліки», то розраховували, що значно збільшиться попит на ліки, які держава забезпечуватиме безкоштовно або з невеликою доплатою. Метою програми було забезпечення життєво необхідними ліками українців, які не можуть собі дозволити лікування.

Чи є якісь попередні результати роботи цієї програми?

За кілька місяців за 3,6 млн. рецептів українці отримали ліки безкоштовно або з незначною доплатою.

Також уряд виділив 150 млн. грн. на розвиток мережі надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом. У співфінансуванні уряду й місцевої влади вже цього року закуплять ангіографічне обладнання. Окрім цього, в тринадцяти містах України будуть відкриті нові реперфузійні центри, де пацієнти, зможуть отримати вчасну ургентну (екстрену) допомогу безкоштовно. За протоколами, в разі гострого інфаркту міокарда, пацієнт має отримати допомогу в перші дві години. Вперше цього року МОЗ принципово по-новому розподіляє стенти — їх отримуватимуть заклади, які проводять екстрені процедури стентування для пацієнтів з гострим інфарктом. А вчасно надавши екстрену допомогу, можливо врятувати багато життів.

Однією з проблем у плануванні зменшення захворюваності є те, що у нас немає достовірної статистики про кількість пацієнтів та захворювання. Ми сподіваємося вирішити цю проблему, коли стартують зміни на первинній ланці. Супроводжувати реєстрацію та підписання декларацій на первинці буде eHealth. Завдяки eHealth, вперше за багато років ми плануємо отримати інформацію про кількість пацієнтів та лікарів в режимі реального часу. Аналіз інформації про пацієнтів, лікарів та медичні заклади допоможе оцінити ефективність витрат на охорону здоров’я, можливості покращення якості медичних послуг та планування.

Зараз головні лікарі де-факто розпоряджаються фінансовими ресурсами, що виділяються з державного бюджету. А як буде у випадку проведення медичної реформи?

Це дійсно так. При цьому ми спостерігаємо великий дисонанс між їхніми офіційними зарплатами та задекларованими статками. Якщо восени Парламент проголосує за законопроект № 6327, то на законодавчому рівні буде закріплено обов’язковий прозорий конкурсний відбір головного лікаря за участі громадськості. Першим вдалим прикладом став конкурс на нового головного лікаря дитячої лікарні «Охматдит», якою стала Ірина Садов’як.

Інша справа, що зараз незалежно від якості надання медичних послуг та кількості пацієнтів, в медичні заклади йде фінансування. Зі стартом медичної реформи будуть інші механізми.

Про що саме йдеться?

Визначати, в яку лікарню підуть гроші буде не чиновник чи головний лікар, а пацієнт. Чим краща лікарня, чим якісніші медичні послуги та професійніший персонал, тим більше пацієнтів, а отже і більше фінансування з державного бюджету. Більше не буде такого, що стоять лікарні, де немає пацієнтів. І просто розпорошуються бюджетні кошти: на опалення порожніх приміщень, на виплату зарплат, утримання лікарняних ліжок.

В усьому цивілізованому світі системи охорони здоров’я працюють за іншими принципами. Лікарням оплачується результат — медичні послуги, надані конкретним пацієнтам. Зокрема, до медичної послуги входять усі видатки, які супроводжують її надання: це і робота лікарів, медичних сестер та іншого персоналу, і комунальні видатки, і витратні матеріали та ліки, амортизація обладнання, адміністративні видатки тощо.

Але пацієнт, якому потрібна допомога, не має про це турбуватися. Він має прийти до лікаря та отримати комплексну медичну послугу. І це має бути відповідальність лікарень – вирішувати та забезпечувати із зароблених коштів зарплати, комуналку, матеріали. У разі, якщо головний лікар не зможе побудувати ефективну систему і буде використовувати гроші не за призначенням — лікарня буде в поганому стані, без ремонту і обладнання, В результаті, з такої лікарні звільнятимуться фахівці, туди не підуть пацієнти і цей заклад не буде отримувати фінансування.


В даний момент Ви читаєте новину "Уляна Супрун: «Половина українців не лікується через брак коштів»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Новини


Рейтинг новостей

"Донецк пустой! ВСУ, освобождайте нас, все уехали": Сеть бурно отреагировала на видео зашедшей в Луганск колонны (8322)

Европейцы хотят открывать супермаркеты по образцу украинских (3370)

Начало конца путинской "вертикали" власти, - Платон (3193)

Пономарь о ситуации в "ЛНР": Сурков набивает ситуацию перед встречей с Волкером (3030)

Гігантський павук взяв дівчину "в заручники" в її машині (ВІДЕО) (2952)

"Теперь за хохлов": Поэт Орлуша рассказал о показательном разговоре с крымским таксистом (2880)

Российский военный обозреватель назвал "цель номер один для Кремля" (2866)

"Буквально разделит участь Усамы бен Ладена": Ликвидация этого мясника уже не за горами, - российский политик (2653)

Бомбануло: французский фрегат-невидимка взорвал росСМИ, - Злой одессит (2647)

Решается судьба высшего руководства "ЛНР": старший брат прислал "Вагнер" (2425)

"Молодая луганская республика сдалась без боя донецкому агрессору", - Казанский (2282)

Сейчас для Путина лучший момент, чтобы выйти из донбасской авантюры, - мнение (2226)

Россия испытывает электромагнитное оружие в Сирии (2154)

Последние новости: Путин и Трамп провели важный разговор по Украине (2129)

Главарь "ЛНР" Плотницкий сделал официальное заявление (2103)


Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал