РусУкр

Юха Віртанен: «Ми втратили велике місто, частину деревообробки та нікелеву шахту»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Посол Фінляндії в Україні Юха Віртанен розповів «і», як його країна пережила перманентну втрату частини території на користь Радянського Союзу, а згодом домоглась економічних успіхів і не захотіла вступати до НАТО.

Юха Віртанен: «Ми втратили велике місто, частину деревообробки та нікелеву шахту»

До 1917 р. Фінляндія входила до складу Російської імперії, потім двічі воювала з СРСР за незалежність. Завдяки чому вдалося вибудувати нормальні добросусідські відносини спочатку з СРСР, а потім з РФ?, інформують Економічні Відомості.

Фінляндія поступово вибудовувала свою незалежність. Усе відбувалося через діалог, і не тільки з СРСР або РФ, а й з іншими сусідніми країнами. Хоча спочатку діалогу не було – з огляду на певні політичні настрої в обох державах.

Між Першою і Другою світовими війнами Фінляндія та СРСР не мали тісних відносин. Після Другої світової війни, 10 лютого 1947 р. було підписано мирний договір між нашими державами. За його умовами Фінляндія втрачала північну та південно-східну частини своїх територій. Також договір передбачав обмеження чисельності та складу збройних сил Фінляндії, заборону мати ядерну зброю, підводні човни, літаки-бомбардувальники та деякі інші види озброєнь. Окрім цього, ми зобов’язувалися виплачувати СРСР репатріації в сумі $300 млн (виплачувалися у формі постачання різних товарів протягом восьми років) і провести демілітаризацію Аландських островів. Зі свого боку, СРСР відмовлявся від своїх прав на оренду півострова Ханко в південно-західній частині Фінляндії.

Також у 1947 р. укладено пакт про співробітництво та взаємодопомогу, що діяв аж до розпаду СРСР у грудні 1991 р. Це було політичним рішенням, що ґрунтувалося на загальному розумінні ситуації, але ініціатива виходила саме від СРСР. Унаслідок підписання цього пакту невдовзі стала налагоджуватися наша співпраця в бартерній торгівлі, технічній, науковій та культурній сферах.

Як втрату територій сприймали прості фіни та країна загалом?

Це було важким тягарем для нашого населення. Адже з огляду на ситуацію, що склалася, 400 тис. фінських громадян, які вимушено залишили південно-східні та північні регіони, потрібно було розселити в країні. Нам це вдалося зробити за 10 років. Переселенцям надавали в користування землю (у міській та сільській місцевості) розміром 8 га. Вони будували на ній нове житло та переважно ставали фермерами.

Землі для переселенців з південно-східних і північних районів країни виділяла держава?

Так, а ще й фермери надавали земельні ділянки або перераховували до спеціального фонду певну суму грошей.

Юха Віртанен: «Ми втратили велике місто, частину деревообробки та нікелеву шахту»Нам ці проблеми зрозумілі, бо Україна зараз зіткнулася з такою ж проблемою розселення частини громадян, які залишили східні області країни та Крим…

Я б не став порівнювати ці ситуації, тому що Фінляндія зовсім втратила свої території. А в Україні землі Донбасу та Криму поки що є тимчасово окупованими.

А як в економічному аспекті на Фінляндії відбилася втрата територій?

Не назву точних цифр, однак наведу за приклад Виборг, що був другим великим містом Фінляндії (74 тис. населення). Його втрата стала для фінської економіки країни нищівним ударом. Ми зазнали значних втрат у лісопромисловій галузі, адже в районі Виборга були розташовані потужні деревообробні підприємства. Там була й прибуткова нікелева шахта, яку також узяв під свій протекторат СРСР. І це тільки мала дещиця великих економічних втрат нашої держави.

Попри все, що відбулося, сьогодні ваша країна має цілком цивілізовані відносини з РФ. Але чи відчуває себе Фінляндія в безпеці? Якщо так, то завдяки чому?

Загальна ситуація у світі з погляду безпеки зараз украй нестабільна. Тому ми маємо бути готові до всього. З огляду на той факт, що Фінляндія не належить до жодного з військових альянсів, наша країна сподівається тільки на свої сили. Тому має сильну й обороноздатну армію. Проте нині ми дуже стурбовані так званою «гібридною війною». У Фінляндії сьогодні йде робота над створенням найближчим часом Центру протидії гібридній війні.

Ви зазначили, що Фінляндія має потужну армію. Скільки щороку держава виділяє коштів із бюджету на військові потреби?

На армію у нас виділяють близько 1,3% ВВП. Також у Фінляндії кожен громадянин є військовозобов’язаним (жінки – за бажанням). Термін служби в армії – 6-11 місяців. Але після його закінчення можливі виклики на спеціальні військові тренінги або навчання. Крім цього, у фінів є таке поняття, як «національна згуртованість», що не вимірюється кількістю грошей.

Ви акцентували, що Фінляндія не входить до жодних військово-політичних блоків. І все-таки періодично у вашій країні порушується питання про вступ до лав НАТО. Нещодавно український парламент проголосував за включення цього вектора до зовнішньополітичного порядку денного. Чи розглядається такий крок зараз у вас? Адже відомо, що РФ вельми агресивно висловлюється щодо цього та загрожує жорсткими діями…

Уже декілька років у Фінляндії є можливість подати заявку на членство до НАТО, і в нас є готовність для цього. Однак коли ухвалить таке рішення фінський уряд і парламент, поки що невідомо. Усе залежить від розвитку загальної картини безпеки в Європі та світі. Якщо виникне така потреба, то в нашій країні може відбутися навіть всенародний референдум з питання вступу до НАТО.

Щодо пресингу на Фінляндію інших країн, то ми ухвалюємо рішення тільки самостійно, у межах наших національних інтересів та безпеки.

А які зараз настрої серед звичайних фінів у питанні вступу країни до Північноатлантичного Альянсу?

Згідно із соціальним опитуванням, більшість населення проти членства Фінляндії в НАТО.

З 1995 р. Фінляндія приєдналася до ЄС. Однак останнім часом стабільність Євросоюзу дедалі сильніше підривають внутрішні євроскептичні настрої. Чи немає у вашій країні такої риторики, на тлі тих-таки несподіваних результатів англійського Brexit?

У кожній із країн ЄС, так чи інакше, зараз є антиєвропейські віяння. Особливо на тлі виходу Великобританії зі складу ЄС. Дуже шкода, що англійці зробили саме такий вибір…

У Фінляндії теж є деякі політики та парламентарі, висловлювання яких мають відверто євроскептичний характер і містять пряму антиєвропейську риторику. Проте в нас немає «фінської Марін Ле Пен» і немає жодної партії, яка була б радикально налаштованою щодо ЄС. У нашому політикумі більше схильні до продовження європейського способу життя, адже свого часу ЄС допоміг нашій державі підняти економіку на гідний рівень.

Юха Віртанен: «Ми втратили велике місто, частину деревообробки та нікелеву шахту»

Справді, за економічним рівнем ваша країна сьогодні є однією з розвинених держав Європи та світу. Однак після II світової війни Фінляндію складно було назвати багатою державою. Як фінам вдалося вибудувати потужну економіку та досягти такого високого рівня життя?

Так, після Другої світової війни ми були бідною сільськогосподарською державою. Трохи пзгодом країна стала розвиватися як індустріальна. Почасти завдяки репатріаціям, які виплачували СРСР. Таким чином ми активізували зростання промисловості на нашій території (особливо машинобудування та суднобудування). У 1960-х рр. у Фінляндії активно йшов процес урбанізації – багато людей переїжджали жити із сільської місцевості до міст. Усе це відбувалося на тлі посилення політики в освітній сфері.

Після індустріально-промислової фази Фінляндія перейшла на IT-комунікації, перетворившись на державу з цифровою економікою. А сьогодні ми вже підходимо до етапу переходу нашої країни до біоекономіки.

Європейський союз зараз охопила міграційна криза. Чи вплинула ця криза на Фінляндію? Ваша країна приймає біженців?

Фінляндія також бере участь у програмі з розселення біженців, згідно з домовленостями з ЄС. У 2015 р. ми прийняли 30 тис. біженців, а торік – уже менше 6 тис. Раніше до нас приїжджали переважно із Сомалі та Косово, зараз – з Афганістану та Іраку. В усій Фінляндії є спеціальні центри приймання біженців, де вони живуть за кошти держави.

За бажання всі ці люди навіть можуть працювати, в очікуванні рішення Державної міграційної служби. Статистика свідчить, що 50% біженців отримують відмову на запити про постійне місце проживання в нашій країні. Фінляндія – країна маленька і не може прийняти всіх охочих та нужденних. До того ж не всі переселенці прибувають з регіонів, охоплених війною. Є й мирні райони, звідки також до нас у країну приїжджають охочі, просто змінити місце проживання.

Ми розуміємо, що ЄС відповідає за проблему біженців. Тож завдання ЄС – проаналізувати, чому так багато людей залишають ці країни, і вести діалог з керівництвом цих країн.

Є якісь програми адаптації біженців у Фінляндії, які вже отримали дозвіл на проживання?

Звичайно, вони можуть безкоштовно вивчати фінську або шведську мови. Якщо біженці не мають родичів у Фінляндії, їм дозволено селитися в невеликих населених пунктах в усій країні. Їхнє утримання фінансується з державного бюджету. Найчастіше біженців розселяють у порожніх будівлях шкіл або лікарень. Також влада може оголошувати тендери на зведення спеціального житла для біженців, будівництво якого забезпечує приватний інвестор.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Юха Віртанен: «Ми втратили велике місто, частину деревообробки та нікелеву шахту»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Ударили по самому больному: в Газпроме запаниковали (6774)

Хватит даже суток: Аналитик озвучил два сценария возвращения Донбасса (3746)

Страха больше нет! Российский журналист раскрыл причину резкого обвала рейтинга Путина (3163)

Последние новости: Трамп удивил мир очередным жестким решением (2953)

Чего хотят американцы: О чем договорились Порошенко и Трамп, - Тарас Березовец (2765)

Нашим военным помогает "третья сила": Видео уничтожения опорника боевиков (18+) (2742)

Космос: ученые рассказали на сколько далеко Луна от Земли (2673)

Карфаген должен быть разрушен. Неужели вы думаете, что после всего этого не произойдет демонтажа РФ? (2345)

Важный "подарок" Трампа для Порошенко стал причиной нового дипломатического скандала (2328)

Как уличные протесты чуть не стоили Путину жизни, - аналитик (2326)

Новый удар Трампа в спину Путина (2189)

В украинских офисах и квартирах массово проводят обыски. Как себя защитить (2070)

Как c Донбассом: Радзиховский рассказал, как Путин еще раз потерял лицо (1927)

В РФ рассказали о большой проблеме пропагандистов Путина (1838)

Занялся делом основательно: Макрон рассказал о планах по урегулировании ситуации на Донбассе (1782)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал