РусУкр

Річниця Майдану: спосіб випустити пару чи щось більше?

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Відзначення третьої річниці Революції гідності знову закінчилося сутичками між мітингувальниками та правоохоронцями. Цього разу під роздачу потрапили офіс Віктора Медведчука та філія Ощадбанку Росії. Експерти вважають, що такі речі керівництво країни дозволяє недарма.

Річниця Майдану: спосіб випустити пару чи щось більше?

Цього понеділка в Україні відзначали відразу дві річниці – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 р., які збіглися в часі, діставши згодом загальну назву – День гідності та свободи. Через дев’ять років після Помаранчевої революції, у ніч з 21 на 22 листопада 2013 р., декілька сотень студентів й активістів знову вийшли на головну площу країни, протестуючи проти рішення тодішнього керівництва відкласти підписання угоди про Асоціацію з ЄС, інформують Економічні Відомості.

Однак зміна політичної еліти в країні не виправдала сподівань багатьох українських громадян на краще майбутнє. Святкування пам’ятних заходів збіглося з хвилею протестів у столиці, спричинених підвищенням комунальних тарифів, а також з пікетами ошуканих вкладників банків. Багато хто навіть не виключав можливості початку «третього Майдану».

Почали на здоров’я…

Ранок понеділка почався досить спокійно. Кілька десятків людей поклали квіти до пам’ятника Небесній Сотні, а на головній площі столиці відбулися поодинокі пікети з вимогами розслідувати «справу Майдану». Однак ближче до вечора ситуація змінилася на погроми з палаючими шинами та зіткненнями з поліцією, укотре порадувавши кремлівські медіа, які дістали бажану картинку про українські реалії для подальшого перетворення та її викладу російському споживачеві, а також нашим західним партнерам.

Попри те, що близько 6 тис. правоохоронців було задіяно для забезпечення порядку в центрі столиці, уникнути заворушень не вдалося. Цього разу вилити накопичене невдоволення натовп демонстрантів з прапорами «Правого сектора», «Азова», Організації українських націоналістів (ОУН), «Автомайдану» вирішив на офіс громадського руху «Український вибір», лідером якого є екс-голова адміністрації президента України Леоніда Кучми Віктор Медведчук. Активісти розбили в порожній будівлі вікна та проломили вхідні двері, використали вибухові пакети, палили фаєри та димові шашки. Один із фаєрів полетів у вікно салону краси Sun Light, що міститься в цій будівлі.

Та на цьому мітингувальники не зупинилися та перемістилися до розташованої поруч будівлі Ощадбанку Росії. З криками «Слава Україні! Героям слава!» проломили й там вхідні двері, однак невдовзі їх витіснили правоохоронці. Як повідомили в Нацполіціі, під час масових сутичок у центрі столиці постраждали три людини. За словами медиків, за медичною допомогою звернулося близько 10 протестувальників, серед травм – удари рук та отруєння димом. Крім того, під час протестних акцій одна дівчина впала з парапету заввишки 4-5 метрів обличчям на сходинки підземного переходу. Їй надали першу допомогу та госпіталізували.

Медведчук – агент Кремля?

В «Українському виборі» вважають, що такими діями активісти продемонстрували всьому світу «справжнє обличчя «демократичної», «правової»України». «Їх не зупиняв ані той факт, що лідер руху Віктор Медведчук – як спецпредставник з питань гуманітарного характеру в межах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях – займається звільненням полонених і вже організував звільнення 404 українців, ані той факт, що його роль у миротворчому процесі сьогодні визнають у всьому світі», – зазначили у виконкомі.

Тут також нагадали, що тільки останніми тижнями Віктор Медведчук провів декілька зустрічей з послами європейських держав: послом Великобританії Джудіт Гоф, послом Угорщини Ерно Кешкенем, послом Словаччини Юраєм Сівачеком. «Сьогодні керівники дипвідомств можуть на власні очі оцінити радикальне «торжество демократії та європейських цінностей» по-українськи. Молодики, намагаючись підпалити офіс руху, погрожуючи розправою його лідеру, влаштовуючи бійку в центрі Києва, є загрозою не тільки громадському порядку, а й національній безпеці. Однак правоохоронці, протягом останніх років потураючи ультранаціоналістам, поводяться щодо радикалів украй «коректно», не заважаючи їм громити приміщення, влаштовувати підпали в будівлях, де перебувають люди», – констатували в «Українському виборі».

Нагадаємо, Віктор Медведчук з 2002 по 2005 рр. очолював адміністрацію президента Леоніда Кучми. Він є послідовним прихильником федералізації України. Вітчизняні ЗМІ неодноразово акцентували увагу на його тісних контактах з російською політичною елітою, зокрема родинних зв’язках з президентом Росії Володимиром Путіним. Політик доводиться Путіну кумом: президент Росії 2004 р. хрестив його дочку. В інтерв’ю «Новій газеті» в липні 2016 р., відповідаючи на запитання про кумівство з Путіним, Медведчук казав, що «так говорять ті, хто мені заздрить» і «це велика честь для мене». Після початку бойових дій на Донбасі в червні 2014 р. політик став посередником попередніх переговорів між ОБСЄ, офіційною владою України та самопроголошеними ЛНР і ДНР. А також був посередником щодо обміну полоненими.

За словами радника голови МВС Зоряна Шкіряка, наразі щодо скоєних протиправних дій відкрито кримінальну справу за статтями «хуліганство» та «навмисне пошкодження майна». Водночас він переконаний, що таким установам не місце в Україні. «Я вважаю Медведчука ворогом української держави та вважаю, що його місце як максимум у в’язниці, як мінімум – у в’язниці або Підмосков’ї. Я також категорично «проти», щоб «Сбербанк Росії», як банк країни-агресора, функціонував в Україні, усі його відділення давно мали б закрити. Проте я, безумовно, вважаю, що такі дії є неприпустимими в країні, де відзначають день Революції Гідності, і я б хотів, щоб під жодними патріотичними гаслами не здійснювалися протиправні дії, бо закон має бути один для всіх», – підсумував Шкіряк.

Поліція діяла чи ні?

Тим часом старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець не розуміє, чому в момент погромів офіса «Український вибір» та Сбербанку Росії правоохоронці не чинили належної протидії. «Весь центр був просто забитий правоохоронцями, а саме в тих місцях, куди прийшли колоною націоналісти, жодного не було поруч. Можна припустити, що це все відбувалося за німої згоди з правоохоронними органами та владою. Це вкотре підтверджує повну некомпетентність керівництва силових органів або їхню співучасть. Жодного хулігана не затримано», – наголошує адвокат.

Керівник аналітичного Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов також не сумнівається, що українські радикально праві – керовані, і «пульт дистанційного керування перебуває в одного з головних силових міністрів». «Можливо, це була якась демонстрація: «нічого ви мені не зробите, нікуди ви мене не посунете». Тобто демонстрація того, що Арсен Аваков стоїть міцно, його становище досить міцне, і силових можливостей задосить для того, щоб поламати будь-який план зі зміщення його з цієї посади», – припустив політолог.

За його словами, влада продемонструвала, що вона панічно боїться будь-якого протесту, і в цьому вона перевершила навіть Віктора Януковича. «Оскільки в День відзначення гідності та свободи рамки, металошукачі та 20 тис. поліцейських (в усій Україні. – «i»), що навіть більше, ніж під час Майдану, наочно продемонстрували, яка це «свобода» і яка це «гідність» , – підсумував експерт.

У цьому солідарний і директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. «Влада контролює всіх лідерів праворадикалів, але вона не може контролювати всі праві маси, що перебувають під цими лідерами. Час від часу треба випускати пару з цих мас, інакше вони генеруватимуть нових, неконтрольованих лідерів», – сказав експерт. За його словами, влада в такий спосіб убила двох зайців одним пострілом, адже погроми були не в інтересах ветеранів Майдану й тих людей, які виходять на протести проти соціально-економічної влади. «І треба пам’ятати про те, що це тільки прелюдія. Справжнє святкування Майдану буде в лютому, коли відзначатимуть річницю розстрілу на Майдані та завершення подій. І мені здається, те, що сталося, буде додатково нагнітати ситуацію», – попередив експерт.

«Майдан-3» відкладається

Більшість експертів поки що виключають можливість повторення подій Майдану найближчим часом. «Зараз є такий додатковий чинник невдоволення та роздратування, як шокувальні тарифи. Ось це є проблема. Однак, як засвідчив минулий тиждень, люди, ймовірніше, не платитимуть, але не думаю, що більшість піде на вулицю. Тоді (2013 р. – «i») було велике невдоволення владою, проте була позитивна альтернатива та надії, пов’язані з опозицією… Зараз невдоволення владою є, однак є одночасна недовіра до всіх політиків. Нинішня ситуація така, що дві третини українців зараз нікому не довіряють, вони не підуть на вулицю заради політичних вимог», – зазначає політолог Володимир Фесенко. За його словами, ризик «третього Майдану» є, але більшість людей, з досвіду останніх двох-трьох років, розуміє, що сам по собі Майдан не гарантує позитивних змін, а ось руйнівну силу матиме.

«Люди виходять на «майдани» лише тоді, коли є ймовірність позитивних змін. Сьогодні, як ми бачимо, це майже неможливо. Як свідчить статистика, «майдани» відбуваються у відносно спокійний час, а українці занадто зубожіли, щоб думати про революцію», – каже політолог Кирило Молчанов. За його словами, попри те, що серед українців зростає невдоволення чинною владою, «третій Майдан» викликає в жителів країни здебільшого страх. Крім того, для початку масових акцій протесту Україні бракує лідера, здатного згуртувати всіх навколо себе. Або події, що в масштабах країни стане своєрідною «точкою кипіння», перейшовши яку, нічого, крім нового «Майдану», не залишається.

У «третій Майдан» також не вірить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк. «Щоб були якісь глобальні протести аж до «Майдану» – я не вірю, що це буде. Бо для цього потрібен якийсь каталізатор, якийсь ідеологічний злам», – сказав він. Водночас експерт не виключив, що саме таким каталізатором може стати ухвалення законів щодо місцевих виборів на Донбасі та амністії для сепаратистів.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Річниця Майдану: спосіб випустити пару чи щось більше?". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com



  • Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад) Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад)

    Польские компании активно осваивают украинский рынок мяса. Вслед за концерном Duda, который не так давно к своим украинским активам добавил свинокомплекс «Заря» в Ровенской области, в сторону Украины смотрит Indykpol, специализирующийся на мясе птицы

  • Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад) Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад)

    В конце весны этого года автомобильный холдинг «Атлант-М» заплатил $250 тыс. известному шведскому маркетологу Томасу Гэду за ребрендинг компании. Скептики посчитали гонорар завышенным. Однако компания объявила, что оплатила только первый этап работ, в целом же гонорар гуру может быть увеличен.

  • Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад) Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад)

    Сегодня многие дают сто против одного, что президент Ющенко наложит вето на проект госбюджета-2007, принятый вчера во втором чтении Верховной Радой. Это станет началом нового этапа противостояния между главой государства и Кабмином. Но не уничтожит патовую политическую ситуацию. Выиграть от развития военных действий гипотетически может только Юлия Тимошенко

  • «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад) «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад)

    Вчера Газпромбанк, третий по величине российский банк после ВТБ и Сбербанка, объявил о намерении в 2007 г. приобрести один из украинских банков.


Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал