РусУкр

Свобода слова в антифейковій небезпеці

 
Друк Відправити на пошту

 

 

У влади з’явилася сумнівна ініціатива щодо термінового ухвалення закону про боротьбу з так званими фейками, а якщо говорити звичайною літературною мовою, то це закон про недостовірну інформацію. Саме з такою ініціативою нещодавно виступили в парламентській фракції Блоку Порошенка.

Свобода слова в антифейковій небезпеці

Ініціатива стала реакцією на публікацію грузинським опозиційним телеканалом «Руставі 2», який пов’язують з колишнім президентом цієї сонячної республіки Михайлом Саакашвілі, розписок Петра Порошенка. У цих артефактах людської ницості, датованих далеким уже 2007 р. та адресованих голові російської Федеральної служби безпеки (ФСБ), кум і соратник тодішнього президента Віктора Ющенка на прізвище Порошенко клятвено запевняє, що не має нічого спільного з тією «антиросійською політикою», яку нібито здійснював Ющенко, інформують Економічні Відомості.

Зазначені слізні покаяння начальнику московської охранки Петро Порошенко писав нібито через те, що після прибуття до російського аеропорту його затримали місцеві спецслужби як небажану в Росії особу. А оскільки в Порошенка в Росії завжди був і досі залишається бізнес, то йому й довелося метушливо запевняти московських начальників, що до Москви він має тільки добрі почуття.

Заради справедливості треба зазначити, що справжність цих документів викликає певні сумніви. Авжеж, у Порошенка цю інформацію назвали неправдою або, висловлюючись сучасним ідіотичним сленгом, «фейком».

Невдовзі скандальна історія із заявами Порошенка в ФСБ дістала несподіване продовження. Парламентська фракція Блоку Петра Порошенка (БПП) закликала ухвалити закон проти недостовірної інформації.

З цією пропозицією на погоджувальній раді Верховної Ради виступив голова фракції БПП Артур Герасимов. Він закликав якомога швидше створити робочу групу та розробити проект так званого закону про фейки.

«Я закликаю розробити та ухвалити законопроект про протидію фейкам. Ми зараз маємо створити робочу групу з напрацювання цього закону, потім ухвалити його в парламенті», – сказав Герасимов під час засідання погоджувальної ради парламентських фракцій 15 січня, коментуючи оприлюднені ЗМІ документи.

Цю ідею підтримала перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко. «Ми бачимо, що Франція, США, всі решта цивілізованих країн уже напрацьовують відповідний законопроект про боротьбу з фейками, проти їхнього поширення. Я вважаю, що і парламент, і журналісти, і експерти мають приєднатися до такої робочої групи, напрацювати такий законопроект та ухвалити його максимально швидко», – заявила вона.

Проте антифейковий закон може стати черговим кроком у встановленні цензури в Україні, що вже спостерігається в Україні як певні заборони й обмеження для українських ЗМІ та користувачів інтернету.

Як приклад для наслідування влада обрала досвід Франції, де майже 80% населення підтримують пропозицію президента Еммануеля Макрона розробити та ухвалити закон про протидію фейкам в інтернеті.

Про те, що порівнювати Україну з Францією, м’яко кажучи, некоректно, у владі згадувати не заведено. Про те, що рейтинг Макрона у Франції, навіть після суттєвого просідання, все одно набагато вищий за рейтинг Порошенка в Україні, влада теж не надто розводиться, що теж є таким собі фейком.

Родоначальником боротьби проти фейкових новин та поняття fake news треба вважати президента США Дональда Трампа. Ще будучи кандидатом у президенти, він регулярно звинувачував ЗМІ у створенні «липових» новин, зокрема про нібито свої зв’язки з Росією.

«Я просто хочу сказати вам, що недостовірні новини з боку ЗМІ, вас – брехливі, жахливі, недостовірні новини дуже ускладнюють переговори з Росією», – заявляв Трамп на прес-конференції ще в статусі кандидата на посаду першої особи Америки.

Вважають, що неправдиві новини небезпечні не тільки своєю брехливістю, а й створюваним ефектом: у читачів і глядачів розмивається довіра до новин та ЗМІ взагалі. З огляду на це з’явилося явище – факт-чекінг, тобто перевірка та аналіз фактів щодо їхньої автентичності.

Проблема створила цілий напрям факт-чекінгу – перевірки та аналізу фактів, що дає змогу хоча б частково рятуватися від напливу брехні.

Утім, Україна – це не США і не Франція, і в нас такі закони не мають жодного сенсу, бо причина аж ніяк не в брехливих новинах.

Журналіст Юрій Бутусов наголосив, що від проблеми фейків потерпають у всьому світі, проте ніде з недостовірною інформацією не борються законопроектами. На думку Бутусова, для боротьби з інформаційними операціями противника, з наклепом, у владі бракує не законопроектів, а довіри – до держави та державних інститутів.

«Для підвищення довіри до держави треба вибудовувати прозору систему комунікацій із суспільством і особливо всередині держструктур. А боротися з фейками законопроектами – означає боротися не з причиною, а з наслідками відсутності системних рішень. Хто буде арбітром, хто вирішуватиме – фейк чи не фейк? Не вирішивши цю проблему, доведеться створювати спеціальний антифейковий суд та антифейкову прокуратуру», – зазначає Бутусов.

Від себе зазначимо, що антифейковий закон – абсолютно непотрібна ідея, адже в цивільному законодавстві вже є відповідна стаття про наклеп та його поширення. Застосовують цю статтю дуже рідко, тому що доведення її є досить складним.

У цьому сенсі введення окремим законом поняття якогось фейка призведе до дублювання. А зважаючи на вкрай слабку та непрофесійну підготовку нормативів, це загрожує зловживаннями, оскільки, як правильно сказав Бутусов, що таке фейк – взагалі ніхто не знає.

Натомість такий, з дозволу сказати, норматив, заснований на досить непевній нормативній та термінологічній базі, дасть змогу розгорнути полювання на невгодних. Можливо, саме цього влада й домагається.

На підтвердження цього політичний експерт Микола Спиридонов назвав ініціативу про боротьбу з фейками спробою закрутити в ЗМІ гайки, «які, на жаль, уже й так досить сильно закручено».

«Будь-який український ЗМІ знає, якщо критикувати владу, то будете й «агентами Кремля», і військова прокуратура може прийти – як у випадку з «Вістями», й обшук у вас може бути, як у «Стране», і блокувати вас можуть, як NewsOne. Тому будь-який ЗМІ вже зараз знає, що краще не висовуватися… Певно, це спроба закрутити гайки ще більше, однак якщо їх занадто сильно закручувати, то якоїсь миті різьба злітає», – заявив політолог.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Свобода слова в антифейковій небезпеці". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Украинец вырастил крупнейший в мире ананас (ВИДЕО) (6243)

«Киевводоканал» анонсировал массовое отключение воды в столице: расписание (4772)

Украинка стала лицом конкурса красоты в России (ФОТО) (3355)

Итоги дня: Завершение АТО, важный призыв США и коррупционный провал Украины (3311)

В Москве зарезали известного музыканта (3275)

В сети в двух фото показали начало вторжения России в Крым (3243)

Власть готовит украинцам очередное "покращення" в тарифах на коммунальные услуги (ВИДЕО) (3054)

Атас! Веселей, рабочий класс: россияне в панике бьют по банкам - за месяц сняли 453 миллиарда! (2598)

Готовится наступление? Машовец объяснил "командировку" боевиков "ДНР" в РФ (2408)

Польша кардинально меняет правила для украинцев. Что нужно знать (2199)

На Украину надвигается существенное похолодание (ВИДЕО) (2066)

В России вспомнили, что без Украины не могут производить самолеты АН-148 И БЕ-200, - Злой одессит (1996)

Владимирович забился в нору перед зверьком из Вашингтона, - Аnti-colorados (1968)

Мы и уперлись в стену. Пономарь назвал четыре причины и рассказал, что будет дальше (1932)

Гааги много не бывает: Утренние новости от Олега Пономаря (1921)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал