РусУкр

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Спроби пом’якшити риторику на адресу РФ ми будемо бачити дедалі частіше»

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла «і» про перспективи безвізового режиму, конфлікт з польським Сеймом щодо Волинської різанини та євроатлантичну інтеграцію.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Спроби пом'якшити риторику на адресу РФ ми будемо бачити дедалі частіше»

Запитання: Упродовж останніх двох років високі чини частують українців казками про швидкий безвізовий режим, наполегливо відкладаючи урочисту дату його введення. Ви заявляли, що безвіз з ЄС почне працювати цього літа. Обіцянки перенесено на осінь… Нещодавно ЗМІ поширили цитату посла України в ЄС М. Точицького щодо чуток про безвіз з 1.01.2017 р.: «Я ще не бачив жодного проекту доповіді Ради ЄС, у Раді не було жодного обговорення питання безвізового режиму з Україною. Від дипломатів країн-членів такої позиції також не чув. Є проект доповіді в ЄП, але там такої позиції та конкретної дати немає. Тому немає мотивів прив’язувати безвіз до 2017 р.». Прокоментуйте.
, інформують Економічні Відомості.

Відповідь: Посол Точицький абсолютно чітко висловився, коментуючи чутки про те, що в ЄС нібито хочуть надати безвізовий режим Україні та Грузії з 01.01.2017 р., а не 2016 р. Я поділяю його думку – мотивів прив’язувати безвіз до 2017 р. немає. Усе гранично ясно: ми не безпідставно розраховуємо отримати його цього року.

Є конкретні речі, які мають відбутися для ухвалення рішення про скасування віз нашим громадянам. І насамперед – доповідь Єврокомісії, що розглядає наші зусилля з цього питання. Після чого ЄК пропонує (або не пропонує) Європарламенту та Раді ЄС ухвалити відповідні рішення. Таку доповідь, з позитивною пропозицією ЄК, представлено у квітні цього року. Потім ЄП та Рада ЄС мали почати свої процедури.

Однак це збіглося в часі з проблемою міграційної кризи, що змусило багато країн ЄС серйозно замислитися над викликами, з якими вони зіткнулися. Як наслідок, почалася дискусія щодо потреби ухвалення рішення про посилення (а можливо, припинення) безвізового режиму з третіми країнами. Та це не стосується виключно України.

З: Хто автори цієї ідеї?

В: Ініціатива виходила від декількох основних країн – членів ЄС. Вони вважають: поки не узгоджено всі позиції та не ухвалено рішення про жорсткіший механізм можливого зупинення безвізового режиму, подальше його надання третім країнам не має розглядатися. Проте дійшли висновку, що все-таки можна розглядати надання такого режиму одночасно з обговоренням питання про посилення процедури можливого його зупинення (наприклад, у разі чергової міграційної хвилі). І наприкінці червня було знайдено рішення, що ж передбачатиме «жорсткий режим». Однак досі воно не проведено через Раду ЄС.

Одночасно в ЄП (у Комітеті в закордонних справах) розглянуто питання про надання Україні безвізу. До винесення питання на загальне засідання ЄП його мають розглянути два комітети. Більш того, у Європарламенті підготували доповідь щодо безвізового режиму для України, а також призначили доповідача з цього питання – євродепутата від Болгарії Марію Габріель. Доповідь рекомендує ЄП ухвалити позитивне рішення. Це сталося до виходу ЄП на канікули. Після відпусток питання мають розглянути в Комітеті з громадянських свобод і юстиції ЄП. А потім його вже обговорять на спільному засіданні ЄП. За всіма сигналами і від президента ЄП Мартіна Шульца, і від керівників більшості груп і комітетів ЄП, ми розраховуємо на позитивне рішення.

З: І коли ж це станеться? Чи нам знову розповідатимуть: «безвіз чекаємо через місяць, ще через два, три…»?

В: Точно не знаю, і це некоректне поставлення питання. Формальна процедура щодо безвізового режиму почалася після того, як ЄК внесла свою законодавчу ініціативу до ЄП та Ради ЄС. Більш того, ми не говорили про конкретні дати надання безвізу.

Ivanna1

З: А як же заяви в.о. голови МЗС Андрія Дещиці про його отримання до кінця 2014 р.? Порошенко під час інавгурації запевняв, що безвіз з країнами ЄС діятиме з 2015 р. Потім обіцяв, що на Ризькому саміті Україна отримає рішення, що дасть змогу з 2016 р. вільно в’їжджати до ЄС. Ваші заяви про те, що ми отримаємо безвіз цього літа…

В: Питання на рівні Ради ЄС може розглядатися на різних його засіданнях (на рівні міністрів внутрішніх або іноземних справ, голів держав). І наразі ми не знаємо, на якому із засідань це може статися. Однак хочу підкреслити, що нерозгляд питання в ЄП до канікул не пов’язано з невиконанням зобов’язань Україною. Просто в ЄС з’явилися внутрішні проблеми. Якісь рішення відкладено свідомо, зокрема в очікуванні підсумків Brexit.

З: І все-таки, безвізові перспективи?

В: Вважаю, що ми маємо всі підстави виходити з того, що Україна зробила все для отримання безвізових поїздок, і розраховувати, що восени 2016 р. ЄП ухвалить рішення на нашу користь. І що Рада ЄС ухвалить таке ж рішення. Цей тест покаже, наскільки ЄС готовий і здатний виконувати зобов’язання перед країнами-партнерами (План дій з безвізової лібералізації). Безумовно, буде чимало політсил у різних країнах, які готові показати такий крок як неконструктивний або розхитати ситуацію. Це ті, хто також закликає до зняття санкцій з РФ.

З: Які основні перешкоди зближення Україна-ЄС?

В: Наразі ми маємо набір дуже жорстких вимог ЄС, з виконанням яких пов’язано надання Україні макрофінансової допомоги. Ключ до їхнього вирішення лежить у Верховній Раді. Тому чекаємо повернення депутатів з відпустки, і сподіваємося на розгляд та ухвалення законопроекту (в остаточній редакції) про незалежного регулятора енергоринку. Ще одна проблема – мораторій на вивезення лісу-кругляка, прийнятий ВР наприкінці 2015 р. Він розглядається ЄС як порушення норм, які Україна гарантувала під час підписання ЗВТ, а також у межах СОТ.

З: Як вирішується питання перегляду безмитних квот на експорт до ЄС? Результат переговорів про введення механізму автономних торгових преференцій, що дав би змогу збільшити обсяг безмитного експорту з України?

В: Очікуємо у вересні відповідь ЄС на нашу пропозицію щодо надання автономних торгових преференцій Україні. У всякому разі, коли я зустрічалася з єврокомісаром, що відповідає за торгівлю, так було обіцяно. Але мушу зауважити, це процес не швидкий: потрібно враховувати обговорення, переговори та позиції всіх країн ЄС. Ми звернулися до ЄС з огляду на те, що втратили частину торгівлі та транзитних можливостей – через дії РФ проти України, зокрема санкційні. Зараз чекаємо відповіді та пропозицій. Ідеться не тільки про збільшення певних нетарифних безмитних квот. А й про те, щоб за окремими категоріями товарів розраховувати на прискорену лібералізацію євроринку щодо української продукції.

Ми розуміємо, у ЄС теж є свої обмеження та потреба враховувати економічні тенденції. Усе в процесі діалогу. Гадаю, на якісь товари Україна отримає додаткові квоти. Хоча усвідомлюємо, що в певних групах товарів не можемо розраховувати на серйозне збільшення. Однак це не означає, що українські виробники, які вже використали частину квот або всю квоту (наприклад, невелику на мед, вичерпану в перші місяці дії ЗВТ), не можуть ввозити свою продукцію й далі. Той же мед наші підприємці постачають і в митному сегменті – це теж вигідно.

Нагадаю, переговори про створення ЗВТ між Україною та ЄС фінішували 2011 р. й тривали впродовж майже п’яти років. Структура української економіки на той час була іншою й дуже відрізнялася від нинішньої. Потрібно зважати й на те, скільки можливостей ми втратили через незаконну окупацію та анексію наших територій РФ. На жаль, усе це дуже вплинуло на структуру економіки України та наші потреби щодо квот.

Ivanna2

З: Розкажіть про основні напрями реформи держслужби на 2016-20 рр.

В: Зараз іде динамічна фаза обговорення щодо підтримки ЄС реформи держуправління. Ми прийняли Стратегію і план дій, погодили їх з нашими європартнерами. Тепер збираємося рухатися далі. Сьогодні працюємо над підписанням Угоди про надання бюджетної підтримки з боку ЄС, у здійсненні цієї Стратегії. Сума допомоги – €100 млн. Ідуть переговори. До речі, ЄС був готовий почати їх ще минулого року, але Стратегію реформи прийняв тільки уряд Володимира Гройсмана – 24 червня.

З: Сейм Польщі визнав Волинську різанину геноцидом. 11 липня – відтепер Національний день пам’яті жертв геноциду поляків, вчиненого ОУН-УПА. В одному з інтерв’ю Ви заявили, що київська влада вибачиться перед Польщею, якщо будуть докази, що керівник УПА Шухевич «зробив щось погане». Отримано від поляків докази?

В: Докази – компетенція істориків, а не моя чи польських та українських політиків. Це не має бути політизовано. Щодо наведеної цитати, то я давала інтерв’ю єдиній газеті – Rzeczpospolita, і там подавали дещо інакше. Польські журналісти запитали про нібито дружбу мого діда з Шухевичем (хоча дід не був знайомий з ним, вони жили в різних регіонах) і стверджували, що Шухевич особисто вбивав їхніх співвітчизників. На що я відповіла: «Покажіть документи, що він убивав». В інтерв’ю я також акцентувала, що українці вже попросили вибачення і теж прощають. Того ж очікую від поляків – прощення та прохання про прощення. І це буде правильна політика в ключі важких сторінок історії України з поляками.

З: Це Ваша однозначна позиція щодо цієї проблеми?

В: І дуже чітка. Думаю, протягом 25 років нашої незалежності багато зроблено в межах взаємного прощення. В українській історії теж є моменти, коли щодо наших предків поляки чинили недипломатично. Я з повагою ставлюся до зусиль, докладених у цьому ключі президентами Леонідом Кучмою та Олександром Квасьнєвським. Мені здавалося, що ми на європейському шляху: вміємо прощати та просити вибачення один у одного. Упевнена, з політичного погляду безвідповідально приймати такі рішення, як ми побачили в Сеймі. Я вкрай розчарована.

Вважаю, щодо цього питання має йти дискусія істориків (а в нас створена така група фахівців). І саме історичну правду ми приймемо, зрозуміємо, переживемо й житимемо далі. Ми вже пройшли серйозний шлях взаємопримирення, а рішення Сейму – неконструктивне, надто в нинішніх реаліях. Упевнена, ми маємо дивитися в сьогоднішній день і в майбутнє, а не озиратися назад. І для цього в наших народів є всі передумови.

З: Чи можна говорити, що рішення Сейму – недружній крок Польщі щодо України?

В: Це не крок Польщі, як країни. А лише рішення її парламенту. Між іншим, президент Анджей Дуда робив спроби звернутися до Сейму і вплинути на прийняття рішення про 11 липня. Завжди є напівтони, і відповідальна поведінка політиків виявляється в тому, щоб не переводити складні питання в площину емоцій чи інтересів сьогоднішнього дня.

У нашій Раді теж є багато таких спроб певних політсил. І я вважаю це руйнівним, як для внутрішньої ситуації в державі, так і зовнішньополітичної. Тому з боку польських парламентарів рішення про 11 липня було непродуманим. Шкодую про те, що сталося, і про те, що сигнали з української сторони про готовність в іншому форматі обговорювати це питання не були почутими та побаченими польським політикумом, який проголосував за таке рішення. Але це означає, що в нас ще попереду багато роботи.

З: Як розцінюєте заяву посла в Польщі Андрія Дещиці, що ВР зобов’язана відреагувати на голосування в Сеймі? Такі заяви не входять до компетенції посла. Це як мінімум прерогатива міністра закордонних справ…

В: Безумовно, наш парламент має відреагувати. Навіть більше, з цього приводу є заява комітету ВР у закордонних справах. І мені здається, що ВР зобов’язана реагувати саме в тому ключі, який запропонував комітет. Щодо повноважень, то посол – вищий представник своєї країни в державі перебування.

З: Проте деякі політологи та експерти вважають, що після таких висловлювань українсько-польські відносини, що й так переживають не найкращі часи, ще сильніше просядуть.

В: Критикувати та лякати апокаліптичними прогнозами – легше, ніж пропонувати конструктивні речі. Посол Дещиця зробив багато правильних і конструктивних пропозицій, провів масу роботи в спробах пояснити позицію України, до прийняття рішення Сеймом. На жаль, не всі її почули. Утім, гадаю, що він буде й далі так само працювати, щоб сприяти зміцненню наших зв’язків. На своєму відрізку роботи я теж докладу до цього чимало зусиль. І якщо хтось (в Україні чи Польщі) воліє почути заклики до різкої реакції на рішення Сейму – цього не станеться, у всякому разі, від відповідальних людей. Ми маємо бути розсудливими і знайти спосіб подальшого поліпшення добросусідських відносин з Польщею, незважаючи на необдумане рішення Сейму.

Ivanna3

З: На початку літа ПАРЄ розпочала діалог з російською Держдумою про повернення РФ в асамблею. Чому через два роки ПАРЄ «відступилася»? Як повернення РФ відіб’ється на наших позиціях?

В: РФ весь цей час активно працювала з політгрупами та парламентарями різних країн, що мають вплив у ПАРЄ. Діяла також з допомогою своїх «друзів» (деякі з них відвідували окупований Крим через територію РФ, порушуючи українське законодавство). Тому в ПАРЄ завжди були голоси щодо відновлення діалогу з РФ у розрізі того, що нібито її повернення допоможе впливати на російську політику в українському питанні.

Взагалі, зараз ми спостерігаємо якусь втому європолітиків від невирішеності конфлікту між РФ та Україною. Повернення права голосу російській делегації в ПАРЄ – це, на жаль, прагматична спроба окремих європейських політсил і політиків іти на компроміси та кроки, що здаються їм сьогодні прийнятними й конструктивними. Гадаю, що аналогічні спроби – пом’якшити риторику на адресу РФ, ми будемо бачити дедалі частіше в найближчі місяці. Пояснення просте – у Європі не здатні вплинути на ситуацію в Україні та розв’язати її. Усе це викликає в ПАРЄ бажання забути українську проблему, російську агресію й перейти до колишніх відносин з РФ. Такий поворот дуже ускладнює наше завдання продовження санкцій проти РФ, зокрема про обмеження присутності чи можливості висловлювань російської делегації в ПАРЄ. Однак ми й далі маємо намір працювати з політсилами, які розуміють загрози для України та важливість протидії РФ, а також з деякими парламентарями, такими як, наприклад, Крістіна Зеленкова (Чехія) і Фолькер Бек (німецька Партія зелених).

З: Майже два місяці тому створено Комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України. Як забезпечуватиметься координація заходів щодо інтеграції України в євроатлантичний простір? Як підвищуватимете ефективність виконання пріоритетних завдань щодо досягнення критеріїв, необхідних для членства в НАТО (зокрема в межах Річних національних програм співробітництва Україна-НАТО)?

В: Основні завдання Комісії – моніторинг, аналіз та оцінка діяльності, пов’язаної з виконанням завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України, зокрема, роботи центральних органів виконавчої влади та інших державних органів по лінії співпраці Україна-НАТО. До складу Комісії входять представники керівництва майже всіх центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, діяльність яких пов’язана з виконанням завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України та співробітництва з НАТО, що дає змогу оперативно й без бюрократичної тяганини вирішувати питання взаємодії з НАТО, що перебувають на межі відомчих інтересів.

У центрі уваги роботи Комісії – виконання міністерствами та відомствами України Річної програми співпраці з НАТО на 2016 р., а також Комплексного пакета допомоги Україні, що прийнято на саміті Україна-НАТО у Варшаві 9 липня, реформування та переведення на стандарти НАТО ЗС України, також сектора безпеки і оборони України в цілому. Крім цього, Комісія приділяє особливу увагу підготовці важливих програмних документів стратегічного характеру: Річній програмі співпраці з НАТО на 2017 р. та проекту Держпрограми інформування населення з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-20 рр.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Спроби пом’якшити риторику на адресу РФ ми будемо бачити дедалі частіше»". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Теперь развал России ускорен в разы, - российский политик (3681)

До 2020 года украинский флот получит тридцать новых кораблей (3439)

Перуанская телеведущая разделась догола после выхода сборной на ЧМ-2018 (ФОТО, ВИДЕО) (3217)

Генерал пояснил, кто остановил "блиц-криг" Путина в Украине (3196)

Число "200-х" увеличится: террористов "ДНР" уничтожает третья сила, - волонтер (3069)

"Вот все и встало на свои места: он - бес!" В Сети показали пудовую "голову" Путина (ФОТО) (2870)

Ситуация развивается динамично: Польский генерал рассказал, как для России закончится война на Донбассе (2718)

Новая опасность для Украины: Россия открыла еще один фронт, - мнение (2470)

Российский тяжеловес о Ломаченко: Это не боксер – это бульдозер (2342)

"От Гааги не уйти": Утренние новости Олега Пономаря (2244)

В Stratfor рассказали о неожиданных планах Порошенко насчет Саакашвили (2116)

Зачем Путин летал в Сирию? (2060)

Завораживающее зрелище: NASA показало вечерний Киев из космоса (ФОТО) (2037)

РосСМИ: РФ могут исключить из числа участников ЧМ-2018 (1990)

Определен самый доступный украинский автомобиль (1970)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал