РусУкр

Як НАТО може захистити країни Балтії від Росії

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Міжнародний інститут оборони та безпеки (Естонія) оприлюднив звіт, присвячений проблемам безпеки балтійських країн у зв’язку з агресивною позицією Росії на міжнародній арені.

Як НАТО може захистити країни Балтії від Росії

Документ під назвою «Closing NATO’s Baltic Gap» підготували Уеслі Кларк (генерал армії США у відставці, колишній головнокомандувач об’єднаними військами НАТО в Європі), Юрі Луйк (директор Міжнародного інституту оборони та безпеки в Естонії, колишній посол Естонії в США), Егона Раммс (колишній командувач військами НАТО в Брунссумі) і Річарда Ширрефф (генерал, колишній заступник головнокомандувача об’єднаними військами НАТО в Європі), інформують Економічні Відомості.

Звіт буде представлений на майбутньому саміті НАТО в Варшаві (8-9 липня 2016 р.).

Це повноцінний перегляд стратегії НАТО щодо Росії, з урахуванням її агресії на міжнародній арені та потенційної загрози країнам Балтії. Особливість документа в тому, що він усебічно розглядає політичну та військову підготовку Альянсу на випадок агресії Росії проти балтійських країн.

Найбільш важливою його тезою залишається необхідність переключити НАТО на жорстку позицію стримування забороною та розробити реальний сценарій дій на випадок російської агресії в балтійському регіоні.

Балтика в небезпеці

За нинішнього кремлівського режиму Росія представляє серйозну загрозу НАТО, зокрема, його союзникам на східному фланзі, йдеться в документі. «Вона охрестила НАТО противником, створила цілу низку засобів для конфронтації, розробила та здійснювала агресивні плани проти Альянсу, займається провокаціями та безвідповідальною військовою діяльністю на його адресу». Згідно з авторами документа, кремлівська влада продемонструвала готовність і здатність використовувати військову силу (або загрожувати цим) для досягнення політичних цілей. Крім іншого, нинішній російський режим продемонстрував бажання грати в ігри з підвищеним ризиком.

З огляду на таку позицію Росії на міжнародній арені в цілому й у відносинах з країнами – членами Альянсу, НАТО вкрай необхідно розробити власну стратегію в балтійському регіоні, де нинішній баланс збройних сил грає не на користь Альянсу, схиляючись у російський бік, – попереджають автори документа.

Саме Балтійський регіон – найбільш уразливий регіон сил Альянсу. І хоча це не єдина вразлива зона, враховуючи загрози з боку ІДІЛ і потоки біженців на території країн Європи (найзначніші з часів Другої світової війни), для південного і східного флангів НАТО єдиним дестабілізуючим чинником кризи залишається Росія, уважають автори. Причому небезпека її дій на міжнародній арені не зводиться лише до локальної дестабілізації. Росія намагається переглянути світовий порядок, що склався після закінчення Холодної війни, підірвати позиції НАТО і відновити домінування в сусідніх країнах. А заради досягнення цієї мети вона готова вдатися до певних агресивних дій, від анексії територій сусідніх країн до використання мігрантів як зброї. На це НАТО відповідає тим, що продовжує вести себе прозоро, передбачувано та з позиції захисту, оскільки Альянс намагався розглядати Росію як партнера, не прагнув (і не прагне) до конфронтації.

У свою чергу, країни Балтії сприймають ситуацію з обороною надзвичайно серйозно. Естонія збільшила витрати на оборону з 2015 року вище стандартних 2% від ВВП. Латвія і Литва мають намір досягти цього ж відсотка оборонних витрат уже до 2018-2020 рр. Зараз вони збільшують свої оборонні бюджети на 20-30%.

Стратегія НАТО – назад у 1960-ті рр.

Після розвалу Радянського Союзу Альянс уважав, що Росія в першу чергу зацікавлена в партнерстві, а тому намагався налагодити діалог, ідеться в документі. Незважаючи на ці спроби, Альянс так і не виробив конкретну політику відносин з російською стороною. І в стосунках з нинішнім кремлівським режимом йому бракує чітко визначеної політичної позиції й розробленої стратегії стримування. У результаті НАТО повертається до двовекторного підходу, який включає діалог і стримування, як це передбачалося в рамках доповіді Армеля 1967 г. Ця доповідь увійшла в історію Альянсу як ініціатива щодо відновлення його завдань в умовах політики розрядки. І хоча об’єднання діалогу з політикою стримування забороною відповідає сучасним міжнародним умовам, що склалися з вини агресивної позиції Росії, її слабкість порівняно з Радянським Союзом робить ситуацію дещо інакшою.

На думку авторів звіту, нинішня Росія ставить на свою здатність створювати т. зв. fait accompli (ситуації в обхід міжнародно-правових норм, які неможливо скасувати) в рамках кордонів Альянсу. Це передбачає можливість обійти реакцію сил НАТО відповідно до ст. 5 його статуту (збройний напад на одну країну Альянсу вважається збройним нападом на Альянс у цілому). Росія вважає, що виграє в сил НАТО в часі, а на країни -члени Альянсу цілком може вплинути різними методами (дезінформацією, залякуванням), щоб ті не пішли на масштабний конфлікт у рамках ст. 5 статуту. У цих умовах НАТО має чітко дати зрозуміти, що готове захистити кожного свого союзника, а діалог з Росією має залежати сугубо від її поведінки. Отже, розширення діалогу на нинішньому етапі просто неможливе, оскільки сама Росія відмовляється виконувати свої зобов’язання в рамках міжнародних домовленостей.

Автори документа окремо наголосили, що ідея про провокації та посилення конфлікту внаслідок посилення позиції Альянсу суперечить історичній практиці. Насправді, саме слабка позиція провокує Росію на більш агресивну поведінку. А той факт, що Росія продовжує говорити про НАТО як про головного свого опонента на міжнародній арені, підказує, – напруження між сторонами не ослабне, незалежно від дій сил Альянсу. За таких умов єдиною правильною стратегією для НАТО буде демонстрація рішучості і здатності захистити всіх своїх членів, але бути відкритим для можливого діалогу з Кремлем.

Особливості нового підходу Альянсу

У міжнародно-правових рамках поводження з агресивною Росією, котра не хоче дотримуватися міжнародних зобов’язань, є особливо важким. У разі потреби НАТО могло б переглянути Віденську угоду як додатковий інструмент правового регулювання відносин з російською стороною.

Щодо політики всередині Альянсу, автори документа підкреслюють необхідність таких дій: упровадити двовекторний підхід діалог/стримування забороною з великим упором на стримування; рішення щодо діалогу з Росією мають ухвалюватися на рівні голів урядів і держав – членів Альянсу; дати чітко зрозуміти, що «Основоположний акт Росія-НАТО» – не священний документ, який не підлягає перегляду (навіть більше, треба бути готовим до відмови від нього, якщо цей документ перешкоджає захисту кожного члена Альянсу).

Альянс має посилити боротьбу з російською дезінформацією (показуючи її реальні дії порівняно з діями сил НАТО, захисними за своєю суттю). Основним інструментом тут може стати Стратегічний комунікаційний центр НАТО в Латвії. Росії потрібно дати зрозуміти, що в разі агресії проти одного з членів Альянсу, для нього не існує поняття «обмежений конфлікт», тобто будь-який конфлікт розглядатиметься як масштабний, і сперечатися з Росією в цьому конфлікті НАТО буде без географічних обмежень.

Треба бути готовими використати політичну, стратегічну та військову слабкість Росії – наприклад, залучити до діалогу Білорусь, яка може залишитися нейтральною в потенційному конфлікті.

Окремо європейські та північноамериканські союзники повинні висловити готовність діяти в індивідуальному порядку, якщо сили НАТО спізнюватимуться з реагуванням. Більш того, така індивідуальна відповідь союзників має бути юридично обов’язковою. Необхідно чітко зазначити, що будь-який ядерний удар Росії призведе до контрудару з боку сил Альянсу, а не деескалації.

Автори документа також уважають обов’язковим переглянути політику використання наступальних кібероперацій як інструмента стримування.

І нарешті, НАТО має дати зрозуміти, що Росії не буде дозволено використовувати Калінінград як базу для агресивних дій.

Військова модернізація проти потенційної загрози

Документ пропонує повноцінний перегляд військових активів сил НАТО у відповідь на російську військову модернізацію.

Так, Альянс має переорієнтуватися на підхід, у рамках якого потрібно вишукувати кошти, необхідні конкретно на протистояння російській агресії. Країни-члени повинні збільшити витрати на оборону, а східному флангу Альянсу взагалі варто переглянути ліміт у 2% від ВВП в бік його збільшення (за прикладом Естонії).

Ядерне стримування необхідно посилити за рахунок модернізації тактичної ядерної зброї США в Європі. Це надто важливо для Балтійського регіону, де ризик використання Росією такого роду зброї для ситуацій fait accompli буде істотно знижений.

Сили НАТО мають бути укомплектовані таким чином, щоб у момент потенційного конфлікту обмежити свободу дій Росії та її доступ до Північноатлантичного регіону.

Альянс має чітко координувати свої дії та брати до уваги ймовірну допомогу з боку Швеції і Фінляндії. Ця допомога та співробітництво тим більш важливі для перельотів у їхньому повітряному просторі та доступу до їхніх авіабаз. У свою чергу, Альянс повинен гарантувати підтримку Фінляндії і Швеції, щоб їхня допомога НАТО не призвела до військових дій проти них з боку Росії.

У цілому країнам Балтії (як найбільш вразливим країнам Альянсу) необхідно забезпечити фінансову підтримку, створити сприятливі умови для придбання необхідного озброєння та техніки, допомогти розвивати наступальний потенціал і підтримати розвиток наступальних кібероперацій.

Країни Балтії за цих умов зобов’язані синхронізувати свої підходи до оборони на операційному рівні, тримати сили оборони в статусі готовності та створювати умови для полегшення пересування об’єднаних сил НАТО між Польщею та країнами Балтії.

В даний момент Ви читаєте матеріал "Як НАТО може захистити країни Балтії від Росії". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com




Рейтинг новостей

Путин готовится к новой войне. Военный эксперт рассказал о новом шансе украинцев (3854)

В Киеве случилось ужасное ДТП, автомобиль влетел в остановку с людьми (ВИДЕО) (3381)

Киевляне оригинально проучили героя парковки(ФОТО) (3196)

"Пощечина Президенту и Генпрокурору": как политики отреагировали на решение суда отпустить Саакашвили (ВИДЕО) (2943)

Реинкарнация зла: Путин вечен? Сеть в шоке от карикатуры начала XX века (2789)

В РФ самолет разбросал посылки по аэродрому (ВИДЕО) (2673)

У Польщі зробили резонансну заяву про Смоленську катастрофу (2600)

Ну что, ваши "Искандеры" уже насмеялись? - Аnti-colorados (2389)

Під Харковом масове отруєння: 22 вагітні опинилися у лікарні (2272)

В Польше сделали резонансное заявление о Смоленской катастрофе (2201)

"Стрелок" рассказал, как и когда боевики позорно бежали от сил АТО (2189)

Сегодня в Украине отмечают день святого Андрея: история и традиции праздника (2142)

Саакашвили используют и ему врут, - Матвей Ганапольский (1948)

Космос: NASA намерено сделать важное заявление о новом космическом открытии (1871)

Офицер США назвал главных врагов Украины (ВИДЕО) (1866)

Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал