РусУкр

ПАРЄ може втратити проросійського президента

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Незважаючи на те, що Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) дала зрозуміти Росії, що не піде на повідку в агресора, остаточно питання повернення російської делегації до лав організації поки що не зняли. Визначитися з цим делегати мають цієї п’ятниці. Тим часом українська сторона готується достроково поставити під сумнів повноваження президента асамблеї Педро Аграмунта.

ПАРЄ може втратити проросійського президента

Цього тижня в Страсбурзі стартувала остання цього року сесія ПАРЄ. На порядку денному заплановано дебати про політичні наслідки конфлікту на сході України та про правовий захист у разі порушення прав людини в районах, що не перебувають під контролем української влади. Українська делегація також має намір порушити питання щодо недавно заарештованого в Москві журналіста Романа Сущенка, інформують Економічні Відомості.

Однак головне питання нинішньої сесії – чи будуть продовжені санкції щодо Росії та російської делегації. Щоб підсилити загальну картинку, розповідаючи про військову агресію східного «сусіда» щодо нашої країни, українська делегація навіть залучила до участі нещодавно звільнених з полону та російського СІЗО Володимира Жемчугова і Геннадія Афанасьєва, а також підготувала буклет, у якому розповідається й показується, яку зброю застосовує проти України Росія.

Ще в понеділок шанси України перешкодити російській делегації отримати доступ до пленарних засідань ПАРЄ були дуже сумнівними. Адже на підтримку агресора виступив сам президент організації Педро Аграмунт, який відкрито закликав делегатів сесії висловитися за повернення російської делегації та вивчити зміни до регламенту асамблеї, які лобіює Кремль. «Ситуація, коли Росії немає на асамблеї, нікому не на користь – ні Росії, ні асамблеї, жодній з інших 46 країн», – заявив він.

Логіку президента ПАРЄ зрозуміти можна. «ПАРЄ хотіла б мати російську делегацію, щоб вести з ними безпосередній діалог. По-друге, Росія – великий платник до бюджету РЄ. Я так розумію, РЄ також стикається з проблемою фінансового плану. Ці два аргументи, я гадаю, є мотивами, які сповідує президент ПАРЄ. Також є потужне проросійське лобі в РЄ, що піднімає тиск», – говорить екс-голова МЗС Леонід Кожара.

Проте Бюро ПАРЄ все-таки відмовилося від ідеї раптово вносити проросійські зміни до регламенту. Однак, щоб догодити всім зацікавленим сторонам, ухвалили рішення провести додаткові дебати в політичних групах ПАРЄ. Так би мовити, «виміряти температуру в усьому будинку», як висловився про це сам голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв. І залежно від результатів питання буде винесено на Бюро ПАРЄ в п’ятницю.

«За таких обставин запланований проросійськими лобістами «бліцкриг» стає майже неможливим. Тому вони починають говорити про політичний мораторій на заперечення повноважень делегаціям, що має суто декларативний характер і проти якого треба боротися в діалозі під час сесії. Утім, відчувається, що свіжі події в Алеппо та висновки щодо МН17 певною мірою змінили настрої в ПАРЄ не на користь росіян», – зауважив пан Ар’єв.

Член парламентської делегації в ПАРЄ, депутат від БПП Олексій Гончаренко вважає, що майбутня п’ятниця не стане вирішальною. На його думку, європейські партнери взяли певну паузу в російському питанні. «Була спроба російської делегації повернути собі всі повноваження без обговорення, внесенням змін до регламенту ПАРЄ. Українська делегація, за підтримки союзників у ПАРЄ, зупинила цей план і не дала його здійснити. Це не означає, що Росія та її лобісти не намагатимуться повернутися до сесійної зали ПАРЄ. Чергова спроба буде здійснена на наступній сесії, яка відбуватиметься в січні 2017 р.», – заявив парламентар.

На думку екс-прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчілави, заяви Педро Аграмунта щодо повернення до пленарної зали делегації РФ не впливають на рішення асамблеї, бо більшість європейських політиків не підтримують проросійську риторику. «У Європі є певна кількість політиків, які намагаються сказати, що, відрізаючи Росію від діалогу, ми робимо їх агресивнішими, заганяючи в кут. Це сповідує не більшість. Голова ПАРЄ, правда, був у Москві, іспанські політики – взагалі специфічні політики», – зазначив він.

«Ці ідеї, які він зараз озвучує, як я розумію, йому довго вкладали у вуха. І він вирішив піти слідами цих політиків. Він є членом ЄНП. Я гадаю, що більше він до цієї риторики повертатися не буде, тому що ЄНП сповідують філософію того, що з РФ треба розмовляти жорстко», – вважає Корчілава.

Росію позбавлено права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 р. – відразу після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. 28 січня 2015 р. ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій продовжила санкції проти Росії та позбавила її права голосу до квітня. На знак протесту делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ до кінця 2015 р. Пізніше, 17 січня 2016 р., стало відомо, що Росія відмовляється від участі в січневій сесії ПАРЄ, щоб уникнути продовження санкцій. Голова комітету Держдуми Олексій Пушков заявив, що Росія збереже членство в РЄ, але тимчасово відмовляється брати участь у засіданнях її ПА через «неадекватність настроїв, які склалися в цьому органі». У ПАРЄ зазначили, що в такому разі Росія не зможе брати участь у роботі ПАРЄ у 2016 р.

Повернутися до ПАРЄ російська делегація забажала внесенням змін до регламенту асоціації. А саме, щоб питання про повноваження будь-якої делегації порушували не 20 делегатів сесії (як зараз), а не менше 20% від загальної кількості членів асамблеї. Активно обговорювалась ідея змінити порядок ухвалення резолюцій: розглядати такі документи, якщо в залі присутні не менше половини делегатів. Провести такі зміни росіяни планували за прискореною процедурою, оминаючи регламентний комітет і відкриту дискусію в асамблеї.

Щобільше, Росія має намір повернутися до складу ПАРЄ, маючи у своїй делегації представника анексованого Криму, обраного на виборах до Держдуми на півострові. «Дуже агресивно може заходити РФ. Як ми бачимо, план такий, що вони не просто хочуть заходити, вони хочуть заходити, імовірніше, з тим, щоб був делегат з Криму, щоб у такий спосіб легітимізувати все те, що відбулося на анексованій території України», – вважає нардеп від фракції «Самопоміч» Олена Сотник.

Раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, якщо ПАРЄ визнає повноваження такої російської делегації, незважаючи на нелегітимність виборів до Держдуми РФ на території окупованого Криму, то Київ може припинити свою участь у ПАРЄ. Олена Сотник уважає такий можливий крок неправильним. «Якщо ми виходимо з ПАРЄ, ми фактично дозволяємо Росії тут влаштовувати феєрію пропаганди, не залишається жодного контраргументу… Однозначно більше втратимо від цього ми», – підсумувала політик.

На думку екс-голови МЗС Володимира Огризка, повернення РФ до ПАРЄ означатиме початок розвалу цієї структури. «Це приклад політичної короткозорості. Це небажання подивитися на якийсь певний період часу вперед… Пояснити іншим членам, що можна грубо порушувати права людини, можна топтатися по них, як ми це бачимо в Криму, у Сирії, і водночас сидіти поруч із такою делегацією, це означає, що така організація не має перспективи», – сказав дипломат. Він сподівається, що в європейських парламентарів досить здорового глузду, «щоб поставити російську делегацію на місце, а таким політикам роз’яснити, що вони риють могилу такій важливій структурі, як ПАРЄ».

З ним солідарний постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. «З погляду загальнодипломатичної ситуації, з погляду міжнародного фронту – якщо все-таки, правдами і неправдами, вдасться росіянам з наступного року повернутися, не виконавши вимог резолюцій, а ще й змусивши Асамблею змінитися заради росіян, то це буде ескалацією кризи самої Асамблеї, її дискредитації. Ми навчилися воювати з росіянами на різних фронтах, але Асамблея від такого кроку втратить свій статус авторитетної міжнародної інституції. Ми вважаємо, що саме Асамблея має основні ризики від повернення росіян», – сказав дипломат.

Тим часом, за словами першого віце-спікера, члена делегації Верховної Ради в ПАРЄ Ірини Геращенко, українська сторона готується достроково поставити під сумнів повноваження президента асамблеї Педро Аграмунта. «Нас непокоїть, що політик, делегований на цю посаду Європейською народною партією (ЄНП), у своїх діях відходить від позиції ЄНП та від принципів ПАРЄ. Ми не можемо ігнорувати і вже ведемо консультації з колегами по групі. Ми мали розмови щодо цього не тільки в політгрупі ЄНП в ПАРЄ, а також з керівництвом ЄНП, і там справді занепокоєні через позицію Аграмунта», – заявила вона.

Наразі українська делегація ще не запустила процедуру відкликання президента, проте готується до цього кроку. «Зараз ми разом вивчаємо регламент, щоб офіційно порушити це питання в асамблеї. Аграмунт турбується не про свою репутацію, а про свою посаду. Тому битимемо по найболючішому», – пояснила Геращенко.

Юридично запустити процедуру зміни президента буде можливо тільки в січні, під час відкриття чергової сесії, коли будуть підтверджуватися повноваження керівництва асамблеї. ПАРЄ обирає нового президента щодва роки. Для нинішнього президента ПАРЄ 2016 рік є першим. Однак якщо українська делегація отримає значну підтримку колег з інших країн, його повноваження можуть не продовжити на 2017 р.

В даний момент Ви читаєте матеріал "ПАРЄ може втратити проросійського президента". Вас також, можливо, зацікавлять інші останні новини України та світу на eizvestia.com



  • Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад) Поляки наводнят Украину индюками (10 лет назад)

    Польские компании активно осваивают украинский рынок мяса. Вслед за концерном Duda, который не так давно к своим украинским активам добавил свинокомплекс «Заря» в Ровенской области, в сторону Украины смотрит Indykpol, специализирующийся на мясе птицы

  • Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад) Юлия Кажарская: «Вскоре основная прибыль будет идти не от продаж, а от сервиса и помощи» (10 лет назад)

    В конце весны этого года автомобильный холдинг «Атлант-М» заплатил $250 тыс. известному шведскому маркетологу Томасу Гэду за ребрендинг компании. Скептики посчитали гонорар завышенным. Однако компания объявила, что оплатила только первый этап работ, в целом же гонорар гуру может быть увеличен.

  • Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад) Тимошенко зовет Ющенко воевать (10 лет назад)

    Сегодня многие дают сто против одного, что президент Ющенко наложит вето на проект госбюджета-2007, принятый вчера во втором чтении Верховной Радой. Это станет началом нового этапа противостояния между главой государства и Кабмином. Но не уничтожит патовую политическую ситуацию. Выиграть от развития военных действий гипотетически может только Юлия Тимошенко

  • «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад) «Газпром» ищет банк в Украине (10 лет назад)

    Вчера Газпромбанк, третий по величине российский банк после ВТБ и Сбербанка, объявил о намерении в 2007 г. приобрести один из украинских банков.


Новини партнерів

Останні новини «I» в соцмережах

  

Новини партнерів

Загрузка...
Загрузка...
bigmir)net TOP 100

Економічні відомості

Щоденна ділова газета

Український бізнес портал

Електронний діловий журнал

Експерт

Український діловий журнал

Статус

Щотижневий діловий журнал