Місяць без Росії. План Б і надія на Ердогана: що відбувається із зерновою угодою

Фото: зернова угода паралізована через демарш Росії (Getty Images)

Автор:
Данило Крамаренко

Місяць тому Росія вийшла із зернової угоди та розпочала черговий виток ескалації. Але після ударів по портовій інфраструктурі Україна «показала зуби» — підготувала план Б та підірвала російське панування на Чорному морі.

Про роботу зернової угоди, чому Росія вийшла з неї та про нові можливі маршрути аграрного експорту, — у матеріалі РБК-Україна.

Як працювала зернова угода

З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Росія заблокувала українські порти на Чорному морі. Це призвело до повної зупинки морського експорту, на який припадала більшість поставок зерна. За оцінками ООН, лише в порту Одеси станом на липень 2022-го накопичилося понад 20 млн тонн зернових.

Альтернативних потужностей критично не вистачало. Наприклад, за травень минулого року наземними шляхами та через річкові порти вдалося вивезти лише 1,8 млн тонн аграрної продукції.

Україна є одним із головних постачальників зерна. За 2021 рік було продано близько 50 млн тонн. Проблеми з морським експортом призвели до зростання світових цін більш ніж на 20% і загрожували голодом у низці країн, зокрема Північної та Східної Африки.

Зернову угоду уклали в липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН. Причому Україна та Росія не підписували жодних двосторонніх документів. Обидві країни окремо домовлялися із посередниками.

Фото: схема зернового коридору через Чорне море (інфографіка Anadolu Agency)

Перше судно з українським зерном вирушило безпечним маршрутом 1 серпня з порту Одеси. І майже протягом року структура експорту була досить простою:

• 50% зерна через глибоководні порти зернової угоди — Одеса, Чорноморськ та Південний
• 25% через порти на Дунаї — Рені та Ізмаїл
• 25% через західні кордони з наступним транзитом до портів країн Євросоюзу

Зерновий коридор довжиною 310 морських миль і шириною 3 милі простягнувся від портів Одеси, Чорноморська та Південного до турецького Стамбула. За час дії угоди за ним вивезли близько 33 млн. тонн продукції.

Кораблі із зерном перевіряли інспектори Спільного координаційного центру у Стамбулі за участю представників України, Росії, Туреччини та ООН. Українська сторона неодноразово звинувачувала російських інспекторів у затягуванні перевірок, що призводило до великих черг та затримки поставок. А також наполягала на розширенні угоди на інші порти — Миколаїв та Ольвія.

Спочатку угоду укладали на 120 днів, пізніше продовжували ще раз на такий самий термін та двічі на 60 днів. У жовтні 2022-го Росія після ударів по військових кораблях призупиняла свою участь. Однак завдяки підтримці Туреччини та ООН експорт не припинявся, і Москва за кілька днів повернулася до угоди.

Остаточно із Чорноморської зернової ініціативи вона вийшла 17 липня 2023 року.

Чому Росія вийшла з угоди

Російська сторона погрожувала зривом угоди майже одразу після її старту. Згідно з її домовленостями з ООН, організація мала допомогти з російським експортом, у тому числі розблокувати експорт аміачних добрив, які Москва постачала на Захід.

До повномасштабного вторгнення приблизно 70% експорту російського аміаку забезпечував трубопровід Тольятті-Одеса. Але з початком бойових дій Україна заблокувала та відмовлялася відновлювати його роботу на прохання ООН. Восени минулого року президент Володимир Зеленський припускав, що труба може знову запрацювати, якщо сторони проведуть обмін полоненими за формулою «всіх на всіх».

У квітні російські погрози стали акцентованішими. Міністерство закордонних справ висунуло п’ять ключових вимог для продовження угоди, які передбачали часткове скасування санкцій:

• підключення Россельхозбанка до системи платежів SWIFT
• відновлення поставок сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування
• скасування обмежень на страхування та перестрахування судів із російським зерном, а також скасування заборони на захід російських суден у порти ЄС
• поновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса
• розморожування зарубіжних активів та рахунків компаній з Росії, пов’язаних з виробництвом та доставкою продовольства та добрив

Фото: президент Росії Володимир Путін вимагає зняти санкції в обмін на відновлення зернових угод (Getty Images)

За даними Reuters, у травні Україна нібито була готова розблокувати трубу Тольятті-Одеса в обмін на розширення зернової угоди на інші порти. У результаті 17 числа угоду продовжили на 60 днів, тобто до 17 липня.

За кілька днів до закінчення терміну генсек ООН Антоніу Гутерреш пропонував Росії не виходити з угоди в обмін на підключення Россельхозбанка до SWIFT. Однак на тлі нової атаки на Кримський міст Москва відмовилася продовжувати участь.

З 18 липня російська сторона офіційно вийшла з угоди, відкликала своїх інспекторів із Спільного центру у Стамбулі, а також гарантії безпеки для цивільних судів у Чорному морі.

Після цього подновилися систематичні удари по портах, портовій та зерновій інфраструктурі півдня України. Зокрема, у ніч на 19 липня росіяни завдали комбінованих ударів по портах Одеси та Чорноморська, потім атакували дунайські порти в Рені та Ізмаїлі. Як цинічно заявив представник місії РФ в ООН Дмитро Полянський, ракети і дрони били нібито через те, що там зберігалися озброєння.

Тоді ж російський президент Володимир Путін повторив, що його країна повернеться до угоди після того, як будуть виконані всі вищезазначені умови. На його думку, чорноморська ініціатива «втратила всяке значення», оскільки РФ готова замістити українське зерно на світовому ринку.

«Він (Путін — ред.) — справді неадекватна людина. Зі своїм оточенням, у якому люди заробляють великі гроші на таких ось блокуваннях (зернового коридору, — ред.). Дуже прагматичне коло людей, яке в цьому живе, і поки йде війна, вони заробляють великі гроші», — говорив український президент Володимир Зеленський, критикуючи слабку світову реакцію на зрив угоди.

Ескалація на морі: обмін погрозами та реальні інциденти

За кілька днів після виходу з угоди міністерство оборони Росії оголосило , що кораблі, що йдуть в порти України, будуть розглядатися «як потенційні перевізники військових вантажів». І, відповідно, країни, які направляють такі судна, — як залучені до війни на боці України.

Українська сторона запровадила дзеркальні заходи. І з 21 липня всі кораблі, які прямують у напрямку російських портів і портів на окуповану територію, також розглядаються як такі, що перевозять військові вантажі. Крім того, Київ заборонив судноплавство у північно-східній частині Чорного моря та районі Керченської протоки. А 5 серпня оголосив військову загрозу для портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань.

До цього морські дрони атакували великий десантний корабель «Оленегорский горняк» біля Новоросійська та танкер SIG у районі Керченської протоки . Щодо останнього, то джерела РБК-Україна підтвердили, що це була спецоперація СБУ та Військово-морських сил.

За даними британської розвідки, ці атаки показують, що Україна намацала слабку ланку Росії у військовій логістиці на Чорному морі. Як зазначало видання Financial Times, ураження корабля біля Новоросійська вперше поставило інфраструктуру експорту нафти під загрозу. А Reuters пише про великі проблеми Росії із вивезенням зерна, оскільки військові дії вже ведуться у безпосередній близькості від її маршрутів. Очевидно у зв’язку з тим, що бойові можливості України зросли порівняно з тим, що було роком раніше.

Черговий виток ескалації стався вчора, 13 серпня, коли Росія реалізувала свої погрози. Вранці близько 06:40 у південно-західній частині Чорного моря було зупинено вантажне судно Sukru Okan під прапором Палау, яке прямувало до порту Ізмаїла. Причому зупиняли його зі стрільбою. Для огляду піднімали вертоліт, група російських перевірила суховантажне судно, після чого воно змінило пункт призначення на румунський порт Суліна.

Фото: російський флот зупинив судно Sukru Okan (marinetraffic.com)

За заявою міністерства оборони Туреччини, судно прямувало до Румунії, і офіційні особи розслідують інцидент. В Офісі президента України назвали зупинку зі стрільбою актом піратства, а віце-прем’єр та міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков закликав ООН жорстко відреагувати на дії РФ.

Спікерка Сил оборони півдня Наталія Гуменюк звернула увагу на те, що, окрім російських джерел, ніхто офіційно не коментував зупинку цивільного судна. Тому така демонстрація агресії може бути елементом гібридної війни.

Сьогодні з офіційною заявою виступило МЗС України.

«ВМС РФ грубо порушили Статут ООН, Конвенцію ООН з морського права та інші норми міжнародного права. Такі дії стали черговим прикладом цілеспрямованої політики Росії щодо створення загроз свободі навігації та безпеки торговельного мореплавства у Чорному морі», — йдеться у ньому.

МЗС наголошує, що Росія має бути позбавлена можливості блокувати міжнародні маршрути у Чорному морі.

Український план Б

У відповідь на вихід Росії із зернової угоди Україна направила ООН та Туреччині пропозицію продовжити її у тристоронньому форматі. Як заявив Володимир Зеленський, українська частина залишається чинною і для її реалізації необхідний тиск на РФ.

Як варіант — вивіз зерна може продовжитись під страхові гарантії України. Зокрема, створено спеціальний фонд на 20 млрд гривень. Як пояснював прем’єр Денис Шмигаль, раніше за бюджетні кошти було застраховано судна, що прямували до портів Рені та Ізмаїла, і аналогічний крок можуть реалізувати в рамках чорноморської ініціативи.

Ще 19 липня Зеленський казав про розробку детального плану відновлення морського експорту. На його думку, для безпеки перевезень могли застосовуватися військові конвої. Однак, як писав Bloomberg, турецький флот навряд чи погодиться супроводжувати кораблі із зерном.

Першим про альтернативні маршрути повідомило видання The Guardian із посиланням на лист України до Міжнародної організації судноплавства ООН. Згідно з ним, на тимчасовій основі будуть встановлені маршрути через територіальні води Румунії, тобто ближче до узбережжя.

Фото: кораблі йтимуть ближче до узбережжя Румунії (Getty Images)

Коридори для цивільних судів були відкриті 10 серпня, але із застереженням.

«На протяжності всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку Російської Федерації», — йшлося у повідомленні Військово-морських сил.

Насамперед маршрути призначені для виходу кораблів, які застрягли у портах Одеса, Чорноморськ та Південний. А до проходу допускатимуться кораблі, власники чи капітани яких погоджуються на ризик.

«Коридор буде прозорим, ми поставимо камери на кораблі і буде трансляція, щоб показати, що це суто гуманітарна місія і не має військової мети», — говорив речник командування ВМС Олег Чалик.

А 12 серпня стало відомо про початок реєстрації торговельних суден, які готові скористатися гуманітарними коридорами. За словами представника ВМС Дмитра Плетенчука, прохід кораблів здійснюватиметься під наглядом українських військових. Він також із міркувань безпеки не розкрив деталі про кількість суден, що пройшли реєстрацію. І додав, що поки не відомо, скільки діятимуть такі маршрути.

До цього міністр закордонних справ Дмитро Кулеба стверджував, що заради зернового експорту Україна готова на будь-які ризики. Начальник військової розвідки Кирило Буданов казав, що поставки продовжаться, подобається це Росії чи ні. А радник голови ОП Михайло Подоляк натякав, що у разі атаки на цивільні судна Чорноморський флот РФ буде знищено.

Зазначимо, що після 17 липня цивільне судноплавство в українській акваторії фактично паралізовано. За даними OSINT-аналітиків, з того часу єдиним судном, яке перетнуло море прямим курсом і допливло до України, стало ізраїльське суховантажне судно Ams1. На даний момент воно знаходиться біля Ізмаїла.

План Ердогана

Тим не менш, ще є надія на повноцінне відновлення зернової угоди. І пов’язана вона із позицією президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Ще в середині липня він називав угоду історичною та обіцяв, що обговорить її продовження на серпневій зустрічі з Путіним.

«Думаю, не буде перебільшенням сказати, що президент Ердоган, мабуть, єдина людина у світі, яка може переконати Путіна повернутися до чорноморської зернової ініціативи… Ми знаємо, що турецька дипломатія співпрацює з російською», — говорив днями Дмитро Кулеба.

Фото: президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана називають єдиним, хто може вплинути на Путіна (Getty Images)

Минулого тижня Ердоган заявив, що зацікавлений у відродженні угоди у розширеному масштабі. Після телефонної розмови з російським президентом він зазначив, що контакти для перезапуску ініціативи з більшим охопленням продовжуються. І зважаючи на все, йдеться про те, щоб закласти позитив від зернової угоди в основу припинення вогню між Росією та Україною.

«На жаль, раніше принципу лояльності не дотримувався. Не було зроблено жодних дипломатичних кроків, щоб перетворити позитивну атмосферу, створену чорноморською ініціативою, на припинення вогню, а потім і на сталий мир», — додав він, явно маючи на увазі те, що ООН не виконала частина своєї угоди з Росією.

Ситуацію може переламати особиста зустріч Путіна та Ердогана. Згідно з останніми даними, візит російського диктатора до Анкари планується найближчими днями. І, як пише Milliyet, Анкара напередодні візиту активізувала дипломатичну роботу щодо відновлення зернової угоди.

Але очевидно, що Україні слід зосередитись на тому, як забезпечити роботу альтернативних маршрутів, і не дуже розраховувати на Ердогана. Принаймні після того, як ще за три дні до демарша Росії він казав про згоду Путіна продовжити участь в угоді.

Источник: www.rbc.ua