Страйк на кордоні. Чого хочуть польські перевізники та чому блокують фури з України

Фото: українські далекобійники змушені тижнями стояти у чергах на кордоні (Getty Images)

Автор:
Данило Крамаренко
Експерт:
Андрій Демченко

За кілька місяців після фермерських протестів кордон між Польщею та Україною знову частково заблоковано. Цього разу перекрито три пункти пропуску, через що далекобійники тижнями стоять у багатокілометрових чергах.

Про те, що відбувається на кордоні, про вимоги польських страйкарів та про те, як сторони намагаються знайти вихід із ситуації, — у матеріалі РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації польських видань Rzeczpospolita та RMF FM, заяви представника Єврокомісії Адальберта Янца та заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача, а також коментарі спікера Держприкордонслужби Андрія Демченка.

Що відбувається на кордоні Польщі з Україною

На ранок 20 листопада було заблоковано майже три тисячі вантажівок у трьох напрямках. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко каже, що станом на другу половину дня оновленої інформації немає.

«За даними від польських прикордонників, це майже 2900 вантажівок. Найбільше навпроти пункту пропуску «Краківець» — майже 1200, навпроти «Ягодина» — майже 1100 і близько 600 навпроти «Рави-Руської», — розповів він РБК-Україна.

Страйкарі пропускають кілька вантажівок на годину в обидві сторони, але це не вирішує питання інтенсивності руху. Наприклад, до блокади «Ягодин» перетинало до 1300 вантажівок на добу, «Краківець» та «Раву-Руську» — по 600.

Через блокаду зростають черги й на інших пунктах. Зокрема, вранці близько 300 фур стояло навпроти Угринова, Устилуга та Смольниці, а також близько 1300 навпроти пункту пропуску «Шегині». Робота останнього сьогодні призупинялася на деякий час через перебої з електрикою.

«Учасники акції пропускають по кілька транспортних засобів. На в’їзд та виїзд це може бути по 2-5-8 вантажівок на годину, а потім знову по дві. Тобто інтенсивність руху ми не фіксуємо. Єдине, ми можемо констатувати певну інтенсивність через «Краківець» у напрямку виїзду з України», — наголосив Демченко.

Фото: блокада кордону з польського боку (facebook.com/KonfederacjaLublin)

Зазначимо, на українській стороні діє електронна черга, і фізично вантажівки перебувають не поряд із кордоном, а на АЗС та місцях стоянки. На польському боці водії змушені тижнями стояти у багатокілометрових чергах.

Страйкарі також погрожують з 22 листопада розгорнути блокаду на пункті пропуску «Шегіні-Медика». Незважаючи на велику чергу, зараз він не заблокований, і минулої доби його пройшли близько 500 фур.

«Звичайно, ми бачили повідомлення про можливу блокаду і на цьому напрямі, але офіційних підтверджень поки у нас немає. Збільшення черг виключати не можна, враховуючи, що польські перевізники два тижні блокують три пункти, і переговори ні до чого не привели», — додав речник ДПСУ.

Українська сторона створила штаб допомоги водіям, заблокованим на кордоні. За кожним із трьох пунктів закріплено координатора, який перебуває на постійному зв’язку. Також цілодобово працює гаряча лінія Укртрансбезпеки +38 (067) 120 0483.

Напередодні повідомлялося, що ініціативна команда має 11 000 продуктових наборів, питну воду та необхідні ліки. Додаткові потреби можна вказати через форму Google.

За потреби є можливість евакуації водіїв на територію України.

Важливо — обмеження не поширюються на автобуси, легкові авто та піший перетин кордону.

Чого хочуть польські перевізники

Страйк на трьох пунктах пропуску триває з 6 листопада. За заявою польських перевізників, вони мають намір блокувати кордон до 3 січня 2024 року.

Серед вимог:

• повернення практики дозволів для українських перевізників
• посилення української сторони правил перевезень ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту)
• заборона на реєстрацію компанії-перевізника у Польщі, якщо її фінансова діяльність відбувається не на території Євросоюзу
• окрема черга для автомобілів із номерами країн ЄС
• окрема черга для порожніх вантажівок
• доступ до української системи «Шлях»

Андрій Демченко називає частину вимог дискримінаційними.

«Це щодо окремих смуг руху для вантажівок на європейських номерах. І, звичайно, щодо дозволів, що, по суті, є скасуванням транспортного безвізу, наданого Європейським союзом», — зазначив він у розмові з виданням.

За даними видання Rzeczpospolita, зараз через заблоковані пункти пропускають чотири фури в обох напрямках. А вантажівки з продуктами, гуманітарними та військовими вантажами нібито рухаються регулярно.

«Кури, банани та квіти їдуть до України без черги. Ми не хочемо морити їх голодом», — каже один із учасників акції, який побажав залишитися невідомим.

Фото: польські перевізники висувають низку вимог, які неможливо виконати (Getty Images)

Водночас, як заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач, заяви про фури з гуманітарними вантажами не відповідають дійсності.

«Ми зафіксували численні факти, коли цистерни з паливом та гуманітарка стоять у чергах», — зазначив він і додав, що інформація передана польській владі, і українська сторона чекає пояснень.

Польські перевізники скаржаться на нібито втрату ринку через українські компанії. Зокрема тому, що польським водіям платять по 2500 євро на місяць, тоді як українським — по 700 євро. Через це компанії з України перехоплюють замовлення.

«Я перевозив вантажі з Польщі до Франції за 1,15 євро (за кілометр, — ред.), але програв замовлення українській компанії, яка перевозить вантажі за 0,9 євро. Польські експедитори також використовують українських перевізників для внутрішніх перевезень, хоча згідно з транспортною угодою ЄС-Україна, українські автомобілі можуть їздити лише у двосторонньому та транзитному сполученні», — каже один із учасників блокади.

Причому, відповідно до їхніх заяв, конкуренція з України позначається не лише на Польщі. Минулого тижня словацькі перевізники на годину заблокували кордон під Ужгородом як попередження. Цього тижня вони планують перейти до щоденних акцій. Крім них, вимогу відновити дозвільну систему підтримали транспортні організації Угорщини, Чехії та Литви. Вони хочуть припинення дії нинішньої угоди України з ЄС чи внесення змін із можливістю реалізації двосторонніх угод між окремими країнами Євросоюзу та Україною. За їхніми словами, через це нібито зростає кількість нелегальних транспортних операцій на ринку ЄС.

Що не так з вимогою допуску до системи «Шлях»

На час воєнного стану та мобілізації в Україні, який поки продовжено до 14 лютого 2024 року, військовозобов’язані чоловіки не можуть вільно виїжджати з країни. Для того щоб волонтери могли перевозити гуманітарні та медичні вантажі, необхідно отримати спеціальний дозвіл. Після цього дані вносять до системи «Шлях», і прикордонники випускають водіїв із України.

На думку Андрія Демченка, польські перевізники можуть бути зацікавлені у залученні українців до роботи на своїх компаніях.

«Щоб вони мали можливість перетинати кордон на виїзд з нашої держави та працювали на польських перевізників як водії, оскільки чоловікам загалом обмежений виїзд за межі України», — уточнив він.

Позиція Європейської комісії

Минулого тижня представники ЄК відвідали один із заблокованих пунктів пропуску. За словами офіційного речника Єврокомісії Адальберта Янца, наслідки вже дуже значні.

«Черги на кордонах надзвичайно великі. Умови для далекобійників дуже важкі. Є також дуже значні економічні наслідки цього протесту», — заявив він, не вдаючись до цифр.

За його словами, на нинішньому етапі важко оцінити вплив блокади на торгівлю, зокрема у сільськогосподарській сфері. При цьому, коментуючи вимогу польської сторони повернути комерційні дозволи для українських компаній, він підтвердив озвучену раніше позицію.

«Будь-яке повторне запровадження системи дозволів або квот для автомобільних перевезень є юридично неможливим, оскільки це було б несумісним із Угодою про автомобільний транспорт між Україною та ЄС», — додав він, виступивши за українсько-польський діалог.

Фото: до блокади польських перевізників можуть приєднатися словацькі (facebook.com/KonfederacjaLublin)

Як пише RMF FM, Європейська комісія може розпочати «каральну процедуру», якщо Польща не вирішить питання блокади кордону з Україною. Як кажуть у Брюсселі, згідно із законодавством ЄС, польська влада зобов’язана забезпечити вільний рух українських вантажівок на прикордонних переходах.

Переговори провалилися. Чи буде суд?

Через три дні після початку блокаду пройшли переговори між владою Польщі та страйкарями. Вони закінчились безрезультатно. А державний секретар Рафал Вебер зазначив, що уряд не може на вимогу перевізників повернути дозволи щодо української сторони.

Переговори за участю Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України відбулися 13 листопада. За словами заступника міністра Сергія Деркача, тоді вдалося вирішити два питання: виділення окремих смуг для порожніх фур у пункті «Ягодин-Дорогуськ» та оновлення функціоналу системи «єЧерга» з можливістю міняти водія для порожніх вантажівок. Крім того, пропонувалося запустити порожні вантажівки через Угринів-Долгобичув, де необхідна смуга є.

Організатор блокади на пункті пропуску «Дорогуськ» Рафал Меклер, у свою чергу, заявив, що сторони не досягли угод, а Україна нібито «не приймає вимоги до уваги».

Деркач у коментарі РБК-Україна казав, що протестувальники не представляють найбільших профільних асоціацій Польщі, тому налагодити з ними контакт досить складно. В Україні вважають, що блокада відбувається через політичні причини, оскільки акцію підтримує ультраправа партія «Конфедерація».

Днями стало відомо, що Україна та Польща готуються подати до суду на протестувальників. За словами віце-президента Асоціації міжнародних автоперевізників (АсМАП) Володимира Баліна, Україна має підтримку з боку польських юристів.

«Ситуація фактично критична, і на сьогоднішній день ми говоримо про те, що маємо юридичну підтримку в Польщі. Адвокати отримали два завдання. Перше завдання — якнайшвидше розблокувати ситуацію. Друге — з’ясувати, хто винен і хто відшкодовуватиме збитки. Ми над цим працюємо разом із нашими колегами», — зазначив він в ефірі телемарафону.

Він також підкреслив, що позови мають бути подані найближчим часом. Польська сторона вже відреагувала на цю новину.

«Українці погрожують нам судовими позовами про відшкодування збитків. Протест законний, і якщо вони подадуть до суду на польську державу про компенсацію, то цю суму треба відняти від 500+ (програма виплат по 500 злотих на дитину в сім’ях українських біженців, — ред.) або виплат для українських громадян», — написав Меклер у своєму Facebook.

Источник: www.rbc.ua