Экономика

Три тижні блокади. Чому «стоїть» кордон із Польщею та як це б’є по Україні

Published

on


Фото: українські водії застрягли на польському кордоні (Getty Images)

Автор:
Данило Крамаренко

Блокада кордону Польщі з Україною триває майже три тижні. Водії опинилися у складному становищі, українська сторона готує евакуацію, а збитки економіці вже оцінюються у сотні мільйонів євро.

Докладніше про ситуацію на кордоні, що буде з цінами та чи загрожує нам дефіцит палива та продуктів харчування, — у матеріалі РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: заяви заступника міністра інфраструктури України Сергія Деркача, віце-президента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, звернення Федерації роботодавців до президента Володимири Зеленського та главі Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, коментарі спікера Держприкордонслужби Андрія Демченка, директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, гендиректора «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Олега Хоменка та заступника голови «Всеукраїнської аграрної ради» (ВАР) Дениса Марчука.

Зміст

  • Що відбувається на кордоні
  • Чого хочуть страйкарі та чому не можуть домовитися
  • Гуманітарна криза та евакуація
  • Збитки на сотні мільйонів: як блокада б’є по економіці України
  • Що з цінами на пальне та чи загрожує дефіцит
  • Чи подорожчають продукти харчування і що може зникнути з прилавків

Що відбувається на кордоні

Ситуація на кордоні з польського боку залишається складною. З 6 листопада протестувальники блокують фури навпроти українських пунктів «Краківець», «Ягодин» та «Рава-Руська». За інформацією прикордонників, у чергах стоять близько 2300 вантажівок, більша частина — у напрямку «Краківця».

«Ми відзначаємо незначний рух, але він іде. За годину польська сторона може пропускати як на виїзд так, так і в’їзд по кілька вантажівок. Це може бути 2, 5, 8. У різні години по-різному. Але інтенсивності це не додає. Наприклад, за минулу добу через «Ягодин» в обидві сторони через кордон пройшло загалом 150 вантажівок. До блокади тут кордон перетинало 1200-1300 вантажівок. У напрямку КПП «Краківець» рух більш менш інтенсивний», — зазначив у коментарі РБК-. Україна речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Зазначимо, напередодні розпочалася блокада ще одного КПП — «Медика», суміжного з «Шегіні».

Фото: на польському кордоні застрягли тисячі водіїв (Getty Images)

«Блокада здійснюватиметься по 26 листопада, але може відбуватися вдень, оскільки о 21:00 польська сторона повідомила про те, що рух розблоковано. Станом на ранок у цьому напрямку у бік України на території Польщі знаходилося 1400 вантажних транспортних засобів», — розповів він.

Учора стало відомо, що страйк на «Медиці» може тривати до січня. Також з’явилася інформація про те, що блокада може охопити прикордонний пункт «Мальховіце» (напроти «Ніжанковичів»). Через проблеми на інших КПП електронна черга на виїзд з України там уже зросла до 2000 автомобілів.

Через дії польських страйкарів водії намагаються заїхати в Україну через Словаччину та Угорщину. Минулого тижня Спілка перевізників Словаччини у якості попередження на годину заблокувала прикордонний пункт «Вишнє Нємецьке» навпроти Ужгорода. Вдень 21 листопада рух знову перекрили. Наразі українсько-словацький кордон розблоковано, фури пропускають у штатному режимі.

За словами Демченка, на ранок 24 листопада біля КПП «Вишнє Нємецьке» було близько 400 вантажівок. У напрямку КПП «Тиса» на кордоні з Угорщиною — 460 фур.

«Якщо говорити більш предметно про кордон зі Словаччиною, то за останні дні ми відзначаємо інтенсивний рух вантажівок. Блокування не відбувається. Але, звичайно, цей напрямок став більш завантаженим через ситуацію на кордоні з Польщею», — додав він.

Раніше українські перевізники тед виходили на пікет біля «Краківця». Станом на зараз жодних акцій в українських пунктах пропуску не відбувається.

Чого хочуть страйкарі та чому не можуть домовитися

Польські перевізники висувають кілька вимог:

  • повернення дозволів для українських перевізників
  • посилення для української сторони правил перевезень ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту)
  • заборона на реєстрацію компанії-перевізника у Польщі, якщо її фінансова діяльність відбувається не на території ЄС
  • окрема черга для автомобілів із номерами країн ЄС
  • окрема черга для порожніх вантажівок
  • доступ до української системи «Шлях»

Ці вимоги є дискримінаційними щодо України і фактично є спробою скасувати транспортний безвіз із Євросоюзом. А за доступом до системи «Шлях» проглядається інтерес польських компаній залучити до роботи українських водіїв. Зазначимо, на час воєнного стану чоловіки не можуть вільно виїжджати з країни. Спеціальні дозволи для перевезення гуманітарних та медичних вантажів оформлюються якраз через «Шлях».

Фото: польські перевізники незадоволені конкуренцією з українцями (Getty Images)

Страйкарі скаржаться на втрату ринку через українські компанії, які перехоплюють замовлення. За їхніми словами, вони не спроможні конкурувати, коли польським водіям платять по 2500 євро на місяць, а українським — 700 євро. Проте, як заявили у Директораті ЄК, система дозволів не може бути предметом дискусій, оскільки лібералізація вантажних перевезень між Україною та ЄС діє щонайменше до 30 червня 2024 року.

Через блокаду в чергах стоять фури з паливом та гуманітарною допомогою. Заступник міністра інфраструктури України Сергій Деркач заявив про ініціативу створення моніторингової групи ЄС.

«Пропонуємо європейським колегам офіційно фіксувати ту ситуацію, яка відбувається перед пунктами пропуску. Чи пропускаються небезпечні вантажі, яким чином перетинає кордон гуманітарна допомога, а головне — в яких умовах вже понад два тижні знаходяться наші водії», — заявив він.

З іншого боку, Україні по суті нема з ким вести діалог у Польщі. Після виборів старий уряд пішов у відставку, а новий ще не сформований. За словами Деркача, було направлено запити місцевій владі Любліна та Підкарпатського воєводства з проханням забезпечити необхідні умови водіям.

«А говорити про розблокування, напевно, вже будемо з новим урядом», — додав він.

Новий уряд мають сформувати партії «Громадянська платформа», «Третій шлях» та «Лівиця». Вони вже домовилися про коаліцію, кабінет міністрів очолить Дональд Туск. При цьому реальна зміна влади відбудеться лише у середині грудня.

Гуманітарна криза та евакуація

За майже три тижні блокади померли два водії. Зокрема, 12 листопада стало відомо про смерть 54-річного українця. Напередодні він приїхав на паркування у Хелмі, де чекав чергу на перетин кордону. А вчора на стоянці біля КПП «Корчова» (напроти «Краківця») помер український водій у фурі на харківських номерах.

«Швидше за все, причини у фізіології, але так чи інакше, стрес, який вони отримують через цей страйк, через те, що змушені жити в кабінах і незрозуміло, коли вони зможуть потрапити до України, додає негативу та викликає певні ситуації», — заявив віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.

Фото: українських водіїв за бажанням можуть евакуювати з кордону (Getty Images)

Українське посольство звернулося до МЗС, МВС та адміністрації президента Польщі з вимогою посприяти зняттю блокади. Одночасно ухвалено рішення евакуювати охочих.

Для цього треба заповнити відповідну форму, зробити це можуть як водії, так і компанії-перевізники.

«Ми розпочали збір даних для евакуації наших водіїв. У нас вже закінчився час на погодження компромісів. Зараз наші водії при мінусовій температурі страждають від дій кількох осіб, які заблокували кордон за згодою місцевої влади», — наголосив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач.

Збитки на сотні мільйонів: як блокада б’є по економіці України

Блокада кордону загрожує небезпечними наслідками для економіки та національної безпеки України. У зв’язку з цим Федерація роботодавців та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників направили звернення президенту Володимиру Зеленському та голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.

За попередніми розрахунками, прямі орієнтовні втрати економіки України вже перевищують 400 млн євро. Непрямі втрати (штрафи та неустойки за зрив контрактних зобов’язань, відмова від укладання контрактів з українськими контрагентами на 2024 рік) можуть вимірюватися мільярдами євро.

Наголошується, що транспортний безвіз жодним чином не порушує принципи рівної конкуренції на європейському ринку, надаючи можливість перевезень без додаткових дозволів як між Україною та Польщею, так і в транзитному сполученні.

Українські перевізники просять забезпечити порядок на пунктах пропуску, направити Червоний Хрест та інші гуманітарні організації на допомогу водіям тощо.

«Наслідки блокади кордонів настільки значні, що вимагають особистого втручання перших осіб держав та взаємодії органів влади на всіх рівнях», — йдеться у заяві.

Як блокада вплинула на ціни на пальне та чи загрожує дефіцит

За словами директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, блокада польського кордону призвела до дефіциту автомобільного газу та підвищення цін на 30%. Близько третини цього виду палива надходить із Польщі, відповідно замінити обсяги за короткий час дуже важко. Через дефіцит ціни в середньому зросли з 27 до 35 гривень за літр.

Фото: ціни на АЗС зростають лише на автомобільний газ (Getty Images)

Крім того, черги на кордоні розпочалися ще у жовтні через збільшення аграрного експорту. У результаті газовози робили в кращому разі по одній ходці на місяць, тобто вчетверо менше. Трейдери намагаються завозити паливо залізницею та шукають обхідні маршрути через Словаччину та Румунію, ведуть переговори з країнами Північної Європи.

«Була ілюзія, що пік кризи на ринку зрідженого газу ми вже пройшли. Але, як свідчить свіжий моніторинг ситуації, говорити про це ще рано», — написав він у своєму Facebook.

У половині областей автогаз зник із мережі АЗС «Привату», а там, де залишився, сягає 39,6 гривень за літр. Перебої з поставками фіксуються на мережах UPG, Socar, Motto, БРСМ та «Авантаж».

При цьому ціни на бензин та дизель навпаки падають. За його словами, поставки з боку Польщі займають у загальній структурі до 10%, замістити їх набагато простіше і ринок це зробив, переорієнтувавши імпорт на залізницю та інші країни. Експерт прогнозує, що у найближчі два тижні ціни впадуть на 2 гривні.

«Нам допомогло, що ціна на світовому ринку нафти та нафтопродуктів суттєво знизилася. Якщо вона на піку у вересні була 95 доларів за барель, то сьогодні 80. І відповідно закупівельні ціни знижуються», — розповів він у коментарі РБК-Україна.

Директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев пояснює рекордне подорожчання автомобільного газу тим, що він є сезонним товаром і використовується для опалення. Наприклад, у країнах Балтії та Польщі багато котелень, що працюють на автогазі, і це призвело до дефіциту на заправках. Друга причина — нові митні правила, що вимагають чіткого встановлення країни походження.

«Коли хтось розповідає про те, що страйки на трьох з 31 автомобільних пунктів пропуску на українському кордоні призвели до подорожчання зрідженого газу на чверть, я, чесно кажучи, скептично ставлюся до таких тверджень», — зазначив він у коментарі РБК-Україна.

На його думку, ціни на автогаз в Україні вже досягли піку, сенс його використовувати є, коли ціна щодо бензину менша за 65%. На сьогодні поріг досягнуто і попит падає. Трейдери розуміють, що при подальшому подорожчанні ніхто не купуватиме його, тому деякі АЗС знімають його з продажу.

Чи подорожчають продукти харчування і що може зникнути з прилавків

Блокада вже вплинула на обсяг імпорту продуктів харчування з Європи. Генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко називає ситуацію критичною.

«Тисячі вантажівок простоюють у чергах з обох сторін кордону. Враховуючи обставини, що склалися, потік продукції саме з Європи за заблокованими напрямками скоротився в рази, що призводить до додаткових витрат з боку як українських, так і європейських виробників», — пояснив він РБК-Україна.

Фото: Україні поки що не загрожує дефіцит продуктів харчування (Віталій Носач/РБК-Україна)

За його словами, перебої та простої ні до чого доброго не приведуть. До того ж, похолодання призводить до додаткових витрат, які вплинуть на вартість продукції, і, зрештою, за це заплатять споживачі. У той же час поки складно оцінити наслідки та загальні збитки від розриву цього логістичного ланцюжка.

Поки дефіциту не спостерігається, польські виробники молочних, м’ясних продуктів та яєць добре представлені в супермаркетах України, відстежується позитивна динаміка споживчих переваг таких продуктів.

«Тому блокада кордону може призвести до зникнення певних позицій товарів на полицях у магазинах. Повторюся, що від цього страждають як польські, так і українські виробники», — зазначив він і додав, що оскільки Україна сама виробляє більшість продуктів харчування, продовольчій безпеці нічого не загрожує.

У такій ситуації страждають аграрії, також слід пам’ятати, що аграрний експорт є важливою частиною надходження коштів до державного бюджету. Тому блокада кордону однозначно негативно вплине на економічну стабільність України.

За словами заступника голови «Всеукраїнської аграрної ради» (ВАР) Дениса Марчука, всередині країни виробляється близько 80% споживаної продукції, особливого дефіциту не передбачається, хіба що за окремими позиціями.

«Це може бути риба, яка частково імпортується, молочні продукти… Можливо, це може обмежитися показниками по червоній рибі, устриці, кальмарам. Такі «заморські речі». Але наскільки це буде критично, зараз важко сказати», — додав він. виданням.

Опитані РБК-Україна сходяться на думці, що чим довше продовжиться блокада польського кордону, тим більше ситуація погіршуватиметься.

Источник: www.rbc.ua

Читайте также

Exit mobile version