Виноробний бізнес працюватиме за новими правилами: що змінить закон про виноградарство

Фото: виноробний бізнес працюватиме за новими правилами (Віталій Носач, РБК-Україна)

Автор:
Олександр Мороз

Українські вина незабаром почнуть по-іншому маркувати, але їх виробникам стане простіше виходити на ринки ЄС — у Верховній Раді прийняли у другому читанні законопроєкт, який сприятиме розширенню географії експорту українських вин і кількості нових ринків для українських виноробів.

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

Йдеться про законопроєкт №9139, що приводить законодавства про виноградарство у відповідність до вимог ЄС.

За її словами, на шляху євроінтеграції виноробна галузь зіштовхнулась з проблемами, які уповільнюють експорт виноробної продукції на світові ринки збуту. Деякі з них вирішують зміни у законодавстві, яке регулює цю сферу. Зокрема, йдеться про прийнятий сьогодні законопроєкт №9139, який, з одного боку, має привести норми галузевого законодавства про виноградарство у відповідність до вимог ЄС, а з іншого — сприяє дерегуляції галузі виноробства, оскільки замінює застарілі інструменти регулювання ринку.

«Наразі українські вина експортуються в 49 країн. Але запровадження нового галузевого законодавства, що відповідає міжнародним правилам виробництва продуктів виноградарства та виноробства, сприятиме збільшенню нових експортних ринків», — зазначила Шуляк.

Парламентарка зауважила, що на шляху євроінтеграції галузь зіткнулася з проблемами, які уповільнюють експорт виноробної продукції на світові ринки збуту. Наприклад, Україна на відміну від країн ЄС не має реєстру виробників винограду та вина і кадастру виноградників. Тому, згідно з ухваленим законопроєктом, його створять. Він включатиме відомості про:

• Виробників винограду;
• Виробників виноробної продукції;
• Виноградні ділянки;
• Обов’язкові декларації та інші дані про виноробну продукцію, передбачені цим Законом.

Серед інших важливих змін винного законодавства — терміни та визначення, класифікація сортів винограду та вимоги до виробництва, приведені у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС. По суті, наголосила нардепка, йдеться про нові терміни та визначення. Зокрема, вони повинні відповідати географічним зазначенням, аналогічним до сучасних правил в країнах ЄС.

«Йдеться про назви, що означають географічні зазначення які зарезервовані за європейськими виробниками, на кшталт «шампанське» або «коньяк». Справа в тім, що кліматичні умови, ґрунти, сорти винограду, які використовуються, наділяють продукт неповторними властивостями, а згадка на маркуванні про захищене географічне зазначення території, з якої походить продукт, в рази підвищує його репутацію», — повідомила Шуляк.

Так, деякі українські виробники вже почали реєструвати свої географічні зазначення. Наприклад, у поточному році «Виноробна карта України поповнилася новим географічним зазначенням — «Закарпаття/Закарпатське вино». Практика географічних зазначень розповсюджена і в інших українських продуктів — гуцульська овеча та коров’яча бриндзя, мелітопольська черешня тощо

Парламентарка також додала, що згідно з прийнятим законопроєктом, в Україні ще зміниться маркування виноробної продукції, вона стане аналогічною до європейської.

«Цей законопроект важливий для наших виноробів. Ми знаємо їхні пропозиції та зауваження. По суті, зміни, які підтримали сьогодні у Парламенті — спільне рішення між владою та бізнесом, адже ми маємо враховувати питання тих, хто має безпосереднє відношення до реалізації цих змін на ринку», — резюмувала Шуляк.

Раніше, у травні цього року, у Верховній Раді підтримали у другому читанні законопроект «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (№5473-Д). Він покликаний удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. На прийняття таких законодавчих змін дуже наполягала найбільша асоціація українського бізнесу — Українська рада бізнесу (УРБ), оскільки державне регулювання нехарчової продукції, штрафи та система перевірок в нинішніх складних умовах посилювали тиск на підприємців.

Источник: www.rbc.ua