Фото: у Єврокомісії не бачать негативного впливу експорту агропродукції з України до ЄС (Getty Images)
Автор:
Тетяна Степанова
У Єврокомісії наразі не бачать значних негативних наслідків для європейських ринків від експорту української агропродукції.
Про це йшлося на засіданні комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі, повідомляє РБК-Україна з посиланням на «Укрінформ».
Як повідомляється, на засіданні депутати обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.
«Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці. Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС», — сказав П’єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.
За його словами, Єврокомісія працює над розвитком «коридорів солідарності» та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, «щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі».
За даними євродепутатів, «коридори солідарності» стали рятівними для української економіки й дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів та імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.
Зазначається, що у жовтні з 4,5 млн тонн зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн т пройшли через «коридори солідарності», а близько 1,3 мільйона тонн — саме через гуманітарний чорноморський коридор.
Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, «мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС»
Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з Росії, за неймовірно низькими цінами.
«З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна», — сказала вона.
Агілар також закликала комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.
Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.
Євродепутати вважають, що підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.
На відміну від зерна імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.
«Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн тонн, а це означає, що імпорт буде необхідним», — розповів голова комітету Норберт Лінс.
Експорт з України
Нагадаємо, 15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на імпорт української агропродукції до п’ятьох сусідніх з Україною країн. Проте Польща, Угорщина та Словаччина ввели односторонні заборони на державному рівні.
У відповідь на це Україна подала позови до Світової організації торгівлі.
При цьому в Україні та Польщі виражали впевненість в тому, що держави зможуть знайти рішення, яке влаштовувало б обох сторін.
Зокрема, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна вводить новий механізм експорту зерна до сусідніх країн.
А нещодавно міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявляв, що Польща може передати контроль над експортом українського збіжжя Німеччині та Литві.
Страйк польських перевізників та блокада кордону
Нагадаємо, з 6 листопада польські перевізники оголосили про початок страйку, який, за їхніми словами, триватиме до початку січня 2024 року.
У перші години вони практично заблокували три КПП на кордоні з Україною — «Ягодин-Дорогуськ», «Краковець-Корчева», «Рава-Руська-Хребене», випускаючи та впускаючи вантажний транспорт не більше однієї фури в один бік на годину.
Пізніше, 23 листопада, перевізники перекрили та пункт пропуску «Медика — Шегині». Крім того, поки що за непідтвердженою інформацією є наміри поширити блокування також на пункт контролю «Нижанковичі» — «Мальховіце».
Раніше повідомлялося, що Україна вже зіткнулася з проблемою постачання палива через блокаду польських перевізників.
Источник: www.rbc.ua