Фото: ціни в Україні і надалі зростатимуть доволі швидко (Getty Images)
Автор:
Олександр Білоус
Інфляція в Україні сповільниться у 2023 році внаслідок дії жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабшого попиту. Проте до 2025 року вона перебуватиме вище цільового діапазону у 5% через значні темпи зростання адміністративних цін і тарифів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на «Інфляційний звіт» Національного банку України (січень 2023 року).
Як зазначається у звіті, упродовж 2022 року споживчі ціни в Україні перебували під значним тиском у бік зростання. Передусім це було пов’язано з наслідками російської агресії, що зумовила різке збільшення витрат бізнесу та скорочення пропозиції. Значним був і тиск від загальносвітових процесів — багато країн оновили свої багаторічні інфляційні максимуми, окремі розвинуті країни зіткнулися з двознаковими темпами зростання цін.
За прогнозом НБУ, безпекові ризики ще тривалий час залишатимуться вагомим чинником зростання цін.
«Проте з весни поточного року інфляція почне знижуватися під впливом жорстких монетарних умов, вщухання світових інфляційних процесів, а також все ще слабкого попиту», — йдеться в огляді.
За даними НБУ, з весни 2023 року почне поступово сповільнюватися продовольча інфляція, проте протягом року вона залишатиметься порівняно високою через зниження врожаїв, збереження значних безпекових ризиків та наслідки перебоїв з енергопостачанням.
Однак потреби забезпечення автономного енергопостачання та/чи зміна графіків роботи все ж призвели до подальшого зростання витрат, що тиснутиме на підвищення цін.
Основний чинник високої інфляції
За даними НБУ на показнику загальної інфляції суттєво відображатиметься приведення адміністративних цін і тарифів до їх економічно обґрунтованого рівня.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін у другому півріччі 2022 року стабілізувалися на рівні близько 15% у річному вимірі. Основний внесок у зростання адміністративно регульованої інфляції мало пришвидшення зростання цін на алкогольні напої внаслідок збільшення виробничих витрат на енергію, сировину й тару. Швидше дорожчали тютюнові вироби під тиском витрат та ефектів перенесення підвищення обмінного курсу долара на 25% з липня.
За даними НБУ, основним стримуючим чинником адміністративної інфляції залишався мораторій на підвищення тарифів на ЖКП для населення.
«Надалі накопичені дисбаланси в енергетичному секторі зумовлюватимуть потребу приведення тарифів на ЖКП до ринкових рівні. Зважаючи на високу соціальну значущість тарифів, очікується, що їх підвищення буде поетапним і триватиме впродовж декількох років, а також супроводжуватиметься розширенням соціальної підтримки», — йдеться в огляді.
Високу адміністративну інфляцію визначатиме й подальше подорожчання підакцизних товарів (насамперед тютюнової продукції) через збільшення акцизного навантаження, прогнозують в НБУ.
«Отже, підвищення адміністративних цін і тарифів матиме основний внесок в інфляцію у 2024 — 2025 роках. Як наслідок, загальна інфляція на прогнозному горизонті знижуватиметься помірно — до 18,7% на кінець 2023 року, 10,4% та 6,7% у 2024 та 2025 роках відповідно», — йдеться в прогнозі.
Источник: www.rbc.ua