Фото: економіка України могла впасти на 40% без допомоги партнерів (Getty Images)
Автор:
Юрій Дощатов, Олександр Білоус
Валовий внутрішній продукт України у 2022 році скоротився на 30,4%. Проте втрата майже третини економіки — не найгірший варіант.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна «Кризи не сталося. Як Україні вдалося уникнути розвалу економіки за рік великої війни».
Відразу після початку активних бойових дій, у лютому минулого року, були прогнози падіння на 40-50% і навіть більше.
Експерти зазначають, що основним чинником зниження рівня падіння економіки була фінансова підтримка міжнародних партнерів. Вона склала 31,2 млрд доларів, з яких 14,04 млрд — грантові кошти, 17,16 млрд — кредити під низькі відсотки.
Фіксація курсу гривні до долара Нацбанком у перший день масованих атак та інші обмежувальні заходи дозволили уникнути серйозних проблем на валютному ринку. Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков вважає, що якби таких заходів не було вжито, то курс гривні був би значно слабшим. «Без підтримки ззовні і без обмежень (з боку НБУ — ред.) курс був би вищим за 100 гривень за 1 долар», — зазначив він.
Практично всі податкові та інші збори всередині України минулого року йшли на потреби ЗСУ — це майже половина бюджету. Решта всіх витрат, насамперед у соціальній сфері, покривалися за рахунок фінансової допомоги партнерів.
Соціальні виплати не знижувалися, виплати чиновникам збільшувалися та суттєво зросли виплати військовим. Все це також зіграло плюс для економіки, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
«Великі виплати на армію та оборонний сектор допомогли вийти на падіння 30%. Без цих додаткових виплат, які збільшилися в рази, економіка обвалилася б на ті 40%, про які говорили в лютому-березні», — зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Ці виплати частково компенсували втрати виробництва приватного сектора, де воно скоротилося більше, ніж ВВП загалом. Номінальні доходи населення зросли 2022 року, реальні трохи впали. Але це падіння, зазначає Ваврищук, було не таким великим, як очікувалося у березні.
При цьому стався суттєвий перерозподіл доходів — у працівників приватного сектору вони значно скоротилися, адже багато людей втратили роботу чи частину зарплати через скорочення.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський зазначає, що в умовах активних військових дій в Україні таки зберегли роботу фінансової системи, банки працювали практично безперервно і не сталося обвальної девальвації та гіперінфляції.
«Завдяки цьому ефект на економіку обмежився прямим впливом війни на попит та виробничі ланцюжки, і не було додаткового ефекту фінансової кризи. На щастя, держава не намагалася грати у військову економіку та обмежувати роль приватного сектору», — зазначив він у коментарі РБК-Україна. До того ж важливу позитивну роль для економіки, переконаний Вишлінський, відіграло відкриття зернового коридору.
Позитивний ефект на економіку міг бути і від масового виїзду людей із України. З лютого минулого року країну, за інформацією уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, залишили майже 8 млн людей. Країни, які приймають біженців, забезпечують їм мінімальне фінансування та житло. Фактично вони беруть на себе вирішення соціальних питань цих людей, зазначає Плотніков.
«Якщо уявити, що ці 8 млн людей, особливо з місць військових дій, не поїхали б, то було б дуже складно забезпечити їх усім необхідним», — сказав він.
Ваврищук поділяє думку, що від’їзд українців послабив тиск на економіку, перш за все знизивши соціальні витрати. «Багато секторів працюють наполовину потужностей. Стільки робочої сили як до війни поки що не потрібно. Люди могли стати просто безробітними», — вважає експерт.
Источник: www.rbc.ua