Фото: Китай стрімко втрачає мільярдерів (Getty Images)
Автор:
Олександр Білоус
Понад 400 людей втратили свій статус мільярдерів минулого року, більшість із них — з Китаю. Глобальна зміна грошово-кредитної політики, проблеми у зв’язку з COVID-19 та репресії Пекіна проти великих технологічних компаній завдали шкоди надбагатим.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Китай втратив 229 мільярдерів зі списку Hurun Global Rich List 2023, що складає більше половини з 445 осіб, які зникли зі списку магнатів з мінімальним власним капіталом 1 млрд доларів.
Друга за величиною економіка світу також додала до списку 69 нових мільярдерів за цей період.
«Кількість мільярдерів у світі скоротилася на 8%, у той час, як їхній загальний стан скоротився на 10%», — сказав Руперт Хугеверф, засновник і голова Hurun Report. Він додав, що всього до списку увійшли 3112 осіб проти 3381 раніше.
Китай залишався найбільшим джерелом надбагатих: загальна кількість мільярдерів у ньому становила 969 станом на 16 січня 2023 року, випередивши США з 691.
У люксових брендів був гарний рік: глава LVMH Бернар Арно піднявся на вершину списку, а спадкоємці Hermes Бертран Пюх та його родина посіли третє місце.
Серед відомих імен, які випали зі списку, був Сем Бенкман-Фрід, який втратив свій статок у 21 млрд доларів після краху криптовалютної біржі FTX
У Китаї Джек Ма, засновник китайського гіганта електронної комерції Alibaba Group Holding, опустився на 52-е місце з 34-го року раніше, в основному через регулятивні заходи Китаю щодо його технологічного сектору.
«Підвищення відсоткових ставок, зміцнення долара США, схлопування технологічного міхура, викликаного COVID, і вплив російсько-української війни, що триває, в сукупності завдали шкоди фондовим ринкам», — сказав Хугеверф.
Торік до кінця січня індекс S&P 500 упав більш ніж на 14%, тоді як у Китаї індекс Shanghai Composite втратив майже 11%.
Тим часом юань країни втратив близько 8% своєї вартості по відношенню до долара, що росте, у 2022 році, що стало найбільшим річним падінням з 1994 року, в основному через агресивне підвищення ставок Федеральною резервною системою і уповільнення внутрішньої економіки.
Источник: www.rbc.ua