Фото: набуло чинності ембарго на морські поставки російської нафти (gcaptain.com)
Автор:
Ілона Свиридова
Сьогодні, 5 грудня 2022 року, набирає чинності європейське ембарго на російську нафту. Заборона торкнеться морських перевезень і, як очікується, призведе до скорочення поставок більш ніж наполовину.
Детальніше про обмеження щодо російської нафти — у матеріалі РБК-Україна .
Відмова від «токсичної нафти»
Нафтовий ринок з перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну відчув його наслідки. Протягом першого тижня світові ціни на еталонну марку Brent піднімалися понад 100 доларів за барель уперше з 2014 року.
На тлі міжнародних санкцій одна з найбільших нафтогазових компаній світу BP оголосила про вихід з російського бізнесу, а Канада 28 лютого запровадила заборону на імпорт сирої нафти з Росії. На початок березня російська марка Urals торгувалася з дисконтом у 18 доларів по відношенню до Brent, і трейдери щосили намагалися знайти збут для «токсичної нафти».
Наступного удару завдали США, який запровадили повне ембарго на російські енергоресурси. Як пояснив президент Джо Байден, американська сторона не має наміру фінансувати війну і працюватиме над тим, щоб знизити залежність Європи від Росії
«США прийняли рішення щодо російських енергоресурсів. Тепер російська нафта не поставлятиметься до США. Ми не субсидуватимемо війну в Україні», — зазначив він у березні 2022 року.
До кінця місяця європейські країни скоротили імпорт приблизно на 2 млн барелів на добу — до 3,6 млн, а дисконт перевищив 30 доларів за барель. Рішення союзників підтримала Австралія, Великобританія зобов’язалася протягом декількох місяців відмовитися від російських нафти, газу і нафтопродуктів.
Але українська сторона продовжувала наполягати на необхідності європейського ембарго. Оскільки довоєнний експорт з Росії становив близько 4,5 млн барелів на добу, і більше половини цього обсягу йшло саме до Європи.
Ембарго на морські поставки
Європейське рішення було погоджено на початку червня та оформлено у шостому пакеті санкцій. Таким чином, ЄС заборонив купівлю, імпорт або передачу сирої нафти та нафтопродуктів з Росії, але з деякими застереженнями.
Зокрема, ембарго на поставки сирої нафти має набути чинності 5 грудня, а на нафтопродукти — ще за два місяці. Тимчасовий виняток передбачено для імпорту трубопроводом у ті країни Євросоюзу, які «через географічне положення сильно залежать від поставок з Росії». Свої інтереси вдалося відстояти, наприклад Угорщини.
Як очікувалося, ембарго має скоротити російський експорт до Європи на дві третини. Але ще навесні президент Франції Еммануель Макрон прогнозував, що до кінця 2022 року ЄС відмовиться від більш ніж 90% нафти. За оцінками Bloomberg, цей показник було досягнуто вже у листопаді.
За пару тижнів до набрання нових обмежень чинності добове відвантаження в порту Роттердама (Нідерланди) знаходилося на рівні 95 тис. барелів, тоді як до вторгнення в Україну сюди відвантажували понад 1,2 млн барелів на день. Такі країни як Литва, Франція та Німеччина припинили імпорт ще кілька місяців тому, а Польща наслідувала їхній приклад у вересні.
Наслідки для Росії
Санкції виявилися жорсткішими, ніж передбачалося, оскільки, крім самого ембарго, блокується страхування танкерів з російською сирою нафтою незалежно від країни-покупця. Це має значною мірою підірвати зусилля Росії щодо транспортування до Азії.
За попередніми підрахунками, втрати Росії від заборони на морські постачання становитимуть близько 10 млрд доларів на рік. Переорієнтація потоків на Азію не компенсує їх, оскільки там російська нафта вже приблизно на 34 долари дешевша за ф’ючерси на нафту марки Brent.
Доходи від експорту російської нафти до ЄС оцінювали близько 20 млрд євро на місяць. Очікується, що гроші, що вивільняться, будуть спрямовані на отримання енергії з інших джерел, у тому числі, відновлюваних.
Україна розраховує, що ембарго на морські перевезення не лише позбавить Москву частини нафтових доходів, а й через поступовий переход на відновлювану енергію в перспективі залишить її на узбіччі сучасної економіки.
«З такою агресивною політикою та курсом на ізоляцію від цивілізованого світу Росія просто не зможе адаптуватися, а значить програє економічно», — говорив наприкінці травня президент Володимир Зеленський.
Днями глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль спрогнозував, що до кінця I кварталу 2023 року видобуток нафти в Росії скоротиться приблизно на 2 млн барелів на добу в порівнянні з нинішнім середньорічним показником близько 10 млн барелів.
«Ми чекаємо, що російський видобуток може втратити 2 мільйони барелів на день, і цю нафту необхідно замінити», — зазначив він.
І, за його словами, впливає на це не лише нове ембарго, а й обговорення стелі цін на ту нафту, яка продовжує надходити до Європи трубопроводами.
Ціни на російську нафту візьмуть під контроль
Чинна заборона не поширюється на постачання трубопроводом, тобто нафтопровід «Дружба», яким вона йде через Україну та Білорусь до Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини та Угорщини, продовжить працювати. Але й тут на Росію може очікувати як мінімум скорочення експорту.
Як заявив німецький канцлер Олаф Шольц, Німеччина може припинити всі закупівлі вже з 1 січня 2023 року, і, за його словами, підготовка до цього йде добре.
Але куди болючіший удар піде після того, як запрацює цінова стеля. Спочатку планувалося запровадити обмеження в межах 65-70 доларів за барель. Кілька країн-учасниць наполягали на нижчій ціні зі спеціальним механізмом, який дозволить утримувати російську нафту Urals на рівні 5% нижче за ринкову ціну. Очікується, що цінова політика переглядатиметься кожні два місяці з урахуванням змін на ринку.
Хоча українська сторона мала іншу думку з цього приводу .
«Я вважаю, що воно (обговорюване цінове обмеження, — ред.) штучне: Росія все одно заробить десятки мільярдів. Ми б хотіли, щоб санкції виявилися результативними і обмеження були на рівні 30-40 доларів, щоб Росія їх відчувала», — заявляв президент Володимир Зеленський.
Примітно, що на Заході його пропозицію не коментували. Оскільки європейці від початку називали головне завдання — не змусити Росію знизити видобуток на тлі низької ціни, а тримати його на позначці, яка покриє собівартість виробництва. Згідно з логікою ЄС, це не дозволить спрямовувати доходи на фінансування війни в Україні.
У результаті було погоджено ліміт на рівні 60 доларів, офіційне рішення затвердили 3 грудня. Не дивно, що цінову стелю різко розкритикували в Україні. На думку президента, дискусія завершилася комфортним для Росії рішенням.
«Росія вже завдала колосальної шкоди всім країнам світу свідомою дестабілізацією енергоринку. А світ ніяк не може зважитися на її справжнє енергетичне роззброєння. Це слабка позиція. І лише питання часу, коли все одно доведеться застосовувати сильніші інструменти. Шкода, що цей час буде втрачено», — зазначив Зеленський і припустив, що доходи від нафти все одно підуть на дестабілізацію західних країн.
Що говорять у Росії
Як і слід було очікувати, російська сторона вважає нові обмеження «небезпечними та нелегітимними». Введення цінової стелі в Москві розцінили як порушення принципів роботи вільного ринку, але наголошують, що й надалі зможуть продавати нафту.
Зазначимо, що крім Європейського союзу, до ліміту 60 доларів за барель приєдналася коаліція західних країн на чолі з «Великою сімкою». Що стосується ембарго, то решта світу продовжить морський імпорт, але значно скорочується можливість залучення судноплавних, страхових та перестрахувальних компаній з обробки вантажів російської нафти.
За словами речника російського президента Дмитра Пєскова, Москва аналізує ситуацію.
«Кремль аналізує ситуацію з встановленням стелі цін на нафту, певну підготовку до такої «стелі» було проведено. Москва не сприйматиме стелю цін на нафту, як буде організована робота, повідомимо після аналізу ситуації», — зазначив він.
А постійний представник РФ при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов підкреслив, що з цього року Європа нібито житиме без російської нафти, оскільки припиняться поставки до країн, які підтримали стелю.
Як пише Financial Times, зараз Росія створює так званий «тіньовий флот» для доставки нафти в обхід санкцій. Ймовірно, вже закуплено понад сто застарілих танкерів для транспортування сировини до Індії, Китаю та Туреччини. Зокрема, у реєстрах збільшилася кількість невідомих покупців, які скуповували танкери, які за кілька років планувалися до списання. За оцінкою експертів, тіньовий флот пом’якшить вплив санкцій, але глобально не вирішить проблему для російської економіки.
***
Через відносно високі ціни короткостроковий ефект від ембарго може бути невеликим. Але у довгостроковій — на світовому ринку відбудеться перерозподіл поставок. Європа купуватиме нафту на Близькому Сході, Африці та країнах Латинської Америки.
Крім того, високі ціни сприятимуть зростанню світового видобутку та пропозиції від інших провідних виробників. Саме тоді Росія повною мірою відчує наслідки, оскільки через санкції не зможе доставляти нафту, де її ще готові купувати. А обмежена кількість покупців, ймовірно, вже диктуватиме їй свої умови.
Источник: www.rbc.ua