Фото: рятувальники розбирають завали на місці прильоту у Києві (Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор:
Данило Крамаренко
Експерт:
Владислав Селезньов, Олександр Коваленко
Російська Федерація 8 липня завдала масованих ракетних ударів по Україні. Вперше за довгий час атаки сталися вдень, мали хвилеподібний характер, а внаслідок прильотів загинули люди у Києві, Дніпрі, Кривому Розі та Донецькій області.
Детальніше про тактику противника, яка його ціль та коли може бути наступний масований удар, — у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
- Головне про наслідки ракетної атаки 8 липня
- Чому були постійні тривоги та яка мета Росії
- Особливість атаки, тактики та коли може бути новий масований удар
Головне про наслідки ракетної атаки 8 липня
У ніч проти 8 липня росіяни атакували чотирма ракетами Х-101 зі стратегічної авіації та двома балістичними «Іскандерами». Силам ППО вдалося збити три крилаті ракети у Житомирській та Черкаській областях.
Потім орієнтовно з 10:00 розпочалися комбіновані атаки з використанням ракет повітряного, морського та наземного базування. Причому вони мали хвилеподібний характер, повітряні тривоги за півдня оголошувалися не менше чотирьох разів.
Окупанти застосували 38 ракет, 30 з яких вдалося збити. Зокрема, аеробалістичний «Кинжал», три з чотирьох балістичних «Іскандер-М», 11 із 13 крилатих Х-101, 12 з 14 крилатих «Калібрів», три авіаційні ракети Х-59/Х-69.
Загалом у результаті загинули понад 30 осіб і понад сотня постраждали. Лише у Києві загинули 22 особи, і сьогоднішня атака на столицю стала найкривавішою з початку 2024 року.
Під удар потрапила найбільша в Україні дитяча лікарня «Охматдит». Відомо, що Росія вдарила ракетою Х-101, у результаті пошкоджено корпуси, загинули не менше двох осіб, на місці продовжують розбирати завали.
Докладніше про наслідки читайте в окремому репортажі РБК-Україна.
Окрім того, уламки падали в інших районах столиці. Пошкоджено офісну будівлю, повідомлялося про пожежі у приватному будинку та багатоповерхівці, а на Сирці знесло під’їзд п’ятиповерхового будинку. У другій половині дня уламки пошкодили сімейну амбулаторію «Ісіда» на лівому березі, де є загиблі.
Декілька влучень зафіксовано у Кривому Розі. У тому числі по адмінбудівлі одного з підприємств, загинуло не менше 10 осіб. У Дніпрі приліт зруйнував дах та технічний поверх дев’ятиповерхівки, вибив вікна у квартирах, пошкодив будівлю СТО та підприємство. Відомо про одного загиблого. Ще троє осіб загинули в Покровську (Донецька область).
Російське міноборони цинічно назвало удари відповідями на дронові атаки на об’єкти енергетики. Заявило про нібито ураження авіабаз та промислових підприємств, а в загибелі мирних жителів звинуватило українську ППО.
Україна ініціювала надзвичайне засідання Ради безпеки ООН
Чому були постійні тривоги та яка мета Росії
Атака на Київ була масованою, комбінованою із застосуванням аеробалістичних, балістичних та крилатих ракет. Ракети летіли на столицю з різних напрямків.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко пояснює, чому атаки накочувалися хвилями, внаслідок чого оголошувалась тривога за тривогою.
За його словами, на перший погляд, могло здатися, що вони не були синхронізованими. Але швидше за все такого завдання й не було, бо росіяни хотіли створити постійний хвилеподібний ефект.
«Щоб якомога довше розтягнути елемент терору. При цьому ми бачимо, що удари були і по Кривому Розі, і по Дніпру, і по Слов’янсько-Краматорській агломерації. Вони ж не сконцентрували весь удар, наприклад, на Київ. Тому тут саме про масовий терор, аніж про тактичну чи стратегічну доцільність», — розповів він РБК-Україна.
На думку колишнього спікера Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова, на заяви російської пропаганди про те, що цілями були нібито системи ППО Patriot, командні пункти та місця зосередження техніки, не варто звертати уваги.
Тому що ефект очевидний — лише в Києві пошкоджено або зруйновано три підстанції, бізнес-центр, станцію метро «Лук’янівська» (біля якої багато торгових точок), житлові будинки та «Охматдит». Такі атаки завжди призводять до втрат серед мирного населення, але росіянам ці жертви байдужі, зазначив експерт.
«Ми повинні розуміти наступне: зараз ворог реалізує тактику шоку та трепету. Путін напередодні саміту НАТО намагається показати всьому світу, що готовий йти до кінця і що його ніхто не зупинить. Щоб реакція була максимально емоційною, він вбиває дітей в «Охматдиті» та жінок у пологових будинках. Тобто найбільш уразливих наших громадян”, — розповів Селезньов.
Чого досягає Путін? Прийняття ультимативних умов. Він фактично вимагає капітуляції України, наполягаючи на контролі над шістьма регіонами — Севастополь, Крим, Луганська, Донецька, Херсонська та Запорізька області.
«І для реалізації цієї місії діє, вбиваючи цивільне населення. Тому що коли він розповідає про ураження військових об’єктів, це щонайменше маячня. Про які військові об’єкти, якщо прильоти припали на медичні об’єкти та будинки? Жодних згадок про прильоти по військових об’єктах не було», — додав він.
Водночас, Коваленко зазначає, що настільки масовані атаки плануються заздалегідь, тому складно однозначно сказати, що сьогоднішня якось пов’язана з самітом НАТО та поїздкою Зеленського.
«Цілі формуються заздалегідь. Росіянам не спадає на думку щось на зразок «давайте завтра влаштуємо ракетний геноцид». Приблизно за два тижні починається підготовка боєкомплекту, авіації, прораховуються траєкторія і так далі», — сказав співрозмовник.
Особливість атаки, тактики та коли може бути новий масований удар
За словами колишнього спікера Повітряних сил Юрія Ігната, росіяни постійно покращують ракети. І, як наслідок, їх стає важче виявляти та збивати. Наприклад, через додаткові радіолокаційні та теплові пастки. Сьогодні крилаті ракети летіли на надмалих висотах, бойова робота по них велася на висоті до 50 метрів, що теж може спричинити жахливі наслідки на землі.
Селезньов підкреслює ще один момент: ракети змінювали напрямки. Наприклад, Х-101 летіла на «Охматдит» із півночі, тобто заходила з боку Вишгорода та Київського моря. І не виключено, що траєкторія могла бути досить незвичною.
«Тому що деякі ракети вранці рухалися у бік Житомира. З урахуванням нічної атаки на його передмістя, можна було подумати, що вони знову полетять на військову інфраструктуру. Але через якийсь час вони розвернулися і зайшли на Київ із заходу, щоб обійти нашу ППО», — пояснив він у розмові з виданням.
Росіяни шукають будь-якої можливості продавити протиповітряну оборону, тому ворога не можна недооцінювати.
«Зверніть увагу, скільки нам уже обіцяють додаткові батареї Patriot, але ми отримали лише одну від уряду Німеччини. Коли будуть інші, невідомо. Відсутність достатньої кількості засобів ППО у тому числі створює смертельну небезпеку для людей, які не мають жодного відношення до Сил оборони. Росія їх вбиває», — наголосив він.
Олександр Коваленко наголошує на схожості з атакою на початку червня, коли було використано понад 50 ракет.
«Сьогодні у нас 8 липня. Швидше за все, у них періодичність масованих атак — місяць. Є така особливість. Потім через кожні 2-5 днів запускають набагато менше, на мінімальному рівні. Зараз у них така тактика нанесення ударів», — вважає експерт.
Періодичність в один місяць може бути пов’язана із запасами російських ракет і темпами виробництва. Щодо запасів, то згідно з інформацією розвідки, станом на травень у противника було близько 40 «Цирконів», 400 «Оніксів», 240 «Калібрів», 25 ракет Х-59, не менше 150 Х-22, 80 «Кинджалів», близько 300 ракет «Іскандер-М» та «Іскандер-К».
«Це дуже багато, вони виробляють величезну кількість ракет. І за умови, що останнім часом масованих атак не було, це треба враховувати. Йдеться про сотні, можливо, тисячі ракет, які доступні в тому числі для комбінованих ударів. Сьогодні були «Кинджали», «Іскандери», «Калібри» та Х-101 — широкий спектр, щоб навантажити та перевантажити нашу ППО та гарантовано досягти терористичних цілей», — зазначив Владислав Селезньов.
Коваленко схиляється до того, що наступна масована атака може статися десь за місяць.
«Поки ми фіксуємо, що на початку місяця окупанти починають масовані удари. Але протягом місяця ми будемо бачити, як з періодичністю приблизно в ті ж 2-5 днів вони запускатимуть менший боєкомплект на рівні 5-10, до 15 ракет різної номенклатури «, — підсумував експерт.
При підготовці матеріалу використовувалися: дані з Telegram-каналів регіональної влади, повідомлення Повітряних сил, колишнього спікера ЗС Юрія Ігната, коментарі військових експертів Владислава Селезньова та Олександра Коваленка.
Источник: www.rbc.ua