Фото: українці можуть відносно швидко заробити на домашніх сонячних електростанціях (Getty Images)
Автор:
Данило Крамаренко
Сонячні електростанції залишаються привабливим бізнесом в Україні, лише за 2024 рік, за деякими оцінками, приріст потужностей склав помітні 800-850 МВт. Цьому сприяла низка факторів, зокрема й те, що продовжує працювати державний механізм «зеленого тарифу».
РБК-Україна пояснює, що це таке та чи можна заробити на домашній сонячній станції.
Головне:
- Що таке «зелений тариф» і як він працює?
- Яка ставка «зеленого тарифу» в Україні?
- Як почати заробляти на домашній сонячній станції?
- Скільки можна заробити і який є нюанс?
Як з’явився «зелений тариф» і в чому його суть
Історично поняття «зелений тариф» виникло в 1970-х роках у США, сьогодні цей механізм реалізують у багатьох країнах. Значної популярності набув у період 2005-2015 років із розвитком доступності технологій. А в 2008-му з’явився і в Україні.
Принцип «зеленого тарифу» — держава викуповує у приватних осіб і компаній електроенергію за спеціальною (вищою за ринкову) ціною. Причому стосується виключно електроенергії, виробленої альтернативними джерелами, такими як сонячні панелі, вітряні турбіни тощо.
«Зелений тариф» — це механізм, що заохочує перехід на зелену генерацію шляхом встановлення вітрових, сонячних мережевих і гібридних електростанцій (СЕС). Автономні сонячні станції — для своїх потреб або економії на витратах — жодного стосунку до нього не мають.
Сонячний бізнес є однією з найпопулярніших інвестицій в Україні. Його суть полягає у встановленні сонячної станції та продажу згенерованої електрики державі. Така система може стати зручним джерелом пасивного доходу, оскільки не потребує постійного втручання. Величина цього доходу залежить від тарифних ставок, які своєю чергою регулюються залежно від потужності станції та дати запуску її в експлуатацію.
Програма «зеленого тарифу» діє до 2030 року. Для юридичних осіб обмежень за потужністю немає. Але якщо встановлюється система потужністю понад 150 кВт, такий бізнес має отримати ліцензію. Що стосується фізичних осіб, то потужність домашньої станції може бути не більше 30 кВт.
Чи є обмеження і яка ставка «зеленого тарифу»
Право на встановлення сонячної станції на власному подвір’ї, на даху, фасаді будинку або інших капітальних спорудах є у кожного українця. Як уже йшлося раніше, потужність таких СЕС для «зеленого тарифу» не повинна перевищувати 30 кВт.
Минулого року з ухваленням закону №4015-ІХ до 23% зросло податкове навантаження, а також знизилася тарифна ставка з 0,146 до 0,132 євро за кВт*год. Хоча зниження вартості фотоелектричних модулів зберігає окупність приблизно на тому ж рівні.
Ставка 0,132 євро за кВт*год діє для домашніх станцій, запущених у 2025 році. Для тих, які запрацюють з 2026 по 2029 рік, ставка буде ще нижчою — 0,119 євро за кВт*год. Величина «зеленого тарифу» для домашніх станцій врегульована окремою постановою Нацкомісії у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).
З 1 березня 2025 року держава викуповує електроенергію за таким тарифом залежно від року запуску (без ПДВ):
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року — 15,93 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року — 14,33 гривень за кВт*год
- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року — 8,90 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року — 8,44 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року — 8,04 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року — 7,22 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — 6,50 гривень за кВт*год
- з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — 5,86 гривень за кВт*год
Чим вище потужність домашньої станції і чим раніше її було встановлено, тим більше заплатить держава. Але не кожен може поставити станцію на максимальні 30 кВт, і перед початком проєктування та монтажу потрібно враховувати низку чинників.
Найоптимальнішим варіантом є встановлення панелей з орієнтацією на південь. Якщо вони розгорнуті на північ, втрати генерації можуть досягати 50%. При установці на даху під кутом 10-15 градусів для системи на 10 кВт потрібно 125 кв. м. У разі встановлення на землі з кутом нахилу 30-35 градусів для станції на 10 кВт потрібна ділянка на 80 кв. м. А якщо конструкції стаціонарні, без можливості змінювати орієнтацію і кут нахилу, то на 10 кВт потрібно до 200 кв. м. площі.
Остаточні параметри також залежать від потужності конкретного фотомодуля і, відповідно, їх загальної кількості.
Яку сонячну станцію обрати під «зелений тариф»
Електростанція під «зелений тариф» приносить щомісячний дохід. Але для того, щоб почати заробляти, потрібно пройти кілька етапів.
У загальних рисах рекомендації мають такий вигляд. Для початку треба дізнатися підведену потужність до будинку або господарства. Якщо її потрібно збільшити, подається заявка постачальнику, розробляється проєкт, ведеться будівництво або реконструкція мереж, після чого переукладається договір про перерозподіл електроенергії.
Потім іде будівництво самої станції. Як правило, цей етап передбачає вибір і встановлення панелей, інверторів та іншого обладнання. Далі подаються документи постачальнику з технічними характеристиками станції та інших необхідних даних. На останньому етапі оформляється договір купівлі-продажу електроенергії за «зеленим тарифом» з обленерго. За умови, що всіх вимог дотримано, оператор не може відмовити в приєднанні до систем розподілу.
Щоб заробляти на продажу надлишкової електроенергії, потрібно правильно підібрати станцію. Під «зелений тариф» найкраще підходять мережеві станції, які на відміну від гібридних не мають у комплекті акумуляторних систем накопичення. Мережеві станції одразу віддають електроенергію в мережу за вигідною ставкою.
Мережева станція складається з генеруючих фотопанелей (перетворюють сонячну енергію в електричну), інвертора (перетворює постійний струм на змінний) і набору кріплень. АКБ і контролер заряду потрібні виключно для гібридних СЕС.
Як швидко окупаються домашні станції і починають приносити дохід
З подорожчанням електроенергії для побутових і непобутових споживачів встановлення сонячних станцій залишається економічно доцільним. Для домашніх станцій з урахуванням потужності, початкових інвестицій і свого споживання окупність становить від трьох до шести років. А далі власник виходить на чистий заробіток.
РБК-Україна проаналізувало комерційні пропозиції і наводить орієнтовні середні розрахунки для станцій різної потужності.
Мережева СЕС на 10 кВт. Вартість обладнання — від 6 до 10 тисяч доларів. Така станція здатна генерувати до 9000 кВт*год надлишкової енергії на рік і приносити до 60 000 гривень доходу (плюс економія на своїх рахунках). Таким чином, окупність складе менше чотирьох років.
Мережева СЕС на 30 кВт. Вартість обладнання — від 12 до 15 тисяч доларів. Така станція генерує близько 33 000 кВт*год надлишкової енергії на рік і приноситиме до 200 000 гривень доходу (плюс економія на своїх рахунках). Окупність такої станції за нинішнього «зеленого тарифу» становитиме 2,5 року або менше.
З урахуванням того, що термін служби сонячних панелей може сягати 20 років, навіть за їхньої поступової деградації, витрат на обслуговування і ремонт, зниження «зеленого тарифу» і можливого його скасування після 2030 року домашні СЕС здатні кілька років приносити додатковий дохід.
Однак розрахунки не означають, що сонячний бізнес окупиться в ці терміни і забезпечить прогнозований заробіток. Повномасштабна російсько-українська війна і тут внесла корективи. З червня 2022 року по квітень 2024 року держава гарантовано оплачувала лише 18% вартості отриманої електроенергії (залишки оплачували тільки за наявності коштів). Станом на кінець березня, борги за «зеленим тарифом» становили понад 22 млрд гривень, хоча ще півроку тому перебували на позначці близько 36 млрд. Тож виробники недоотримують кошти, а отже, окупність нещодавно встановлених станцій може розтягуватися в часі.
Источник: www.rbc.ua