Фото: очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк (Віталій Носач, РБК-Україна)
Автор:
Олександр Мороз
Окрім подальшої цифровізації сфери містобудування і автоматизації системи видачі дозволів, для мінімізації корупційних ризиків і задля більшої прозорості. В Україні потрібно переглянути процедури по сертифікації відповідальних виконавців будівельних робіт і освітніх можливостей для них.
У цьому переконана голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, пише РБК-Україна.
Зокрема, йдеться як про запровадження цифрових іспитів і позбавлення сертифікатів у разі порушень, так і про про усунення освітніх монополії, які багато років домінують на ринку.
За її словами, сьогоднішня ситуація свідчить про критичний дефіцит сертифікованих фахівців, здатних відповідати за реалізацію будівельних об’єктів. Наприклад, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) нараховується лише 375 атестованих інженерів-консультантів. З них 60 мають сертифікат вищої категорії складності, і тільки 43 — мають чинний сертифікат.
Схожа ситуація і з інженерами технічного нагляду. У системі зареєстровано 17359 атестованих фахівців, але лише 1683 мають сертифікат вищої категорії складності, і з них 1521 сертифікат є чинним.
«На весь ринок, на обʼєкти, які будуються за участю міжнародних партнерів, на ті, що реалізують громади, на обʼєкти державного рівня — банально не вистачає людей», — пояснила Шуляк.
Парламентарка наголосила: щоб змінити ситуацію, потрібно «додати повітря» — зробити доступ до професії відкритішим і чеснішим. Один з ключових інструментів для цього — впровадження цифрових іспитів.
«Сьогодні людині потрібно йти до однієї конкретної організації, яка має монополію. І не до абстрактної організації — а до конкретних людей. І просити, щоб поставили хорошу оцінку. Ми пропонуємо інший підхід — відкриті цифрові іспити, які не можна підробити. Це легко реалізується через “Дію” або інші електронні сервіси», — пояснила вона.
Ще одна важлива проблема — освітня монополія в системі підвищення кваліфікації. Шуляк навела приклад, коли роками курси вели члени однієї родини.
«Я ще памʼятаю ті часи, коли в одній організації курси читали чоловік, дружина і донька. Так точно не має бути», — зазначила вона.
На її думку, підвищення кваліфікації повинні забезпечувати українські ВНЗ, які працюють у галузі будівництва. Відповідальні виконавці робіт повинні мати доступ до якомога більшої кількості курсів для того, щоб обирати ті, які вони вважають для себе найкращими.
“Це, власне, знищення освітньої монополії у цій царині — залучення максимальної кількості вищих учбових закладів до освітнього процесу (підвищення кваліфікації). На сьогодні наші ВНЗ, які працюють в цій сфері, вони точно можуть бути тим майданчиком, який може надавати відповідну кваліфікацію. Свого часу, так зробили для архітекторів і це спрацювало”, — зауважила Шуляк.
Третій важливий блок — відповідальність сертифікованих виконавців будівельних робіт, тобто створення прозорої системи позбавлення сертифікатів. Шуляк наголосила: за останні 30 років держава не позбавила жодного сертифікованого архітектора, інженера-проєктувальника чи технічного наглядача права на професію — навіть у випадках серйозних порушень.
«Ми бачимо на Подолі будинки-монстри, бачимо спотворення міського простору, будівництво з порушеннями. Але жодна людина, яка мала сертифікат і була дотична до порушення, не понесла відповідальність», — зазначила вона.
Шуляк наголосила, що потрібно створити прозору систему позбавлення сертифікатів, зокрема із використанням цифрових інструментів. Це завдання, на її думку, має стати спільною відповідальністю Парламенту, Уряду та антикорупційних органів, зокрема НАЗК.
«Це виклик — сформувати не лише законодавство, а всю систему, яка запобігатиме зловживанням. Тоді ми не будемо мати обличчя міст, спотворене безкарністю», — резюмувала Шуляк.
Источник: www.rbc.ua