Фото: Олена Шуляк
Автор:
Олександр Мороз
Більша залученість жінок в економічні процеси може сприяти збільшенню ВВП країни на третину. Це можливо за рахунок реалізації в Україні більш сучасних гендерних та сімейних практик, створенню мережі дошкільних закладів для дітей 1-3 років тощо.
Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
За її словами, в Україні, як і в інших країнах, є значний розрив між зайнятістю жінок і чоловіків. Сьогодні в світі працює 50% жінок і 80% чоловіків. В Україні до війни — 47,8% жінок і 62,9% чоловіків. На працевлаштування жінок суттєво впливає саме народження дитини. При тому, що на працевлаштування чоловіків — майже не впливає. І чим більше дітей, тим менший рівень повернень жінок до професійного життя, а відтак і економічного розвитку країни, оскільки вони влаємоповʼязані.
«40% жінок у європейських країнах стверджують, що наявність дітей впливає на їхню кар’єру. Після другої дитини 47% жінок скорочують кількість робочих годин, а після третьої 70% кидають роботу. Тобто вибір жінки народжувати другу чи третю дитину — це потенційно вибір, що значно ускладнить кар’єрний розвиток», — розповіла парламентарка.
Як показує досвід ЄС і європейські дослідження, одноразові виплати при народженні дитини мають значний, але короткочасний позитивний вплив на народжуваність і негативний вплив на працевлаштування жінок. Відтак, політика із забезпечення послуг з догляду за дітьми — дитячі садки і ясла для дітей віком від 3 років має значний позитивний вплив як на народжуваність, так і на рівень працевлаштування жінок.
При цьому такі послуги мають відповідати декільком критеріям: наявність у достатній кількості, фінансова й територіальна доступність та якість виховання в закладах дошкільної освіти.
«Не менш важливим є формат відпустки по догляду за дитиною. Дослідження демонструють, що після відпустки довше 12-16 місяців жінки мають менше шансів для кар’єрного зростання при поверненні на роботу, а відпустка не довше року позитивно впливає на повернення до роботи та не знижує кар’єрні шанси матерів», — розповіла Олена Шуляк.
Потенційними причинами негативного впливу тривалої відпустки є те, що жінки використовують її максимально, чим затримують вихід на роботу. Тривала відсутність на роботі призводить до втрати деяких навичок. Через це знижується конкурентоздатність жінки в колективі, ускладнюється повернення до робочого контексту тощо.
Водночас, коротші відпустки потрібно доповнювати політиками з надання доступу до якісних послуг з догляду за маленькими дітьми, зокрема дитячих садків. За відсутності таких послуг та за умови короткої відпустки частина жінок буде змушена кидати роботу, щоб доглядати за дітьми самостійно.
Також важливо, щоб оплачувана відпустка по догляду за дитиною тривала не довше 1-1,5 років, що є найбільш сприятливим для працюючих жінок, як показує досвід ЄС. Вона стимулює матерів повертатися на роботу та бути конкурентними, оскільки за цей період жінка з нижчою імовірністю втратить важливі навички, і їй простіше буде повернутися в робочий контекст.
Крім цього, позитивний вплив матиме запровадження практики обов’язкового використання батьком частини відпустки по догляду за дитиною, розвиток грантових програм для відкриття і розвитку підприємництва жінками, зокрема одинокими матерями.
Позитивним також є фокус на здобуття конкурентних професій, які часто вважаються «чоловічими». Навчання жінок технічним професіям, сприяння отриманню першого досвіду в цих сферах до народження дитини буде підвищувати їхні шанси повертатися до отриманих професій, адже вони передбачають і фінансову мотивацію, і готовність роботодавців адаптовуватися під потреби висококваліфікованих працівниць.
Крім цього, Шуляк переконана, що українські жінки можуть та мають право надавати свою експертизу в усіх процесах відбудови сучасної України. Адже вони є активним користувачем соціальних і державних послуг, а тому добре знають, де і що краще змінити, щоб країна розвивалась за новими правилами.
Більше того, кожна українка, вважає Шуляк, повинна мати можливість реалізувати своє виборче право – бути обраною до представницького органу держави. Втім, через повномасштабну війну, її право на це обмежено. Щоб виправити законодавчу недосконалість і забезпечити українським жінкам повноцінний доступ до політичних посад, потрібно внести певні законодавчі зміни.
«За умовами чинного законодавства, щоб мати можливість балотуватися у народні депутати, українські громадяни повинні проживати в Україні не менше ніж 5 років і перебувати за кордоном не більше ніж 90 днів поспіль. Водночас після 24 лютого 2022 року надзвичайно багато українок, шукаючи порятунку для себе і дітей, були змушені виїхати за межі України і досі не повернулися. Тобто, вони за кордоном вже набагато довше, ніж 3 місяці. А це автоматично означає, що у пасивному виборчому праві вони обмежені», – пояснила вона.
Саме тому, за словами народної депутатки, у положеннях Виборчого кодексу України слід розглянути можливість розширення переліку виняткових випадків, які не вважатимуться порушеннями виборчого законодавства. Крім цього, Україні загалом потрібно працювати у напрямку збільшення гендерних квот для жінок.
«Ці цифри мають справедливе право зростати, адже професіоналізм і лідерство не мають статі. Втім, саме зараз – під час війни, через мілітаризацію прогнозованим може бути зростання патріархальних настроїв щодо пріоритету для чоловіків у висуванні на будь-які посади. Тому сьогодні перед нами всіма стоїть завдання закріпити гендерну рівність не лише в законах, але й на рівні суспільної думки, суспільної свідомості. Лише так ми зможемо подолати спадщину минулого у гендерних відносинах та становищі жінки», – зазначила Шуляк.
За її словами, Україна також має оновити законодавство щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виконавши одну з умов на шляху до ЄС. Чинний закон прийнятий ще у 2005 році і він не враховує ні євроінтеграційного курсу України, ні мілітаризації суспільства, яке стало результатом російської збройної агресії.
Йдеться про:
- Врахування змін, які відбулися в українському суспільстві щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, просування гендерної рівності у всіх сферах життя суспільства;
- Необхідність посилення забезпечення гендерної рівності у зв’язку з отриманням України статусу країни — кандидата до вступу в ЄС;
- Необхідність врахування викликів та загроз, які виникли внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України.
«Під час війни жінки довели, що мають у суспільстві не менш важливу, а в деяких питаннях – і провідну роль. Саме тому, забезпечення рівності має стати одним з ключових напрямків державної політики. Рівність між жінками та чоловіками не може більше бути предметом дискусій, вона має стати нормою, як законодавчою, так і суспільною», – резюмувала Олена Шуляк.
Вона також додала, що ми маємо вже сьогодні пропонувати ті норми, які забезпечать рівність можливостей, розмірів зарплат за одну й ту саму роботу, недопущення дискримінації за гендерним принципом на робочому місці, у доступі до державних послуг. Україна є кандидатом на повноцінне членство до ЄС, і час втілювати європейські норми не лише в законодавство, але й у повсякденне життя.
Источник: www.rbc.ua